Висновки


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 

Загрузка...

1.         Соціально-психологічний підхід в розгляді особистості полягає в розгляді “соціальності” особистості як результату взаємовідносин інди-віда з конкретною соціально-історичною спільнотою: не просто осо-бистість в спільноті (групі, колективі, етносі і т.п.), а саме результат, який отримано від взаємовідносин особистості з конкретною групою.

2.         “Соціальність” особистості, розглянута з точки зору тих вла-стивостей і якостей, які є вираженням обов’язкових вимог до неї з боку конкретної соціально-економічної системи, виявляється у фун-кціонуванні соціально-історичних типів особистості. Жодне сус-пільство не могло б існувати, якщо індивіди не засвоїли б у процесі соціалізації певної одноманітності дій і вчинків, якби воно не упо-рядкувало поведінку багатьох індивідів у потрібному йому напрям-ку, формуючи у них певні загальні їм усім характерні риси.

3.         Соціально-історичний тип особистості визначається в до-слідженнях психологів здебільшого поняттям “соціальний характер” (Е. Фромм, О. Лазурський, Б. Братусь). “Соціальний характер”, за Е. Фроммом, – це та сукупність рис характеру, яка є у більшості членів однієї соціальної групи і виникла в результаті загальних для них переживань і загального способу життя.

Якщо ми хочемо найбільш повно зрозуміти одного індивіда, то потрібно звертати увагу на його відмінності, які виникають за раху-нок випадкових факторів народження і життєвого досвіду, оскіль-ки ці фактори різні для різних бачень. Якщо ми хочемо зрозуміти, яким чином людська енергія спрямовується в певне русло і працює в якості виробничої сили в умовах певного суспільного устрою, то головну увагу потрібно приділяти соціальному типові.

4.         Соціальний тип особистості виконує функцію “зразка”, “нор-ми” поведінки, а також “матриці”, на основі якої формуються інди-відуальні риси особистості певної соціально-історичної епохи.

5.         Модель соціального типу особистості є засобом визначення рівня соціалізованості людини, а також критерієм дорослості.

6.         Соціальний тип особистості є історичним явищем і виникає та змінюється в процесі динамічної адаптації людських потреб до певного способу життєдіяльності.

7.         В умовах трансформації суспільства, коли одночасно співісну-ють нове і старе, формується новий соціальний тип особистості, для якого характерним є, з одного боку, підсвідоме засвоєння архетипів старого суспільства, яке вже відмирає, а з іншого – нових ціннос-тей, інтересів, що обумовлені новим життєвим простором.

8.         Одночасне існування багатьох цінностей, жодна з яких не є чітко структурованою нормативною моделлю, утруднює ситуацію сприйняття соціальних норм, ускладнюючи процес соціалізації. Такі умови вимагають нової “техніки існування”, сутність якої полягає в тому, що планування діяльності в соціальній сфері вимагає від осо-бистості, по-перше, врахування швидких темпів змін соціальної ре-альності, а, по-друге, високої особистої толерантності до невизначе-ності. Така “техніка існування” передбачає розгляд формуванняо-собистості як, процесу, в результаті якого формується уміння орі-єнтуватись у непередбачених ситуаціях.

9.         Закономірності формування соціального типу особистості необ-хідно враховувати в усіх ланках процесу цілеспрямованого виховання.