Висновки


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 

Загрузка...

Когнітивний напрямок в соціальній психології виник як антитеза необіхевіоризму. В дослідженні соціальних явищ когнітивісти підкрес-люють вплив інтелектуальних процесів на розвиток особистості. З точ-ки зору когнітивних теорій, психіка людини активна, динамічна, має вроджені структури, які обробляють і організують інформацію. З точ-ки зору Піаже, ментальні структури, які називаються схемами, утво-рюють основу для придбання нових знань. Л.С. Виготський вважає ког-нітивний розвиток по суті своїй вбудованим в соціальний і культур-ний контексти, а тому складні знання набуваються шляхом участі в культурно значимій діяльності під керівництвом інших людей.

Когнітивні теорії широко застосовуються в освіті. Вони особ-ливо корисні для педагогів, допомагаючи їм планувати учбові про-грами у відповідності зі стадіями розвитку дітей. Ці теорії пропону-ють способи, які дозволяють визначити, коли дитина готова для вивчення певного предмета і які підходи до цього предмета більше відповідають даному віку.

Особливий внесок у розвиток соціальної психології зроблено пред-ставниками французької школи на чолі з С. Московічі, які в середині 50-х років ХХ ст. розробили теорію “соціальних уявлень (репрезентацій)”.

Необхідність введення в систему соціальної психології “соціаль-них уявлень” як форми соціального пізнання і феномена соціальної реальності пояснюється недостатністю інших моделей, особливо біхе-віористської, для пояснення смислових зв’язків людини зі світом.

Соціальні уявлення з’являються у повсякденному мисленні з метою осмислити, зрозуміти оточуючий людину соціальний світ. Для людини завжди є можливість зустрічі з чимось “дивним і не-знайомим”. Така зустріч таїть в собі небезпеку зруйнувати звичне життя, звичний образ реальності. У людини є потреба якось “при-ручити” нові враження і тим самим зменшити ризик несподіваності, пристосуватись до нової інформації.

С. Московічі вважає, що саме за допомогою соціальних уявлень “дивне і незнайоме” стає з часом зрозумілим і знайомим. Наприк-лад, мало хто з неспеціалістів може сказати, що таке біохімія, ядер-на фізика, соціологія або етологія. Проте уривки інформації про ці складні явища різними шляхами проникають у масову свідомість і далі стають “на слуху” у індивідів, які звикають до неї, можуть ви-користовувати у повсякденному спілкуванні. В цьому процесі “зви-кання” приймає участь також попередній досвід людини, наприк-лад, якісь відомості, що отримано в школі, від знайомих і т.ін. Зага-лом, через багато різних джерел уявлення про “дивне і нове” прони-кає в буденну свідомість, в якій трансформується у “звичне”.

Все це потрібно людині для того, щоб зрозуміти смисл оточую-чого світу, щоб полегшити процес комунікації з іншими людьми з приводу інших подій, для того, нарешті, щоб побудувати для себе відносно несуперечливу картину світу.

Соціальні уявлення виконують три основні функції:

– вони є інструментом пізнання світу – в цьому їх роль анало-гічна ролі звичайних категорій, які пояснюють події;

– вони є способом опосередкування поведінки – в цій функції вони сприяють спрямуванню комунікації в групі, визначенню цінно-стей, що регулюють поведінку;

– вони є засобом адаптації подій, які відбуваються, до тих, що уже існували, тобто сприяють збереженню картини світу, яка склалась.

Найголовнішим доповненням до когнітивістського підходу в соціальній психології С. Московічі вважає так звану “ідентифіка-ційну матрицю”, що пояснює, як вписується нова інформація в ко-гнітивну структуру кожного індивіда в залежності від того, з якою групою він себе ідентифікує, тобто тут робиться акцент на тому, що вся сукупність знань (“уявлень”, “репрезентацій”) людини про світ дається їй в системі. Саме це робить “соціальні уявлення” історико-культурним, соціальним об’єктом дослідження.

Основні терміни та поняття

Когнітивна психологія, когніції, когнітивна схема, категоризація, адаптація, акомодація, асиміляція, стадії когнітивного росту, соціальні уявлення, колективна свідомість, “дивне і незнайоме”, здоровий глузд, масова свідомість, буденна свідомість, смислова трансформація обра-зу, перцептивне в уявленні, концептуальне в уявленні, сучасна версія здорового глузду, об’єктифікація, персоніфікація, фігурація, натуралі-зація, якоріння (зачеплення), ідентифікаційна матриця.