5.1. Державна служба та її особливості в Україні


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 

Загрузка...

Відповідно до загальної декларації прав людини, яка прийнята генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 p., кожна людина має право брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо або через вільно обраних представників, право рівного доступу до дер-жавної служби у своїй країні.

Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апаратах щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є держав-ними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покла-дено встановлене нормативними актами коло службових повнова-жень. Посадовими особами вважаються керівники та заступники кері-вників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на

яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснен-ня організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Прийняття на державну службу, просування по ній здійснюєть-ся відповідно до категорій посад службовців, а також згідно з ран-гами, які їм присвоюються.

Основними критеріями класифікації посад державних службов-ців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на ро-боту, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і міс-це посади в структурі державного органу.

В Україні встановлено сім категорій посад службовців та п'ятнадцять рангів, які присвоюються відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації та результатів роботи. При прийнятті на державну службу службовцю присвоюється ранг у межах відповідної категорії посад. Особам, які вперше зараховані на державну службу, присвоюється, як правило, найнижчий ранг, передбачений для відпо-відних категорій посад. Для присвоєння чергового рангу в межах від-повідної категорії посади державний службовець повинен успішно ві-дпрацювати на займаній посаді два роки. За виконання особливо від-повідальних завдань державному службовцю може бути присвоєно черговий ранг достроково в межах відповідної категорії посад.

Для присвоєння чергового рангу оформляється подання держа-вного службовця для присвоєння рангу, яке підписується начальни-ком управління (окремого відділу, служби), завіряється гербовою печаткою та подається до кадрового органу державних службовців (посадових осіб), яким надано право розгляду документів для під-готовки проектів наказів про присвоєння рангів.

Державний службовець може бути позбавлений рангу лише за вироком суду. Присвоєння, зміна, позбавлення рангу за вироком суду оформляються наказами відповідних посадових осіб. У трудо-вій книжці державного службовця робиться запис про присвоєння, зміну і позбавлення відповідного рангу.