4. Добровільне страхування тварин, що належать сільгоспвиробникам та приватним особам


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 

Загрузка...

Страхування тварин (live stock insurranse) - охоплює доб-ровільні види майнового страхування тварин на випадок знищен-ня, загибелі або вимушеного забою:

1.         у сільськогосподарських підприємствах, фермерських гос-подарствах;

2.         у домашніх господарствах громадян.

Тобто договори добровольного страхування тварин уклада-ються як з фізичними, так і з юридичними особами, які є власни-ками тварин.

Характер страхування спричинює низку обов'язкових вимог до укладання договорів. Розглянемо основні вимоги, викладені в правилах страхування сільськогосподарських тварин страхової компанії „Інком страх".

Насамперед визначається об'єкт страхування. Це можуть бути здорові тварини (з певними віковими обмеженнями):

-          велика рогата худоба, коні - віком від 1 місяця;

-          свині - від 6 місяців;

-          мули та невелика рогата худоба: вівці, кози, віслюки - від одного року;

-          хутрові звірі: нутрії, кролі - із 45-денного віку;

-          собаки - від 6 місяців до 10 років;

-          бджолосім'ї;

-          декоративні та екзотичні птахи і тварини;

-          птиця яйценосних порід - віком від п’яти місяців;

-          птиця бройлерних порід - віком від 1 місяця.

Страховик не приймає на страхування тварин у місцевості,

де встановлено карантин або обмеження на інфекційне захворю-вання, за винятком тварин тих видів, які неприйнятні до хвороби, щодо якої введено такі обмеження; тварин, внаслідок обстеження яких на бруцельоз, лейкоз або туберкульоз встановлено позитив-ну реакцію; тварин хворих, виснажених, а також тих, що перебу-вають у стані дородового чи післяродового залежування.

Власники тварин зобов'язані суворо дотримуватись установ-лених у цій місцевості рекомендацій щодо догляду за тваринами, їх годівлі і утримання, а також ужити всіх заходів, щоб запобігти їх захворюванню та загибелі. Тому до укладання договору стра-ховик повинен перевірити, чи можна прийняти на страхування тварин у даному господарстві. Якщо в господарстві не дотриму-ють зазначених умов, то договір страхування не укладається.

Ризики, пов'язані зі страхуванням тварин, можна поділити на три групи:

1)         страхування на випадок загибелі або вимушеного забою тварин внаслідок пожежі, вибуху дії електричного струму соняч-ного або теплового удару замерзання, утоплення, падіння в уще-лину попадання під транспортний засіб та інших травматичних ушкоджень, нападу диких звірів та бродячих собак;

2)         страхування на випадок загибелі, вимушеного забою або знищення тварин від хвороби чи внасдіок паталогічних родів;

3)         страхування на випадок викрадення або навмисних дій третіх осіб.

Договір страхування укладається терміном від одного місяця до одного року. Підставою для укладення договору страхування є;

•          заява (опитувальник) установленої форми, яка підписана страхувальником. У заяві страхувальник повинен вказати, що ознайомлений з правилами страхування;

•          на вимогу страховика довідка - опис майна, що страхується, із зазначенням балансової (дійсної) вартості і визначеної страхової суми по кожному об'єкту страхування, або інший документ, що підтверджує ринкову вартість тварини.

Якщо в господарстві є тварини різних видів, наприклад, ве-лика рогата худоба, свині, кролі), за бажанням страхувальника можуть бути застраховані тварини всіх видів або лише один вид (скажімо, велика рогата худоба).

Тварини приймаються на страхування і знаходяться під стра-ховим захистом тільки в місці, визначеному в договорі страху-вання. У разі зміни місцезнаходження застрахованих тварин стра-хувальник повинен заздалегідь повідомити про це страховика.

При укладенні договору страхування страхувальник повинен надати можливість страховику оглянути тварин та провести екс-пертизу щодо оцінювання ризику настання страхової події, а та-кож усі необхідні відомості про тварин та всю інформацію про ві-домі йому наявні небезпеки щодо місця зберігання, відгодівлі, які можуть призвести до настання страхового випадку.

Страхова сума встановлюється на кожну тварину окремо, при-чому її максимальний розмір не може перевищувати ринкової вар-тості тварини (страхова оцінка). Для всіх тварин одного виду та вікової групи страхова оцінка має бути однаковою. В договорі може бути передбачена також франшиза - як умовна, так і безумовна.

Страхова премія за умовами страхування визначається з ура-хуванням таких факторів:

-          вид тварин;

-          характеристика місцевості, на якій утримуються тварини, санітарно-епідеміологічний стан регіону в межах якого пе-ребувають тварини;

-          вікові та інші індивідуальні властивості тварини;

-          види та ступінь страхового ризику, умови утримання тва-рин, наявність охорони, протипожежної сигналізації;

-          термін дії договору;

-          наявність та розмір франшизи.

Розміри базових страхових тарифів, які використовує страхо-ва компанія „Інком страх” при укладанні договорів страхування сільськогосподарських тварин, наведено в табл. 7.4.

Таблиця 7.4

Базові страхові тарифи з добровільного страхування

            тварин (у % від страхової суми).    

Найменування області         Велика ро-гата худоба,

коні, віс-люки, мули Птиця, хут-рові звірі, де-коративні та екзотичні птахи і тва-рини         Свині,

собаки,

бджолосім'ї    Вівці, кози

Вінницька      2,0       5,0       4,0       3,0

Волинська      2,0       5,0       4,0       3,0

Дніпропетровська     2,0       5,0       4,0       3,0

Донецька       2,0       5,0       4,0       3,0

Житомирська            2,0       5,0       4,0       3,0

Закарпатська  2,0       5,0       4,0       3,0

Запорізька      2,0       5,0       4,0       3,0

Ів.-Франківська         2,0       5,0       4,0       3,0

Київська         2,0       5,0       4,0       3,0

Кіровоградська          2,0       5,0       4,0       3,0

Авт. Респ.Крим        2,0       5,0       4,0       3,0

Луганська       2,0       5,0       4,0       3,0

Львівська       2,0       5,0       4,0       3,0

Миколаївська 2,0       5,0       4,0       3,0

Одеська          2,0       5,0       4,0       3,0

Полтавська    2,0       5,0       4,0       3,0

Рівненська     2,0       5,0       4,0       3,0

Сумська          2,0       5,0       4,0       3,0

Тернопільська           2,0       5,0       4,0       3,0

Харківська      2,0       5,0       4,0       3,0

Херсонська    2,0       5,0       4,0       3,0

Хмельницька 2,0       5,0       4,0       3,0

Черкаська       2,0       5,0       4,0       3,0

Чернівецька   2,0       5,0       4,0       3,0

Чернігівська   2,0       5,0       4,0       3,0

м.Київ, м.Севастополь         2,0       5,0       4,0       3,0

Залежно від ступеня ризику до розрахункового тарифу можуть бути застосовані підвищувальні чи знижувальні коефіцієнти.

При страхуванні на строк менше одного року страховий пла-тіж буде складати такий відсоток від суми річного платежу:

Строк дії договору страхування (в місяцях)

1          2          3          4          5          6          7          8          9          10        11

Страховий платіж у % від річного страхового платежу

20        35        4о        50        60        70        75        80        85        90        95

Щодо порядку внесення страхового платежу, то страхуваль-ник може сплатити його готівкою представникові страховика од-ночасно з укладанням договору або безготівково. Коли страховий платіж становить значну суму, страхувальникові надається право внести страховий платіж у два або три терміни.

Особливість страхування тварин, яка відрізняє цей вид стра-хування від інших, пов'язана з термінами відповідальності стра-ховика. Так, відповідальність страховика з виплати страхового ві-дшкодування при загибелі тварини чи вимушеного забою від хво-роби або внаслідок патологічних родів настає через кілька (на-приклад 10) днів із моменту початку дії договору тобто після сплати страхового платежу Таке відстрочення дає змогу уникнути виплат за тварин, які під час укладання договору були вже хворі і не повинні були прийматися на страхування.

При настанні страхового випадку на страхувальника покла-даються певні обов'язки (невиконання їх може стати підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування), а саме:

-          вжити заходів щодо зменшення збитків, завданих унаслідок

настання страхового випадку;

-          не пізніше ніж через 48 год з моменту настання страхового випадку (не враховуючи вихідних та святкових днів) пись-мово повідомити страховика про те, що сталося з наданням переліку травмованих або знищених тварин, які застрахо-вані, із зазначенням їх вартості та страхової суми, і зберегти до прибуття представника страхової компанії всіх тварин, що залишились, як травмованих, так і не травмованих;

-          у разі викрадення тварини, знищення або травмування внаслідок неправомірних дій третьої особи негайно зроби-ти заяву до органу міліції.

Страховик після отримання заяви страхувальника про стра-ховий випадок обов'язково складає страховий акт. В акті зазнача-ються вид і вік застрахованої тварини, її масть і прикмети, коли загинула (захворіла) тварина, коли й кому про це заявлено, при-чини та обставини, що призвели до її загибелі (вимушеного за-бою, викрадення, захворювання), а також визначається сума збит-ку й страхового відшкодування.

Для встановлення факту та причини загибелі тварини страхо-вик користується документами компетентних органів, а саме: вис-новком спеціалістів ветеринарної служби, довідкою органів гідрометереологічної служби, пожежного нагляду міліції, суду

Збитки розраховуються на кожну тварину й випадку загибелі чи викрадення дорівнюють її дійсній вартості, у випадку захво-рювання - вартості лікування, у випадку вимушеного забою -дійсній вартості за вирахуванням для деяких видів тварин вартос-ті придатних для реалізації м'яса та шкіри (нутрії, свині, кролі тощо). Якщо причиною вимушеного забою є інфекційне захво-рювання, то збиток дорівнює дійсній вартості.

Правила страхування тварин передбачають організацію стра-хового забезпечення за системою „першого ризику". Це означає, що збитки страхова компанія відшкодовує повністю, але не біль-ше страхової суми. У випадку, якщо величина збитку перевищує страхову суму то утворюється недовідшкодована різниця, яка на-зивається „другим ризиком" (франшизою, власним утриманням страхувальника).

Приклад. Фізична особа застрахувала корову що утримуєть-ся на подвір'ї від ризику інфекційного захворювання. Страхова оцінка тварини становила 2000 грн, страхова сума - 1500 грн. Унаслідок страхового випадку тварина загинула. Страхове відш-кодування становитиме 1500 грн.