ГОСПОДАРСЬКИЙ ОБЛІК


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 

Загрузка...

 

Оперативний (оперативно-технічний) облік

Бухгалтерський облік

~ I

Фінансовий облік

Податковий облік

Управлінський (внутрішньогосподарський) облік

Рис. 1.1. Види господарського обліку

Оперативний (оперативно-технічний) облік здійснюється безпо-середньо на місці (в цеху, на складі тощо) й забезпечує негайне спо-стереження та реєстрацію певних виробничих і комерційних операцій та інших фактів господарської діяльності підприємства, організації, установи. Мета оперативного обліку — швидке одержання інформа-ції про хід виробництва, реалізацію продукції (робіт, послуг) для за-безпечення контролю.

Необхідно зазначити, що оперативний облік передбачає оператив-не планування та поточне спостереження за розвитком виробництва, виконанням робіт і послуг. Він охоплює господарські й виробничі операції, які безпосередньо не відображаються на рахунках бухгал-терського обліку. За допомогою оперативного обліку одержують дані про щоденний випуск продукції, щоденне відвантаження і реалізацію продукції, товарів, про витрати сировини та інших матеріальних цін-ностей, трудові затрати, про дотримання умов укладених договорів тощо. Дані для цього виду обліку одержують шляхом безпосереднього спостереження за господарською та виробничо-фінансовою діяльністю підприємств, організацій, установ. За допомогою оперативного обліку контролюється явка працівників на підприємство і повернення з нього по закінченні робочого часу, робота і простої устаткування, режим тех-нологічного процесу, стан і хід розрахунків підприємства з контраген-тами тощо. Оперативний облік, як правило, ведеться в натуральному вираженні, але паралельно може відображатися і у вартісному.

Навчально-методичне забезпечення дисципліни

Окремі показники оперативного обліку передаються до вищесто-ящих організацій, наприклад, дані про випуск продукції, одержання врожаю зернових тощо. Такі показники узагальнюють і включають до складу оперативної звітності, яку використовують для спостере-ження за відповідними процесами в окремих галузях і в цілому в на-родному господарстві України. Оперативний облік повинен проводи-тися працівниками усіх служб підприємства — виробничої, технічної, бухгалтерської, постачання, праці, кадрів тощо.

Бухгалтерський облік — це спосіб документального спостере-ження, відображення й контролю за господарською і фінансовою діяльністю виробників і господарників підприємств, організацій, орендних, спільних підприємств, акціонерних товариств тощо, а також система збирання, вимірювання, обробки, інтерпретації та передачі інформації про господарську діяльність підприємства, установи, організації внутрішнім та зовнішнім користувачам для прийняття оптимальних рішень. Облік ведеться у вартісному, на-туральному та трудовому вимірниках. Він ґрунтується на суворому дотриманні документації та здійснюється на основі державних пра-вових актів.

Зверніть увагу на те, що, на відміну від інших видів обліку, бух-галтерський облік забезпечує суцільну реєстрацію всіх господарських операцій на підставі документів первинного обліку. Бухгалтерський облік базується на документуванні всіх господарських процесів і про-веденні періодичних інвентаризацій, забезпечує виявлення та мобілі-зацію резервів підприємства з метою зниження собівартості продук-ції (робіт, послуг).

Статистичний облік — це планомірне збирання й вивчення масо-вих кількісних та якісних явищ і закономірностей загального розви-тку за конкретних умов місця й часу (перепис наявного обладнання, визначення середньої заробітної плати працівників підприємства за категоріями працюючих, кількість і якість виробленої продукції, ви-користання робочого часу, чисельності населення тощо). Дані про господарські та виробничі зміни статистичний облік одержує з опе-ративного і бухгалтерського обліку. Наприклад, за даними статис-тичного обліку можна визначити зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції (робіт, послуг), чисельність пра-цюючих за віком, статтю, кваліфікацією тощо. Ці дані допомагають

аналізувати результати різних процесів і прогнозувати подальший їх розвиток. У статистичному обліку застосовуються різні вимірники і властиві йому способи спостереження (масові, вибіркові) та система показників (абсолютні, відносні і середні величини).

Отже, на основі статистичного обліку визначаються кількісні і якісні показники роботи кожного підприємства. Операції та явища підлягають статистичному спостереженню, групуванню, обчислен-ню середніх та відносних величин, індексів, побудови рядів динамі-ки, аналізу тощо. Виходячи з цього, статистичний облік являє собою систему вивчення, узагальнення і контролю масових явищ, що мають загальнодержавний характер. Дані статистичного обліку застосову-ють для макроекономічного аналізу й управління, тому оперативний і бухгалтерський облік підпорядковується завданням державної ста-тистики.

Сьогодні статистичний облік має розвинутий понятійний апарат, предмет і метод, організаційну побудову, яка дозволяє забезпечити науково обґрунтовану кількісно-якісну характеристику об’єктів, що спостерігаються, в конкретних умовах місця і часу (додаток А). Для повного розуміння сутності сучасного статистичного обліку необхід-но розглянути історію його розвитку.

Зазначимо, що термін «статистика» у сучасному розумінні вжива-ється, починаючи з 1749 р. Вперше його запровадив видатний німець-кий вчений Г. Ахенваль (1719–1772). Початком розвитку статистики вважаються масові спостереження: переписи населення Давнього Китаю (2000 р. до н. е.), описи земельних ділянок Давнього Єгипту (1500 р. до н. е.), переписи населення Давньої Греції (850 р. до н. е.). Статистика як наука розвивалася за трьома напрямками:

1)         описове державознавство — дослідження політичного та адміні-стративного устрою держави (представники: Аристотель (384– 322 до н. е.), Г. Конрінг (1606–1681), Г. Ахенваль (1719–1772));

2)         політична арифметика — наука про політичну анатомію, дослі-дження відомостей про померлих, складання таблиць смерт-ності (виникла в Англії у ХVІІ ст., представники: В. Петті (1623–1687), Д. Граунт (1620–1674), Е. Галлей (1656–1742));

3)         теорія масових суспільних явищ та процесів, яка виникла з розвитком теоретичної бази для статистики — математики,

Навчально-методичне забезпечення дисципліни

теорії ймовірності (представники: А. Кетле (1796–1874), К. Пірсон (1857–1936), Р. Фішер (1890–1968), Ф. Еджворт (1845–1926), В. Госсет (1876–1937) та ін.).

В Україні статистичний облік був започаткований ще за часів Київської Русі. У той час збиралися відомості про суспільні явища і процеси, економічне життя, стан соціального розвитку, що мало дуже важливе практичне значення для державного управління. Ця інфор-мація була потрібна в першу чергу для стягнення з населення подат-ків і обкладання різними повинностями.

Із зміною соціально-економічних відносин змінювалися і форми статистичного обліку та інформація, яка накопичувалася за обліко-вими одиницями. Особливості основних етапів розвитку статистич-ного обліку з давніх часів до ХІХ ст. наведені у табл. 1.1.

Зверніть увагу на те, що на різних етапах розвитку статистичного обліку використовувалися різні облікові одиниці, а інформація нако-пичувалася за різними напрямками залежно від поставлених завдань.

З давніх часів основним видом діяльності в Україні було сільське господарство, тому спочатку одиницею обліку були «дим», «рало» (відомості літописів Х–ХІ ст.). З розвитком феодальних економіч-них відносин змінилися методи статистичного обліку. Широкого розповсюдження набули писцеві та переписні книги, які містили в собі повний опис міст, поселень, міських земель, церков, монастирів, маєтків, вотчин, сіл тощо.

В останній чверті ХVІІІ ст. відбулися перші спроби обліковувати механічний рух населення (переміщення людей між губерніями). А в середині ХІХ ст. облік механічного руху населення здійснювали поліцейські установи, яким також передали реєстрацію шлюбів, народ-жень і смерті. Після створенням на початку ХІХ ст. перших міністерств, в яких були сконцентровані звітні матеріали губерній за різними розділами статистики, відбулася подальша централізація статистичного обліку в країні. Так, у 1810 р. в Міністерстві поліції було виокремлене Статистичне відділення, яке не лише збирало статистичні дані про населення та господарство країни, але й складало на підставі цих даних зведені статистичні показники.