Серед теоретичних джерел нових підходів і тенденцій в теорії соціалізації найважливішими є наступні.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 

Загрузка...

1.         Стрімкий розвиток когнітивістської орієнтації в останнє двадцятиріччя відкрив нові перспективи в дослідженні соціалі-зації. На основі досліджень в галузі когнітивної соціальної пси-хології базується висновок про те, що індивід є творцем соціаль-ного простору, ненормованого в момент свого становлення. Нор-мативні моделі, які засвоює індивід в процесі соціалізації, зміню-ються через їх смислову інтерпретацію ще до того, як він засто-совує їх в певних ситуаціях.

Розвиток ситуаціоністських теорій, в яких акцентується увага на суб’єктивній інтерпретації ситуації і її впливові на людину, обумо-вило зміни у поглядах на соціалізацію. З точки зору ситуаціоністського підходу, соціалізація – це процес, який включає готовність осо-бистості до переходу в нові і нові ситуації соціального розвитку.

3.         Розвиток когнітивістських і ситуаціоністських теорій в соціальній психології обумовили появу нових характерних тен-денцій в теорії соціалізації, головною з яких є домінування кон-структивістського підходу в аналізі соціалізації. Конструктиві-стський підхід суттєво відрізняється від традиційного “диспо-зиціонізму”, який у поясненні процесу соціалізації акцентує увагу на особистісних властивостях як стійких утвореннях, що жорстко обумовлюють поведінку індивіда. Конструктивістський підхід, навпаки, повинен вирішувати проблему знаходження ха-рактеристик особистості, які забезпечують майбутній успіх. В процесі соціалізації формуються передумови для виконання задач наступного етапу розвитку людини.

4.         Нові підходи до вирішення проблем соціалізації обумовлені також зростанням інтересу різних галузей гуманітарного знання до проблеми взаємовідносин “суспільство – дитина”. Цей інтерес ви-кликано насамперед збільшенням самого періоду дитинства, в основ-ному за рахунок отроцтва, нижня і верхня межа якого стає все більше розмитою. З цим пов’язується факт зростання обсягу і значимості відмінностей між поколіннями. “Несхожість” дитячого і дорослого світів в нашому сьогоденні супроводжується певним “розмиванням” звичних критеріїв “дорослий – дитина”. Це сприяло активізації до-сліджень закономірностей соціалізації не тільки дітей, але й інших вікових груп. В результаті цього сучасна тенденція в аналізі соціалі-зації виявилась в тому, що в якості об’єктів дослідження все частіше вибираються не тільки дитинство і отроцтво, але й інші вікові етапи. Реалізується ідея про безперервність процесу соціалізації.

Основні терміни та поняття

Трансформаційні процеси в суспільстві, рівні соціальної транс-формації, соціальна лабільність, персональна ідентичність, інтерп-ретаційна парадигма, когнітивна соціальна психологія, ситуаціонізм, когнітивна революція, конструктивізм, концепція напружених сис-тем, світ дитини, “пелюшковий детермінізм”, дитяча субкультура.