Висновки


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 

Загрузка...

1.         Особливістю теорій, які отримали назву “психологія народів і мас” була загальна їх проблематика: масовидні явища, великі со-ціальні групи людей, масові рухи, механізми масового впливу. Ці теорії виникли в результаті потреб суспільства у дослідженні масо-вих явищ психіки, що супроводжували бурхливість соціальних відносин того часу. Найбільш відомими роботами з цієї проблема-тики є роботи французьких дослідників Г. Лебона і Г. Тарда.

2.         Г. Лебоном була розроблена концепція натовпу, в якій він трактує масову поведінку як аномальну, а головними ознаками маси визначає знеособленість, втрату інтелекту та особистої відповідаль-ності, домінування почуттів. Він виокремлює такі чинники, що зу-мовлюють масову поведінку: душа раси, вплив вожаків, наслідуван-ня і взаємне зараження. Ключовим поняттям, яким Г. Лебон визна-чає психологічний механізм взаємодії мас, є “психічна інфекція”. В концепції Лебона маса протиставляється вождю, еліті, лідеру, які здатні навести порядок у масі, повести її за собою.

3.         Г. Тард в основу своєї концепції поклав розробку механізму наслідування, яким він пояснював людські взаємовідносини. На його думку, задача науки полягає у вивченні законів наслідування, завдяки яким суспільство, з одного боку, підтримує своє існування у якості цілісності, з другого – розвивається завдяки виникненню і розповсюдженню в різних галузях життя винаходів.

4.         Концепція “психології мас” розроблялась також З. Фрейдом, зокрема у його дослідженнях міжособистісних та міжгрупових відно-син, в яких він велику роль відводить навіюванню, наслідуванню, підпорядкуванню лідерові (вождю), неусвідомленим колективним уявленням. За основу інтерпретації брались психологічні механіз-ми такої групи як сім’я. Особливо це стосується аналізу взаємин лідера і маси. Соціальна група розглядається З. Фрейдом як су-купність індивідів, які замінюють свій ідеал “Я” масовим ідеалом, що втілюється у вожді. Згідно зі схемою З. Фрейда, відносини з ліде-ром будуються за аналогією дитини з батьками.

5.         Теорія “психології народів” з’явилась на основі ідеї Гегеля про об’єктивний, народний дух, про надіндивідуальну цілісність

душі, яка становить народ, націю. Найбільш яскравим психологіч-ним втіленням цієї ідеї в кінці ХІХ ст. була “психологія народів” В. Вундта, який стверджував, що дух конкретного індивіда – це лише частина народної душі, психологія якої виражена у мові, міфах і звичаях. Останні він вважав трьома галузями, які склада-ють предмет вивчення психології народів. В. Вундт був засновни-ком культурно-історичної психології, до якої він відніс вивчення різних стадій розвитку людських психічних процесів, що вивча-ються в об’єктивних продуктах культури. Тим самим він підкрес-лив, що соціальна психологія повинна бути також історичною дис-ципліною, щоб залишатись дійсно соціальною.

6.         До “психології народів і мас” примикає теорія “інстинктів со-ціальної поведінки” Мак-Даугалла, зокрема в тій її частині, в якій йдеть-ся про способи впливу на неорганізовану масову поведінку. Згідно з точкою зору Мак-Даугалла, колективність і масовість можуть бути прийнятними і корисними за умов цілеспрямованого впливу на них.

7.         Початком лабораторного експериментування в соціальній пси-хології прийнято вважати експерименти Н. Тріплетта з соціальної фа-силітації. Ефект соціальної фасилітації полягає в тім, що присутність інших спонукає людей краще виконувати прості або добре знайомі за-дачі. Це були перші експериментальні роботи, де об’єктом досліджен-ня була мала група. Акцент робився на факті простої присутності інших, а сама група тлумачилась перш за все як факт “присутності”, вивча-лась не взаємодія людей, а факт їх одночасної дії поряд.

Дослідження феномену фасилітації проводилось також німецьким психологом В. Меде. Ним було встановлено, що ви-никнення ефекту фасилітації залежить від характеру завдань, які виконує людина. Проведення ранніх експериментів з дослі-дження фасилітації пов’язано з ім’ям американського соціаль-ного психолога Ф. Олпорта, який визначав соціальну психоло-гію як науку, що вивчає поведінку індивіда в тих галузях, де ця поведінка стимулює інших людей.

Експериментальний період соціальної психології збагатив її не тільки емпіричним матеріалом, але й новими методиками дослідження. Зокрема велике значення мало створення вимірю-вальних шкал.