Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Обробка та інтерпретація : Соціальна психологія : Бібліотека для студентів

Обробка та інтерпретація


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 

Загрузка...

По одному балу нараховується за відповідь „Н” на запитання 1, 5, 7 і за відповідь „П” на всі інші запитання. Підраховується сума балів.

0-3 – низький комунікативний контроль; висока імпульсивність у спілкуванні, відкритість, розкутість, поведінка може мало зміню-ватись в залежності від ситуації спілкування і не завжди співвідно-ситись з поведінкою інших людей.

4-6 балів – середній комунікативний контроль; у спілкуванні щирий, щиро ставиться до інших, але стриманий в емоційних вияв-леннях, співвідносить свої реакції з поведінкою оточуючих людей.

7-10 балів – високий комунікативний контроль; постійно слідкує за собою, управляє виявленням своїх емоцій.

Комунікативна компетентність особистості має визначальне зна-чення для всіх професій типу „людина – людина”, тому дослідження за-кономірностей і розробка на їх основі технік формування цього феноме-ну має важливе значення для підготовки спеціалістів різних професій.

Вважається, що вивчення закономірностей і правил спілкуван-ня, їх засвоєння в процесі тренінгу, приводить до підвищення кому-нікативної компетентності, до досягнення безконфліктності спілку-вання. В принципі, це так, проте слід мати на увазі, що не завжди конфліктне, неконструктивне спілкування пов’язано з низьким рівнем комунікативної компетентності суб’єкта. Буває, що суб’єкт сам зараз і тут хоче спілкуватись деструктивно, якщо агресивна по-ведінка є в даному випадку необхідною і єдино можливою. При-кладів цьому багато, одним з них є досягнення розрядки внутріш-ньої напруги за допомогою вербальної агресії. Але це не стосується технології конструктивного, позитивного спілкування

Правила і техніки спілкування

Психологами розробляються різні техніки, стратегії і правила конструктивного спілкування. В залежності від умов (сфери взає-модіяльності), форм (аксіальна, ретинальна комунікації), типів інформації (констатуюча, спонукальна) та інших факторів можна виділити різні групи технік і правил комунікації, які мають свої певні особливості. Наприклад, група правил впливу інформацією в діад-ному спілкуванні має відмінності від тих, коли інформація надси-лається чисельній аудиторії. В різних сферах взаємодіяльності за-стосовуються правила етикету, які виконують допоміжну роль у сприйнятті інформації, проте в кожній сфері життєдіяльності існу-ють правила етикету (діловий етикет, правила неформального спілкування тощо). Досліджується також група правил, які стосу-ються негативних явищ, яких потрібно уникати в процесі спілку-вання. Не вдаючись у подробиці класифікації технік і стратегій спілкування (це – окрема велика тема), наведемо лише деякі з них, які найбільш відомі і поширені.

Перше правило спілкування, яке можна визнати як загальне правило комунікації – це правило говорити мовою партнера спілкування. Мова повідомлення повинна бути зрозумілою всім суб’єктам спілкування. Приклад можна взяти з практики навчання. На семінарі, слухачами якого є студенти різних факультетів, слу-хається доповідь, наприклад, з психології. Доповідач використовує психологічну термінологію, яка зрозуміла тільки спеціалістам. Для тих, хто недостатньо володіє науковою психологічною терміноло-гією доповідь сприймається важко, тому що доповідач говорить на мові, що є незнайомою для слухачів. Цю нездійснену комунікацію А.О. Реан ілюструє таким прикладом. Доповідач вимовляє наступ-ну фразу, яка має надлишкову психологічну термінологію: „Вербаль-на поведінка індивіда є детермінантою не тільки суб’єкт – суб’єктної інтеракції, але й фактором, що детермінує перцепцію іншими реци-пієнтами”. Спеціалісту зрозуміло, про що тут йдеться. Проте слуха-чам-неспеціалістам це можна було б викласти в іншій термінології, а саме: „Мова людини відіграє велику роль не тільки у спілкуванні людей, але й у сприйнятті однієї людини іншими людьми”.

Наступне правило ефективного спілкування можна визначити як виявлення поваги до партнера. Якщо згадати концепцію А. Мас-лоу, з точки зору якого потреба в повазі і визнанні є провідною, ба-зовою потребою особистості, то це правило можна розглядати як один з найважливіших, фундаментальних принципів конструктив-ної міжособистісної взаємодії. Цей принцип може бути реалізовано як вербальними, так і невербальними засобами.

Конкретна форма вербалізації цього загального правила має багато варіантів, в залежності від контексту ситуації і особливостей особистості партнера спілкування. Існує також багато варіантів не-вербальної реалізації цього правила. Значимість партнера, наприк-лад, може підкреслюватись через предметну демонстрацію того, що до зустрічі з ним готувались (заготовлені зарання матеріали, попе-редні робочі записки і т.ін.).

Позиція „рівних”. Ця техніка одночасно пов’язана з тим, що в ній підкреслюється значимість партнера з виявленням поваги до нього. Її неконструктивна протилежність – позиція підпорядкуван-ня. Остання завжди веде до нагнітання напруги. Вищість одного партнера над іншим може підкреслюватись і здійснюватись у різних напрямках: вищість у компетентності, за стажем або досвідом, за професійно-рольовими позиціями і т.ін.

Правило виявлення поваги до партнера має також іншу сто-рону дії, а саме, виявлення поваги повинно бути двостороннім. Йдеться про те, що спілкування буде ефективнішим, якщо засо-би впливу будуть застосовуватись авторитетною особою. В ре-зультаті досліджень було встановлено, що існує залежність між авторитетністю керівника групи і активністю її членів, що ак-тивність індивіда – члена групи – прямо пропорційна авторите-ту її лідера. Дослідження умов формування цієї залежності, а та-кож можливих шляхів управління цим процесом є важливим для розробки технік і стратегій спілкування.

Наступне правило конструктивного спілкування – це виявлен-ня інтересу до проблем партнера. Його протилежність – відпові-дно явне нехтування проблемами партнера. У формулюванні цього правила найбільш значимим є слово “виявлення”, тобто інтерес до проблем партнера повинен бути розрахованим на його сприйман-425

ня. Можна бути зацікавленим проблемами партнера, але ця заці-кавленість ніяк не виявляється. Тоді це правило не спрацьовувати-ме. Більш того, якщо нехтувати цим правилом, то між комунікато-ром і реципієнтом може порушитись зворотний зв’язок, що таїть у собі небезпеку виникнення бар’єру відчуженості, без подолання якого будь-яке конструктивне спілкування стає неможливим.

Важливим правилом конструктивної комунікації є демонст-рація спільності. Варіантів тут теж багато. Це може бути спільність інтересів, цілей, задач, точок зору. Велику роль у налагоджені кон-такту відіграє наявність у партнерів загальних особистісних особ-ливостей. Прямо протилежна неефективна поведінка – це підкрес-лювання відмінностей, коли акцент робиться на несхожісті.

Це правило має свої особливості в залежності від того, в яких видах комунікації воно буде діяти: аксіальному чи ретинальному процесах. В ретинальних комунікативних процесах, в яких відбу-вається взаємодія комунікатора з великою аудиторією, демонстра-ція спільності здійснюється за законами групового спілкування.

У вітчизняній психології ця проблема досліджується в зв’язку з механізмом ідентифікації, який полягає в тім, що людина фор-мується не всім тим середовищем, що її оточує, а певною системою норм, з якими вона себе ототожнює. Кожна людина співвідносить себе з певною соціальною групою, ідентифікує своє “Я” з іншими “Я” в загальне “Ми”. У членів групи в результаті механізму психо-логічної ідентифікації виникає почуття солідарності, почуття “Ми”, тобто те, що згуртовує групу, створює у її членів схожі мотиви і акти поведінки. Це правило пов’язано з такими феноменами соціальної психології як внутрішньогруповий фаворитизм і міжгрупова диск-римінація. Внутрішньогруповий фаворитизм – це явище, яке харак-теризується тим, що члени певної групи, визначаючи один одного як “своїх”, здійснюють по відношенню один до одного свого роду психологічну протекцію. Якщо у членів групи є вибір, кому допо-могти, то вони обирають “свого”. Внутрішньогруповий фаворитизм виявляється також і в інтерпретації вчинків.

Міжгрупова дискримінація – це зворотна сторона медалі, яка виражається у відношенні неприязні до “іншого”. Якщо людина за якимись ознаками визначається групою як представник “іншої”,

навіть не обов’язково ворожої групи, то її проступки будуть інтерп-ретуватись негативно, а успіхи не будуть сприйматися серйозно.

Існує група правил конструктивної комунікації, що стосуєть-ся області так званого активного слухання, ефективність якого полягає в тім, що співбесідник постійно виявляє свою зацікавленість у розмові, в якомусь смислі вербалізує процес сприймання. Ще одна функція активного слухання – показати, що слова партнера не про-сто почуті, але й правильно інтерпретовані. Існує декілька рівнів активного слухання. Найбільш простий – це коли увага до партне-ра підтверджується стверджувальними вигуками (“Так”, “Ага”). Більш складний рівень слухання – резюмірування, тобто коли парт-нер в процесі спілкування не просто застосовує повтор, але може й підвести деяку рису під тим, про що йшлося. До цього ж рівня мож-на віднести і прийом уточнюючих понять, а також питань-стверд-жень, які в сукупності спрямовуються на уточнення основної дум-ки співрозмовника. Наступний рівень активного слухання пов’яза-но з розвитком ідей, які підхвачено у партнера спілкування. Маєть-ся на увазі, що почуте буде сприйнято творчо і не просто перефра-зовано, але й доповнено, змінено.

Важливою є група правил спілкування, які стосуються ети-кету спілкування. Етикет – це встановлений порядок поведін-ки, обов’язкові форми ввічливості, які встановлюються в окре-мих галузях взаємодіяльності. Особливості етикету в окремих сферах спілкування досліджуються етикою. Важливість засвоє-ння цих правил можна проілюструвати на такому цікавому при-кладі того, до яких казусів може призвести порушення правил ділового етикету, який наводить американський дослідник Джо-мейс. Одній молодій людині зразу після закінчення аспірантури довелося за своїми службовими обов’язками спілкуватись з елі-тою американського бізнесу. Його було запрошено на офіційний прийом. За столом його спитали, чи не бажає він покуштувати шатобріан, на що він рішуче відповів: “Ні, дякую, я не п’ю”. Як же він був засмучений, коли дізнався, що мова йшла не про доро-ге червоне вино, яке роками зберігається у підвалах середньовіч-ного замку, а про смажену яловичину. У даному випадку молода людина порушила одне з основних правил ділового етикету.