1.     МЕТА РОЗРОБКИ ПОЛОЖЕНЬ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 

Загрузка...

1.1.      Кожен структурний підрозділ повинен функціонувати в умовах правової регламентації.

1.2.      Метою розробки Положень про структурні підрозділи є створення основних документів, що визначають правовий статус підрозділу, його місце в системі управління і призначених для чіт-кого розмежування функцій підрозділів, підвищення відповідаль-ності керівників, виконавців і посилення трудової і виробничої ди-сципліни.

1.3.      Розробка Положень повинна супроводжуватись впорядку-ванням функцій підрозділів з метою побудови більш раціональної функціональної структури управління.

1.4.      Положення є основою для розробки посадових інструкцій працівників відповідних підрозділів.

Положення повинні бути розробленими для всіх без виключен-ня структурних підрозділів апарату управління треста, підприємст-ва, організації, різних господарських товариств.

2.         СКЛАД I ЗМІСТ ПОЛОЖЕННЯ

2.1.      Склад всіх положень повинен бути уніфікованим і включа-

ти такі розділи:

загальні положення;

функції;

права;

організація роботи;

додатки: схеми структури апарата управління тощо.

2.2.      В розділі «Загальні положення» вказуються:

•          точна повна і скорочена назва підрозділу;

•          чи є він самостійним підрозділом, чи входить до складу пев-ної служби (статус підрозділу), його підпорядкованість;

•          які об’єкти управління він має у своєму підпорядкуванні;

•          хто очолює цей підрозділ;

•          порядок призначення і вивільнення посадової особи, яка очо-лює підрозділ;

• перелік основних правових, директивних, нормативних до-кументів, якими керується даний підрозділ у своїй діяльності.

2.3.      Найважливіші задачі підрозділу повинні бути сформульо-вані чітко, коротко і в той же час охоплювати всі сторони діяльнос-ті даного підрозділу.

2.4.      В розділі «Функції» відображаються напрями діяльності управління, відділу.

Функції є розвитком основних задач.

2.5.      В розділі «Функції» викладаються в логічній послідовності всі функції, які виконує підрозділ у відповідності з його задачами, сформульованими у відповідному розділі Положення. Кожна група функцій повинна відповідати певній задачі.

2.6.      При визначенні функцій повинні бути вказані: предмет дії, характер дії, її спрямованість.

Предмет вказує на напрям дії.

Його характер показує, як реалізується управлінський вплив (керує, організує, розглядає, контролює, тощо).

Напрям дії визначає, куди вона звернена: до вищестоящого ор-гану управління, до інших органів, до підлеглих організацій.

Формулювання кожної функції відображає, що на кожній діля-нці роблять управління, відділ, який характер носять їх дії, куди вони спрямовані.

2.7.      Слід також чітко визначити взаємостосунки даного управ-ління, відділу з іншими органами, зокрема у виконанні окремих функцій.

2.8.      В розділі «Права» вказуються права, необхідні для здійс-нення функцій управління.

При розробці положень необхідно враховувати, що функції по-винні бути підкріплені достатнім обсягом прав, причому одна фун-кція може бути підкріплена кількома правами і, навпаки, кілька фу-нкцій можуть бути підкріпленими лише одним правом.

2.9.      Вказується перелік прав, необхідних для реалізації функції

керівником підрозділу по відношенню до інших організацій.

Якщо підрозділ наділено спеціальними правами, яких звичайно не мають інші підрозділи аналогічного характеру, це також доціль-но зафіксувати у Положенні.

Тут також вказується, в якій формі керівник підрозділу здійс-нює надані права, в якому порядку і якими посадовими особами ро-

зглядаються розбіжності, які можуть виникнути в процесі реалізації взаємовідносин з іншими підрозділами, службами організації.

Крім того, вказується, яку відповідальність (дисциплінарну, матеріальну) у відповідності з чинним законодавством повинен не-сти керівник підрозділу за невиконання або неналежне виконання покладених на нього функцій, нераціональну організацію праці співробітників, а також за неякісність і неправильність розробок і проведення заходів.

2.10.    Управлінням і відділам можуть бути надані:

Права, необхідні для нормального здійснення функцій:

*          вимагали надання звітних відомостей та інших матеріалів;

*          затверджувати планові завдання;

*          встановлювати норми;

*          давати дозволи;

Права, необхідні для виконання відхилень від нормального хо-ду діяльності:

*          проводити перевірки діяльності підприємств і організацій;

*          права,  необхідні для подолання відхилень  і застосування впливу до порушників;

*          висувати вимоги про подолання порушень;

*          відміняти і припиняти дії незаконних актів

*          притягувати до відповідальності;

*          накладати стягнення.

 

2.11.    Якщо права здійснюються спільно або по узгодженню з іншими органами, в Положенні слід вказати на ці обставини.

2.12.    При викладенні прав слід зробити їх розподіл між підлег-лими організаціями, підприємствами і закладами, не підпорядкова-ними органами і особами; вищестоящими органами.

Послідовність викладення визначається специфікою управлін-ня, відділу.

2.13.    Розділ «Організація роботи» регламентує структуру, по-рядок роботи управління або відділу, компетенцію керівника.

2.14.    В розділі наводиться внутрішня структура підрозділу і вказується:

 

•          ким і на підставі яких директивних документів затверджуєть-ся структура і штати підрозділу;

•          ким і на підставі яких документів відбувається розподіл обов’язків між працівниками підрозділу;

• найменування посад працівників у відповідності з діючими директивним документами.

2.15. Додатком до Положення є схема структури управління, відділу.

В схемі графічно зображуються склад і підпорядкованість під-розділів і працівників, які не входять до складу підрозділів.