2. Асортимент послуг, що забезпечують страховий захист майнових інтересів кредиторів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 

Загрузка...

У практиці страхування за кордоном, кредитне страхування частіше стосується різних сфер діяльності й тісно пов'язане з іншими видами страхування. Залежно від місця й причин виник-нення кредитного ризику виділяють такі види кредитного страху-вання:

•          страхування фінансових кредитів;

•          страхування товарних кредитів;

•          страхування споживчих кредитів;

•          страхування кредитів, виданих під заставу;

•          страхування виданих та прийнятих гарантій (поручи-тельств).

Страхування фінансових кредитів

Якщо страхування фінансового кредиту здійснюється креди-тором, то така послуга належить до майнового страхування і є операцією делькредерного типу Розглянемо умови такого страху-вання.

Страхувальником може бути банк, кредитна спілка чи інша небанківська кредитно-фінансова установа.

Об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані з ма-теріальними збитками, завданими страхувальнику внаслідок не-виконання (або неналежного виконання) позичальником своїх обов'язків, передбачених кредитним договором (договором пози-ки) між позичальником і страхувальником (позикодавцем, креди-тором).

Страховим єризик неповернення кредитів або позик страху-вальникові, пов'язаний з невиконанням (неналежним виконанням) позичальником своїх обов'язків, передбачених кредитним догово-ром (договором позики) між позичальником і страхувальником (позикодавцем, кредитором).

Страховими випадками є збитки страхувальника в резуль-таті невиконання (неналежного виконання) позичальником своїх обов'язків, передбачених кредитним договором (договором пози-ки), а саме - неповернення (або часткове повернення) позичаль-ником кредиту (позики) у встановлені кредитним договором терміни та/або невиплата ним у повному обсязі і в установлені кредитним договором терміни процентів, невиконання інших обов'язків передбачених кредитним договором.

Страховий тариф при страхуванні кредиту визначається з урахуванням характеру кредиту діяльності позичальника, мети використання кредиту, наявності товарно-матеріальних цінностей або іншого майна у власності позичальника, які можуть стати за-безпеченням прав регресних вимог страховика в разі настання страхового випадку та інших суттєвих факторів у кожному кон-кретному випадку.

Страхова сума визначається із суми кредиту (позики) та відсотків за користування кредитом, які наведено в кредитному договорі між страхувальником і позичальником. Під час визна-чення страхової суми враховується сума кредиту (позики) та відсотки за користування кредитом, наведені у кредитному дого-ворі між страхувальником та позичальником.

Межа відповідальності страховика становить 50-100% суми непогашеного кредиту та відсотків, передбачених договором кре-дитування.

Під час укладання договору страхування страхувальник по-винен надати страховику такі документи:

/. для визначення ступеня страхового ризику:

-          копію свідоцтва про реєстрацію страхувальника;

-          копію статуту;

-          балансовий звіт (форма 1), звіт про фінансові результати

(форма 2); рух грошових коштів на останню звітну дату;

-          копію кредитного договору;

-          техніко-економічне обґрунтування заходів, що кредитуються;

-          довідку про залишки коштів на розрахунковому рахунку по-зичальника;

-          договори, контракти, рахунки, накладні, що характеризують планове використання кредиту, кредитних коштів;

-          договори купівлі-продажу або інші документи, що є підста-вою для надання кредиту;

-          контракт на постачання і реалізацію продукції;

-          розрахунок погашення кредиту;

-          документ, що засвідчує зобов'язання за заставою;

-          акт аудиторської перевірки фінансового стану страхувальника.

2. для визначення кредитоспроможності та фінансової

стабільності позичальника.

-          копію свідоцтва про реєстрацію позичальника;

-          балансовий звіт і звіт про фінансові результати, декларацію про прибуток позичальника (юридичної особи) на останню звітну дату;

-          розшифровки кредиторської та дебіторської заборгованості на останню звітну дату;

-          опис товарно-матеріальних цінностей або іншого майна, яке є власністю позичальника і яке може бути використане для забез-печення права регресних вимог страховика в разі настання стра-хового випадку, передбаченого договором страхування, та випла-ти страховиком суми страхового відшкодування. Таке майно може перебувати у заставі, а також не перебувати у ній;

-          інші документи, зазначені у договорі страхування.

У разі пролонгації страхувальником кредитного договору відповідальність страховика на термін пролонгації настає після укладення додаткової угоди до діючого договору страхування. Страховий платіж вираховується так, як при укладанні діючого договору

Урегулювання питань щодо заподіяних збитків відбувається в порядку, визначеному договором страхування. Для отримання страхового відшкодування страхувальник надає страховику такі документи:

•          письмову заяву на виплату страхового відшкодування;

•          офіційні документи, що підтверджують неповернення кре-диту (позики) і/або відсотків з кредиту;

•          оригінал договору страхування (страхового свідоцтва);

•          акт несплати позичальником кредиту та/або відсотків з ньо-го страхувальнику;

•          нотаріально завірену копію або оригінал кредитного дого-вору (договору позики);

•          акти аудиторських перевірок фінансового стану позичаль-ника після факту несплати кредиту та/або відсотків з нього страхувальнику;

•          довідку про залишки коштів на розрахунковому рахунку позичальника;

•          копію рішення суду яке стосується цього страхового ви-падку;

•          інші документи, зазначені в договорі страхування.

Страхування товарних кредитів

У процесі товарообігу часто виникає ситуація, коли покупець із різних причин не може відразу розплатитися з постачальником. У цьому випадку постає необхідність у відстрочці платежу - ко-мерційному кредиті. За кордоном такий кредит називають також товарним, торговим або внутрішнім кредитом, адже, на відміну від експортних кредитів, предметом яких є надання відстрочки платежу іноземним фірмам, йдеться про кредити все-редині країни.

Головною метою страхування кредиту внутрішньої торгівлі є відновлення у встановлений термін більшої частини діючого капіталу втраченого власником у випадку коли клієнт, якому дос-тавлені товари або надані послуги в кредит, не може оплатити їх через свою неплатоспроможність.

Страхування товарних кредитів відноситься до делькредерної групи кредитного страхування. Об'єктом страхування є, як пра-вило, весь товарообіг підприємства протягом року. Страхова су-ма встановлюється в межах його вартості.

Страхування товарного кредиту в світі, як надійного засобу захисту власників капіталу від непередбачених безнадійних бор-гів та як засобу що дозволяє уникнути цих утрат, зробивши раннє попередження, почало розвиватися в 50-х роках. Крім захисту та своєчасного інформування, страхування кредиту дозволяє підтримувати дисципліну, здійснювати постійний контроль над кре-дитом і поліпшувати режим обігу фінансових засобів, а також ви-вільняти великі фінансові ресурси для керівників.

Страхування експортного товарного кредиту відбувається в такий спосіб. Страхова організація укладає з клієнтом спеціальний страховий договір і видає йому з дотриманням вик-ладених вище умов страховий поліс. He існує типової форми страхового поліса, оскільки він диференційований залежно від форми кредиту і низки інших умов: кредитоспроможності та ко-мерційної репутації клієнта, терміну на який надано кредит, на-явності спеціального забезпечення, розмірів і характеру ризику

Страхування споживчих кредитів

Страхування споживчих кредитів здійснюється на випадок неплатоспроможності тих позичальників, які отримали банківські чи товарні кредити на споживчі потреби, тобто на позавиробничі потреби. Насамперед, варто виділити страхування споживчого кредиту на придбання товарів тривалого використання. У даному випадку банк, надаючи кредит, вимагає страхування тих, хто одержує позичку. Часто під терміном "кредитне страхування" ма-ють на увазі страхування на випадок смерті або втрати працездат-ності особою, яка оформила кредит. У випадку смерті застрахо-ваного і непогашення основної суми і (або) відсотків заборго-ваність покривається за рахунок страхової суми.

Договори страхування укладають за умови поступового знижен-ня страхової суми слідом за поступовим погашенням розміру боргу Це дає можливість встановлювати відносно невисокі тарифні став-ки, що можуть бути незмінними протягом усього терміну страхуван-ня, або зменшуватися разом із страховою сумою.

У більшості випадків страхування майна, життя, від нещас-них випадків тощо є обов'язковою умовою при наданні кредиту фізичним особам та приватним фірмам. Страхування дійснюється за рахунок страхувальника шляхом списання страхо-вих премій з його рахунка в даному банку. При цьому ко-мерційний банк одержує від проведення подібного страхування додаткові прибутки у вигляді комісії.

На сьогоднійшній день пропонується новий страховий про-дукт, який забезпечує страховий захист юридичних осіб, що реалізують товар на умовах споживчого кредиту По суті, це віднов-лення розстрочки, яка в радянські часи мала велику популярність серед покупців.

Кредит на придбання товару надається безпосередньо про-давцем (магазином) без участі банку.

Максимальний термін розстрочки — 12 місяців, але не дов-ше гарантійного терміну обслуговування товару Програма зручна для покупців ще й тим, що вони самі визначають початковий вне-сок, проте не менше як 30% вартості товару Максимальна сума розстрочки становить 2000 грн, але не більш як 50% обсягу за-робітної плати покупця за період розстрочки. Заставою за даною технологією є товар, що придбавається, та інше майно, достатнє для погашення заборгованості перед продавцем.

Одержувачем кредиту може стати будь-який громадянин Ук-раїни, який подасть довідку з місця роботи про сукупний дохід за останні 6 місяців, має в паспорті відмітку про реєстрацію (ко-лишня “прописка”), а також має домашній телефон. Для гаранту-вання виконання зобов’язань страховик здійснює перевірку пода-них документів, аналіз платоспроможності покупця, а також за-безпечує супровід та наступний моніторинг прийнятих на страху-вання ризиків.

Розрахунки здійснюються так. Аванс покупець вносить у день підписання договору в касу продавця готівкою або за допомогою кредитної картки. Потім щомісяця у визначений строк покупець здійснює виплати платежів у розмірі, обумовленому в договорі купівлі-продажу

За надання розстрочки платежу продавець стягує з покупця, як правило, до 5% вартості товару За банківською програмою за кредит треба сплатити до 15%. Отже, отримання споживчого кредиту за по-середництва банківської установи є дорожчим для покупця порівня-но з кредитом, отриманим безпосередньо від продавця.

Страхування кредитів, виданих під заставу

У договорах страхування предмету застави існують певні особливості, які полягають у тому що за такими договорами страхування не покриваються прямі чи непрямі збитки, які вини-кли внаслідок:

-          оброблення застрахованого майна вогнем, теплом або іншим термічним і хімічним впливом на нього у виробничих цілях (на-приклад, для сушіння, зварювання, прання, копчення, смаження, гарячого оброблення та ін.);

-          впливу ядерної енергії в будь-якій формі, будь-якого роду військових дій, громадянської війни, народних заворушень, страйків, знищення чи ушкодження майна за вимогою цивільної чи військової влади;

-          арешту, конфіскації, реквізиції;

-          навмисних дій страхувальника або його представників, а та-кож протиправних дій третіх осіб;

-          вад в об'єкті страхування, які були відомі та приховані стра-хувальником від страховика;

-          порушення техніки безпеки, протипожежних правил, саніта-рних норм та інших нормативних актів, які регулюють правила утримання об'єкта страхування;

-          переміщення застрахованого об'єкта та зберігання його за адресою, не зазначеною в договорі страхування, крім випадків переїзду страхувальника за новою адресою, про що повідомля-ється страховику письмово.

Відповідно до Закону України "Про заставу" момент виник-нення права застави визначається:

-          із моменту укладання договору застави;

-          із моменту нотаріального посвідчення договору застави, якщо він підлягає нотаріальному посвідченню;

-          у момент передачі заставодержателю предмета застави, як-що предмет застави відповідно до закону або договору повинен зберігатися в нього;

-          із моменту укладання договору про заставу якщо передачу заставодержателю предмета застави здійснено до укладання до-говору

Таким чином, якщо таке право не настало, може йтися лише про страхування майна, яке не зберігається як забезпечення зо-бов'язання. Це треба чітко усвідомлювати сторонам, що вступа-ють у такі правовідносини, оскільки ризику у тому й іншому ви-падку різний. Як тільки майно виступає як забезпечення зо-бов'язання, вступають у дію обмеження щодо його використання, передбачені договором про заставу Вони завжди спрямовані на

зниження ризику, чого не може бути, коли майно використо-вується щоденно.

Цей факт важливо враховувати ще й тому, що момент початку дії основного зобов'язання, наприклад, отримання кредиту, може бути відстрочено від встановленої дати за різних обставин. Тобто предмет застави перебуватиме під підвищеним ризиком значний час, а в платі за страхування (страховому платежі) це не буде вра-ховано, що може ускладнитися невиправданими збитками для страховика.

Крім цього, важливою обставиною є те, що об'єктом страху-вання предмета застави є майно, яке перебуває у володінні або в розпорядженні страхувальника і яке відповідно до законодавства України, може бути ним відчужене та на яке може бути звернене стягнення:

-          об'єкти нежитлового фонду - будівлі, споруди з конструк-тивними елементами, обробленням та інженерним обладнанням;

-          об'єкти житлового фонду - приміщення (квартири), вклю-чаючи майно, елементи оброблення та обладнання;

-          передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини;

-          обладнання, транспортні засоби;

-          об'єкти незавершеного виробництва та капітального будів-ництва;

-          інвентар, готова продукція, товари, сировина, матеріали та інше майно.

He підлягають страхуванню приміщення, що передаються в заставу які потребують капітального ремонту, розташовані в бу-динках, що перебувають в аварійному стані або підлягають зносу

Відповідальність страховика настає в разі загибелі або ушко-дження майна в наслідок: бурі, урагану зливи, обвалу зсуву дії пі-дземних вод, удару блискавки, пожежі, вибуху затоплення, аварій опалювальної системи, водопровідних і каналізаційних мереж.

Перелік конкретних ризиків, із яких страховик несе відповідальність, зазначається за згодою сторін у договорі страху-вання.

Як правило, договори страхування майна укладаються на термін від одного місяця до одного року або на інший термін, але не більший, ніж термін дії договору застави. Слід врахувати, що, страхуючи предмет застави, не менш важливо встановити дату

закінчення терміну дії договору страхування. У більшості випадків за цю дату приймають термін виконання зобов'язання, забезпеченого заставою. Майно, прийняте на страхування, вважається застрахова-ним за адресою, зазначеною в договорі страхування.

За настання страхового випадку заставодержатель (особа, яка видала кредит заставодавцю) має переважне право задоволен-ня своїх вимог із суми страхового відшкодування. Страхувальник не звільняється від обов'язків за договором страхування.

Страхова сума за договором страхування предмета застави не може перевищувати розміру вартості заставленого майна. Вартість майна, яке приймається на страхування, підтверджується балансом юридичної особи, рахунком-фактурою, довідкою інвентарного бюро, накладною та іншими бухгалтерськими до-кументами, а також експертною оцінкою фахівця.

Укладений договір страхування свідчить про те, що в разі на-стання страхового випадку страхувальникові буде відшкодовано збиток. Оперативне вирішення питання про виплату страхового відшкодування створює сприятливі передумови для швидкого відновлення майнового стану страхувальника, що його він мав до страхового випадку. А тому якщо страховий випадок настане, страхувальник має вжити заходів щодо зменшення збитків, завда-них страховим випадком: повідомити протягом доби компетентні органи (залежно від події - пожежний нагляд, органи міліції та ін.); письмово повідомити про будь-який випадок страховика: да-ти змогу представникові страхової компанії оглянути застрахова-не заставлене майно, не виконуючи робіт з їх відновлення. У разі невиконання страхувальником зазначених вимог страхова ком-панія має право не виплачувати страхового відшкодування.

Про місце та час складання акта страховик повинен завчасно повідомити особам, відповідальним за збиток. Якщо ці особи чи їхні представники не з'явилися до моменту складання акта, то йо-го складають за їх відсутності.

Для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування залежно від характеру страхового випадку пода-ють такі документи:

-          договір страхування;

-          заяву страхувальника;

-          висновок про страховий випадок, складений експертною ко-місією, який містить причини і можливі наслідки страхового ви-падку;

-          позови, які пред'явлено страхувальникові у зв'язку з подією, що сталася;

-          рішення суду або аудиторський висновок, який містить роз-міри сум, які підлягають відшкодуванню у зв'язку з настанням страхового випадку який включається до обсягу відповідальності страховика за договором страхування;

-          документи з компетентних органів;

-          кошторис на відновлення, калькуляцію збитку.

Розмір збитку визначається, виходячи з дійсної (страхової) вартості майна на момент укладання договору страхування з ура-хуванням зносу

Кожна зі сторін має право вимагати проведення незалежної експертизи, яка проводиться за рахунок сторони, що її вимагає.

У разі ушкодження майна збиток визначається в розмірі вит-рат на його відновлення.

Майно визнається загиблим, коли відновлювальні витрати з урахуванням зносу разом із залишковою вартістю перевищують 70% дійсної (страхової) вартості застрахованого предмета.

Відшкодування виплачується з вирахуванням обумовленої у договорі страхування франшизи, а також сум, отриманих страху-вальником у порядку відшкодування заподіяного збитку від третіх осіб.

Якщо на момент, коли настав страховий випадок, стосовно страхувальника діяли договори страхування інших страхових ор-ганізацій, страховик виплачує відшкодування в частині, яка при-падає на його частку за сукупною відповідальністю згідно з принципом контрибуції.

Страховик здійснює виплату страхового відшкодування в термін, визначений договором страхування, за винятком вихідних і святкових днів, із дня подання йому необхідних документів, які підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збит-ку, залишаючи за собою право затримувати виплату в разі особ-ливо складних обставин страхового випадку.

Страхування виданих та прийнятих гарантій (поручительств)

Страхувальник при страхуванні виданих гарантій (пору-чительств) - дієздатний громадянин або юридична особа на за-безпечення виконання зобов'язань якого поширюються гарантії (поручительства).

Гарантія (поручительство) - договір (контракт), за яким по-ручитель зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в частині. Гарантія (поручительство) може забезпечувати лише дійсну вимогу. Договір гарантії (поручительства) повинен бути укладений у пись-мовій формі. Недотримання письмової форми спричиняє недійсність цього договору гарантії (поручительства).

Об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України і пов'язані зі збитками, завданими страхувальникові внаслідок неможливості виконання гарантом (поручителем) своїх зобов'язань в обсягах і в терміни, визначені гарантією (поручительством).

Страховими випадками є невиконання (повне або часткове) гарантом (поручителем), а також неналежне виконання своїх зо-бов'язань в обсязі та в терміни, визначені в письмовій гарантії (договорі поручительства), яке призвело до матеріальних збитків і сталося внаслідок:

а)         аварії або катастрофи на місці виконання зобов'язань;

б)         протиправних дій третіх осіб стосовно гаранта (поручителя);

в)         банкрутства гаранта (поручителя);

г)         стихійних лих під час і на місці виконання зобов'язань.

Страховик не несе відповідальності за договором страху-

вання, якщо страховий випадок стався:

а)         під час надзвичайного, особливого чи військового стану

оголошеного органами влади в країні, або на території дії догово-

ру страхування;

б)         під час громадських заворушень, революції, заколоту, пов-

стання, страйку путчу локауту або терористичного акту;

в)         у разі впливу ядерної енергії;

г)         у результаті протизаконних дій (бездіяльності) державних

органів, органів місцевого самоврядування або посадових осіб

цих органів, у тому числі внаслідок видання цими органами та

посадовими особами документів, які не відповідають чинному за-конодавству України.

Страхування не поширюється на курсову різницю, штрафи та інші непрямі збитки.

Договір страхування укладається на підставі письмової заяви страхувальника за формою, встановленою страховиком. При ук-ладанні договору страхування з метою визначення ступеня страхового ризику страхувальник повинен надати страховикові такі документи:

-          нотаріально завірену копію письмової гарантії (договору поручител ьства);

-          офіційно завірені документи, які містять факт та умови існування майнових зобов'язань сторін, зазначені в договорі страхування;

-          опис товарно-матеріальних цінностей або іншого майна страхувальника-гаранта, які можуть стати забезпеченням права регресних вимог страховика в разі настання страхо-вого випадку, передбаченого договором страхування, та ви-плати страховиком страхового відшкодування;

-          баланс або довідку про фінансовий стан гаранта, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою);

-          інші документи, необхідні страховикові для визначення ступеня ризику настання страхового випадку.

Страхове відшкодування виплачується за наявності пись-мової заяви; оригіналу договору страхування (страхового свідоц-тва); документа, що посвідчує особу одержувача страхового від-шкодування; довіреності від страхувальника на отримання стра-хового відшкодування; копії або оригіналу гарантії (поручительс-тва); актів аудиторських перевірок фінансового стану страхуваль-ника; актів несплати передбачених гарантією або поручительст-вом платежів; актів невиконання договірних зобов'язань, щодо яких діє гарантія (поручительство); актів невиконання гарантом (поручителем), своїх зобов'язань з наданої гарантії (поручительс-тва); актів аудиторської перевірки фінансового стану гаранта (по-ручителя); інших документів, зазначених у договорі страхування.

У разі прийняття позитивного рішення виплата страхового ві-дшкодування здійснюється згідно з правилами в термін не більше п'ятнадцяти робочих днів із дня його прийняття на підставі страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою, готівкою або безготівковим розрахунком. Форма ви-плати страхового відшкодування визначається договором страху-вання.