Контент-аналіз


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 

Загрузка...

Одним із методів соціальної психології є контент-аналіз, або метод якісно-кількісного аналізу змісту документів в широкому розумінні цього слова (офіційні і особистісні документи, матеріали масової комунікації, літератури, мистецтва та ін.).

Сутність цого методу полягає у фіксації певних одиниць змісту, який вивчається, а також у квантифікації отриманих даних.

Контент-аналіз почав використовуватись в соціальних науках з 20-30-х років ХХ ст. в США. Вперше цей метод було застосовано в журналістиці і літературознавстві. Пізніше, з кінця 30-х років, його використовував Г. Лассуел для досліджень у сфері політики і пропа-ганди. Лассуел модернізував контент-аналіз, ввів нові категорії і про-цедури, особливе значення надавав квантифікації даних. Розвиток за-собів масової комунікації спричинило збільшення контент-аналітич-них досліджень в цій галузі. Під час другої світової війни контент-аналіз застосовувався деякими державними установами США і Англії для вивчення пропаганди в різних країнах, а також в розвідувальних цілях.

Накопичений досвід контент-аналітичних досліджень було підсумо-вано в книзі Б. Берельсона “Контент-аналіз в комунікаційних досліджен-нях” (початок 50-х років). В ній автором визначено сам метод, різні його види, критерії і одиниці для кількісного аналізу. Книга Б. Берельсона і досі має значення для розуміння основних положень контент-аналізу.

Після узагальнень, зроблених Б. Берельсоном, в США з’яви-лось багато досліджень, в яких контент-аналіз застосовується в різних наукових напрямках. Найбільш цікавою методичною нова-цією була методика “зв’язаності символів” Ч. Осгуда (1959), яка дозволяла виявити невипадково пов’язані елементи змісту.

Західноєвропейські дослідники у використанні контент-аналізу спи-рались на американський досвід. Проте тут теж з’явилось декілька оригі-нальних методик якісно-кількісного аналізу змісту (Ж. Клейзер, А. Моль).

На сьогодні контент-аналіз використовується психологами всього світу. Отримавши розвиток, цей метод став застосовуватись в дослідницьких матеріалах великої кількості соціальних психологів.

Контент-аналіз в соціальній психології використовується у відпо-відності зі специфікою предмета цієї науки і об’єктом емпіричних до-44

сліджень. В першу чергу він застосовується для вивчення людського спілкування, комунікацій і їх суб’єктів як представників мікро- і мак-рогруп. Безпосередніми матеріалами дослідження тут є документи, які розглядаються як “повідомлення”. Поняття “повідомлення” є спе-цифічно соціально-психологічним, в ньому акцентується динамічний характер об’єкта, його включеність в комунікаційну систему. В ос-танньому мається на увазі залежність повідомлення від особистісних і групових особливостей комунікатора і реципієнта.