РОЗДІЛ ІІ. СУЧАСНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ЗАРУБІЖНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 

Загрузка...

Визначити головні теоретичні орієнтації зарубіжної соціальної психології надзвичайно важко через відсутність критеріїв їх чіткої диференціації. М.Н. Корнєв та А.Б. Коваленко звертають увагу на те, що в американській соціальній психології в 60-х роках було запропо-новано два принципи аналізу теоретичних концепцій в соціальній психології: погляд на сутність людини та головна проблематика до-сліджень. Пізніше була здійснена спроба конкретизації цих двох прин-ципів шляхом введення шести критеріїв визначення теоретичних підходів, а саме: головне джерело даних для спостереження; поняття, які використовуються для пояснення мотивації, або особистості за-галом; роль свідомості в поведінці; роль несвідомого в поведінці; роль зовнішнього середовища; роль соціокультурного середовища.

Розглядаючи ту чи іншу соціально-психологічну концепцію, можна зробити висновок, що її особливість визначається побудо-вою моделі особистості. І це цілком зрозуміло, оскільки об’єктом соціальної психології є людина, і суб’єктом дослідження – також

людина. Фактично всю історію соціально-психологічної думки мож-на представити через зміну цих моделей. Кожна з цих моделей по-будована як відповідь на запитання, перелік яких наводиться в книзі Дойча і Крауса у зв’язку з класифікацією основних теоретичних напрямків в соціальній психології.