2. Обов'язкове страхування від нещасних випадків на транспорті


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 

Загрузка...

Серед основних принципів страхування від нещасних випад-ків необхідно виділити економічну зацікавленість суб'єктів стра-хування, оскільки під час користування транспортом існує ризик виникнення нещасного випадку, наслідком якого можуть бути рі-зноманітні втрати.

Тому щоб уникнути чи зменшити можливі матеріальні та інші втрати внаслідок нещасного випадку на транспорті Постановою Кабінету Міністрів від 14 серпня 1996 року за № 959 затверджене Положення „Про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті".

Дія цього Положення поширюється на: - пасажирів залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного й електротранспорту крім внутрішнього міського, під час поїздки або перебування на вокзалі, в порту, на станції, пристані.;

-          працівників транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транс-портних перевезеннях (далі-водії), а саме: водіїв автомобільного, електротранспорту машиністів і помічників машиністів поїздів (електровозів, тепловозів, дизель-поїздів);

-          машиністів поїздів метрополітену провідників пасажирсь-ких вагонів, начальників (бригадирів)поїздів;

-          поїзних електромонтерів;

-          кондукторів;

-          працівників вагонів-ресторанів, водіїв дрезин та інших оди-ниць рухомого складу; механіків (начальників) рефрижераторних секцій (поїздів);

-          працівників бригад медичної допомоги.

Обов'язкове особисте страхування не поширюється на па-сажирів:

1)         морського й внутрішнього водного транспорту на прогулян-кових лініях;

2)         внутрішнього водного транспорту внутрішньо міського спо-лучення і переправ;

3)         автомобільного й електротранспорту на міських маршрутах.

Застрахованими вважаються.

-          пасажири з моменту оголошення посадки в морське або річ-

кове судно, поїзд, автобус або інший транспортний засіб до моме-

нту завершення поїздки; водії тільки під час обслуговування поїз-

дки.

Страховий платіж утримується з пасажира транспортною організацією. яка має агентську угоду із страховиком, на лініях залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного та електротранспорту на міжобласних і міжміських маршрутах у межах однієї області, Автономної Республіки Крим у розмірі до 2 % вартості проїзду на маршрутах приміського сполучення до 5 % вартості проїзду

Кожному застрахованому транспортна організація, що висту-пає агентом страховика, видає страховий поліс. Він може видава-тися на окремому бланку або міститися на зворотному боці квит-ка. У страховому полісі зазначається:

-          вид обов'язкового страхування;

-          найменування, адреса, телефон страховика;

-          розміри страхового платежу та страхової суми.

При страхуванні пасажирів усіх видів транспорту міжнарод-них сполучень страховий платіж включаються у вартість квитка й утримується з пасажира транспортною організацією в розмірі 2 % вартості проїзду в національній валюті України.

У разі, коли квиток повністю реалізується за іноземну валюту, страховий платіж включаються у вартість квитка й утримуються з пасажира в цій самій валюті.

Пасажири, що мають право на безкоштовний проїзд відповід-но до чинного законодавства, підлягають обов'язковому особис-тому страхуванню без сплати страхового платежу і без отримання ними страхового поліса.

Страхові платежі, отримані від пасажирів, перераховуються транспортними організаціями страховикам, які мають відповідну ліцензію та уклали агентську угоду з цими організаціями.

У разі перевищення обсягів страхових платежів над виплата-ми страхових сум страховики відраховують транспортним органі-заціям до 50 % зазначених сум згідно з укладеними ними догово-рами на фінансування запобіжних заходів, спрямованих на змен-шення травматизму на транспорті.

Страхувальниками водіїв є юридичні особи або дієздатні громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які є власника-ми транспортних засобів чи експлуатують їх і уклали із страхови-ком договори страхування.

Страховий платіж з обов'язкового особистого страхування во-діїв на залізничному автомобільному та електротранспорті ви-значається в розмірі до 1 % страхової суми за кожного застрахо-ваного.

Відносини між транспортними організаціями та страхо-виками щодо страхування пасажирів та водіїв визначаються ук-ладеними між ними агентським угодами та договорами страху-вання.

Розмір страхової суми для кожного застрахованого стано-вить 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Страховими випадками є:

а)         загибель або смерть застрахованого внаслідок нещасного

випадку на транспорті;

б)         одержання застрахованим травми внаслідок нещасного ви-

падку та встановлення йому інвалідності;

в)         тимчасова втрата застрахованим працездатності внаслідок

нещасного випадку на транспорті.

Якщо випадки, зазначені в підпунктах „а", „б" та „в", сталися внаслідок неправомірних або навмисних дій застрахованого, вони не вважаються страховими, й страхова сума при цьому не випла-чується.