2. Порядок укладання договору страхування та набуття ним чинності


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 

Загрузка...

Для укладання договору страхування страхувальник подає страховикові письмову заяву за формою, встановленою страхови-ком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. Заява повинна містити явно виражений характер во-левиявлення страхувальника до укладення договору. В ній необ-хідно зазначити всі суттєві особливості ризику, який передбача-ється страхувати. Подану заяву страховик може прийняти або ві-дхилити залежно від змісту інформації, наведеної в ній.

При укладанні договору страхування страховик має право запро-сити в страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підт-верджені аудитором (аудиторською фірмою) та інші документи, необ-хідні для оцінювання страховиком страхового ризику.

Факт укладання договору може посвідчуватись страховим сві-доцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою страхового дого-вору і містить усі його істотні умови. Структуру страхового полі-са наведено на мал. 2.1.

У статті 18 Закону № 2745 зазначено, що договір страхування життя може бути укладений як шляхом складання одного докуме-нта (договору страхування), підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, документами, підписаними стороною, яка їх надсилає. У разі надання страхувальником письмової заяви за фо-рмою, встановленою страховиком, що виражає намір укласти до-говір страхування, такий договір може бути укладений шляхом надіслання страхувальникові копії правил страхування та видачі страхувальникові страхового свідоцтва (поліса), який не містить розбіжностей з поданою заявою. Заява складається в двох примі-рниках, копія заяви надсилається страхувальникові з відміткою страховика або його уповноваженого представника про прийняття запропонованих умов страхування

,-| Найменування суб'єктів договору страхування

- Визначення інтересу страхування

Страховий поліс

- Перелік страхових випадків

- Розмір страхової суми

- Розмір страхової премії

- Початок та кінець страхування

Строк виплати страхового відшко-дування та відповідальність стра-ховика за порушення строку

Рис. 2.1. Принципова структура страхового полісу

Договір страхування як цивільно-правова угода відноситься до реальних договорів. Це означає, що він набуде чинності тільки після внесення повної суми страхового платежу або визначеної його частини.

Зазначимо, що при безготівковій формі розрахунку договір набуває чинності з нуля годин дня, в який страховий платіж (або перша його частина) надійшов на рахунок компанії. При розра-хунку готівкою -з нуля годин того дня, в який сплачено страхо-вий платіж (або його перша частина). При відновленні договору до закінчення строку попереднього договору - з моменту за-кінчення його дії.

Страхувальники, згідно з укладеними договорами страхування, мають право вносити платежі лише в грошовій одиниці України, а страхувальники-нерезиденти - в іноземній вільноконвертованій валюті або у грошовій одиниці України у випадках, передбачених чинним законодавством.

Якщо дія договору поширюється на іноземну територію відпо-відно до укладених угод з іноземними партнерами, то порядок

валютних розрахунків регулюється відповідно до вимог законо-давства України про валютне регулювання.

Страхова виплата здійснюється тією валютою, яка передбачена договором, якщо інше не передбачено законодавством України.

Грошові зобов'язання сторін по договорах страхування життя, за їх згодою, можуть бути визначені як у національній валюті України, так і у вільно конвертованій валюті або розрахункових величинах, що визначають фактичний розмір зобов'язань страхо-вика на дату виконання цих зобов'язань.

Отже, договір страхування є юридичним фактом, з яким норми права пов’язують виникнення страхових правовідносин. Крім то-го, він виступає регулятором поведінки сторін у цих правовідно-синах, який безпосередньо визначає права та обов’язки його уча-сників.