4. Добровільні види авіаційного страхування


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 

Загрузка...

Добровільні види авіаційного страхування - це насамперед види, передбачені Законом «Про страхування» ст. 6, а саме п. 7 «Страхування повітряного транспорту» та п. 13 «Страхування ві-дповідальності власників повітряного транспорту (включаючи ві-дповідальність перевізника)». Поняття «повітряний транспорт» є багато ширшим і виходить за межі регламентації цивільної авіа-ції. Якщо страхувальник бажає застрахувати, наприклад, військо-вий літак при виконанні ним показових виступів чи страхувальник страхує мотодельтоплан або повітряну кулю, то він укладає договір добровільного страхування.

Але, крім того, договори добровільного страхування мо-жуть укладатись і для страхового захисту різних ланок авіацій-но-транспортної системи.

Функціонування авіаційно-транспортної системи цивільної авіації забезпечується дуже широким спектром робіт, без яких неможливо здійснити кінцевий результат - політ. Це - технічне обслуговування і ремонт літака та двигунів, підготовка пілотів та авіаційних техніків, забезпечення якісним паливом, утримання злітно-посадкової смуги у відповідному стані, аеронавігаційне забезпечення польоту та багато інших. Переважно це ризики, по-в'язані з відповідальністю. Усі ці ризики можуть бути застрахова-ними, й у більшості розвинутих країн світу так воно і є. Тобто страхове поле авіаційного страхування дуже велике.

Зупинимося лише на кількох важливих видах добровільного авіаційного страхування.

Страхування відповідальності обслуговування повітряно-го простору. Польоти усіх літаків здійснюються під керуванням авіадиспетчерів - працівників відповідних аеронавігаційних ор-ганізацій (в Україні така організація має назву Украерорух). Крім того, ця діяльність забезпечується безперебійною експлуатацією дуже складного обладнання та апаратури (локаторів, приводів, комп'ютерів і т. ін.). Ризик відповідальності в даному разі - це й ризик «людського фактора», тобто помилки авіадиспетчера, і ри-зик збоїв або відмов обладнання, через що може статися помилка. Помилка в управлінні повітряним простором, як правило, коштує дуже дорого, і страхові суми дуже великі (від 500 млн до 3 млрд дол.). Якщо в результаті такої помилки зіткнуться в повітрі два літаки і буде доведено, що таке зіткнення сталося саме з вини ае-ронавігаційної організації, то загальна сума відшкодування може сягати сотень мільйонів або навіть мільярди доларів США. Тому страхування відповідальності під час управління повітряним про-стором є важливою складовою авіаційного страхування.

Страхування відповідальності технічного обслуговування повітряних суден. Існує кілька форм технічного обслуговування повітряних суден та двигунів залежно від їх складності. Деякі форми, так звані легкі, виконуються технічним персоналом авіакомпанії, а «тяжкі» форми виконують авіатехнічні підприємства компаній, що мають відповідні сертифікати - дозволи на вико-нання таких робіт від конструкторських бюро та заводів - виго-товлювачів авіатехніки. Якісне проведення технічних робіт знач-ною мірою впливає не безпеку польотів, і підприємства страху-ють свою відповідальність.

До традиційних авіаційних ризиків відносять також страху-вання воєнних політичних ризиків при експлуатації повітряного транспорту; страхування запасних частин повітряного судна; стра-хування відповідальності за забруднення навколишнього середови-ща радіоактивними джерелами, що входять до комплекту штатного обладнання повітряного судна; ризик «порушення гарантій» авіате-хніки (заводу-виготовлювача, конструкторського бюро або авіатех-нічного підприємства); страхування франшизи і т. п.