3.3. Розпорядчі документи: особливості складання та оформлення


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 

Загрузка...

Розпорядчі документи - це документи, за допомогою яких здій-снюється розпорядча діяльність, оперативне керівництво у певній установі, організації, фірмі, на підприємстві.

Підставами для створення розпорядчих документів служать:

•          закони Верховної Ради України,

•          укази Президента України;

•          постанови й розпорядження Кабінету Міністрів України;

•          вказівки вищестоящих організацій, органів державної влади і управління;

•          діяльність органів управління, яка передбачена нормативни-ми актами, положеннями, статутами, інструкціями та ін.;

•          інші підстави, що викликають потребу у правовому регулю-ванні роботи апарату управління.

Порядок, шляхи, механізм вирішення найбільш важливих пи-тань викладаються у таких розпорядчих документах, як постанова, рішення, наказ, розпорядження, вказівка.

Видання розпорядчих документів є обов'язковим в таких випа-дках:

^ з організаційних питань - створення, реорганізація, ліквіда-ція організацій або структурних підрозділів, затвердження структури організації, визначення прав та обов'язків поса-дових осіб, підведення підсумків діяльності організації;

^ в галузі планування - визначення порядку і строків складання планів, затвердження перспективних та річних планів, зміна орієнтовних показників розвитку підприємства;

^ у галузі виробнщтва - проведення заходів і впровадження інновацій, випуску продукції або надання нових спеціалізо-ваних видів послуг;

>          у галузі розвитку підприємства та капітального будівнщт-

ва - затвердження техніко-економічних обґрунтувань HOBO-TO будівництва, прийняття до експлуатації готових об'єктів; ^ у галузі фінансів - затвердження фінансових звітів, отриман-ня банківських кредитів;

>          у галузі управління трудовими ресурсами - затвердження

штатного розкладу, посадових окладів і ставок, затверджен-

ня розмірів заохочень, покарань, оформлення відряджень

тощо.

Наведений перелік не є вичерпним і включає в себе лише най-

більш характерні і стабільні підґрунтя для обов'язкового видання

розпорядчих документів.

У практиці діяльності муніципальних органів управління най-частіше зустрічаються такі розпорядчі документи, як постанови, що видаються колегіальним органом управління, та розпоряджен-ня, що видаються головою місцевої державної адміністрації в ме-жах його компетенції та поширюються на територію, підпорядко-вану місцевій держадміністрації. У діяльності підприємств та орга-нізацій найчастіше застосовуються накази та розпорядження.

Постанова - це правовий акт, що приймається вищим та де-якими центральними органами управління з метою розв'язання найбільш важливих і принципових завдань та встановлення стабі-льних норм і правил поведінки. Постанова може бути заключною частиною протоколу засідання колегіального органу. Так постанови включаються до протоколу або додаються до нього. У разі необхід-ності їх можна оформляти як витяг з протоколу.

Постанови приймаються Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, місцевими радами депутатів та іншими колегіа-льним органами управління.

Текст постанови складається з двох частин: 1) констатуючої; 2) розпорядчої.

Констатуюча частина містить вступ, оцінку ситуації або поси-лання на розпорядчий документ вищестоящої установи.

У розпорядчій частині наводяться запропоновані постановою заходи, визначаються виконавці та термін виконання. Текст викла-дають у наказовій формі.

Постанову підписують дві особи: голова колегіального органу та керуючий справами (секретар).

Розпорядження - це правовий акт управління державного ор-гану, що видається у рамках наданої посадовій особі, державному органу компетенції, і є обов'язковим для громадян та організацій, котрим його адресовано. Цей документ має обмежений строк дії і стосується вузького кола організацій, посадових осіб та громадян.

Розпорядження бувають загальні та спеціальні.

Розпорядження видаються Кабінетом Міністрів України, міс-цевими радами, а також керівниками колегіальних органів держав-ного управління, адміністрацією підприємства, закладу в межах на-даних законом прав для розв'язання оперативних питань.

Текст розпорядження складається з констатуючої та розпоря-дчої частин.

Констатуюча частина містить інформацію про причину, з якої видано розпорядження, а розпорядча - завдання, виконання яких сприятиме подоланню проблем, що виникли. В розпорядчій частині визначається особа, яка буде нести відповідальність за виконання завдання, вказується строк виконання розпорядження.

Встановлювані у розпорядженні завдання повинні бути конк-ретними і реальними, спрямованими на досягнення у найкоротший строк мети, визначеної розпорядженням, із зазначенням виконавців

та особи, на яку покладено контроль за виконанням розпорядження і визначенням термінів виконання завдань.

Після підписання розпорядження на ньому проставляються дата, індекс, гербова печатка.

Розпорядження обов'язково доводиться до відома підлеглих. Розпорядження - один з основних документів, які видаються головами місцевих державних адміністрацій. Голова місцевої дер-жавної адміністрації на виконання Конституції України, законів України видає одноособово в межах власних повноважень розпоря-дження і несе за них відповідальність згідно із законодавством.

У разі відсутності голови місцевої державної адміністрації йо-го повноваження щодо видання розпоряджень виконує перший за-ступник голови держадміністрації. Проходження проекту розпоря-дження, наприклад міського голови, дуже складне і має певні етапи.

Проекти розпоряджень вносяться за поданням керівників го-ловних управлінь, управлінь, відділів і служб місцевої державної адміністрації та підпорядкованих їй адміністрацій нижчого рівня.

Текст проекту розпорядження викладається українською мо-вою у стислій формі. Виклад окремих пунктів, додатків та тексту в цілому повинен бути органічно пов'язаним і не допускати можли-вості подвійного тлумачення змісту. Обов'язковою складовою час-тиною розпорядження є заголовок, який стисло розкриває його зміст. Преамбула проекту розпорядження, крім мотивів та цілей йо-го видання, як правило, повинна містити посилання на відповідні закони або нормативні акти, що регулюють предмет правовідносин, зазначених у розпорядженні.

Проект розпорядження у необхідних випадках повинен місти-ти пункт щодо осіб, які здійснюють контроль за його виконанням.

На зворотному боці останньої сторінки проекту розпорядження друкуються дані про подання і погодження проекту, а саме, вказується структурний підрозділ, який вносить проект розпорядження, та поса-дові особи, з якими проект розпорядження було погоджено.

Проект розпорядження візують: керівник та юрисконсульт го-ловного управління, управління, відділу чи служби державної адмі-ністрації, яка вносить проект, керівники зацікавлених організацій, голови відповідних нижчестоячих державних адміністрацій - у разі, коли це стосуються інтересів підпорядкованих їм територій.

При цьому, якщо дата погодження, зазначена під час візуван-ня, перевищує 30 діб до подання на підпис проекту розпорядження, вона вважається недійсною.

Підготовлений згідно з вище викладеними вимогами проект розпорядження подається в секретаріат відповідного заступника голови місцевої державної адміністрації.

Завідуючий секретаріатом забезпечує погодження поданого про-екту розпорядження із заступником голови міської державної адмініс-трації, якому підпорядковане головне управління, управління, відділ, що вносять проект, літредактором та керівником юридичної служби.

Всі проекти розпоряджень, що носять нормативний характер та мають, наприклад, загальноміське значення, погоджуються від-повідним секретаріатом з усіма заступниками голови міської дер-жавної адміністрації.

Перший заступник голови місцевої державної адміністрації ві-зує проект розпорядження останнім.

Строк розгляду та погодження проекту розпорядження не по-винен перевищувати одного дня, а тих, що вимагають додаткових узгоджень, - три дні.

Проекти розпоряджень погоджуються юридичною службою про-тягом строку, що не перевищує три дні, а ті, що вимагають додатково-го опрацювання - у строк до семи днів. При цьому візують всі сторін-ки проекту розпорядження і додатків до нього (із зворотного боку).

Після візування проекту розпорядження юридичною службою вносити до нього зміни і доповнення не допускається.

Зауваження та пропозиції, що виникають під час погодження проекту розпорядження, викладаються у письмовій формі на окре-мому аркуші. Виправлення, дописування та інші зміни тексту роз-порядження під час погодження не допускаються.

У разі неможливості узгодження позицій щодо спірних питань на рівні структурних підрозділів місцевої державної адміністрації рішення про відхилення або врахування зауважень приймають, від-повідно, перший заступник голови, заступник голови держадмініс-трації, до відання якого відноситься конкретне питання. У цьому разі віза заступника голови місцевої державної адміністрації на проекті підтверджує остаточну редакцію проекту, що вноситься. В окремих випадках такі проекти розпоряджень можуть бути запро-поновані для колегіального обговорення та прийняття рішення.

Рішення про внесення проекту розпорядження на колегіальне обговорення приймає голова місцевої державної адміністрації за письмовим обґрунтуванням відповідного заступника голови держ-адміністрації.

Проекти розпоряджень, що подаються на підпис в остаточній редакції, мають містити візи керівника головного управління, управління, відділу або служби державної адміністрації, що зроби-ла подання, відповідного заступника голови, заступника голови -керівника секретаріату, керівника юридичної служби.

Додатки до розпоряджень візують керівник головного управ-ління, управління, відділу або служби місцевої державної адмініст-рації, що зробила подання, відповідний заступник голови місцевої держадміністрації, керівник юридичної служби. Підписує додатки до розпоряджень заступник голови місцевої державної адміністра-ції - керівник секретаріату.

Відповідальність за якість підготовки проекту розпорядження, відповідність вимогам чинного законодавства та літературне редагу-вання несуть заступник голови місцевої державної адміністрації, до компетенції якого належать зазначені питання, та юридична служба.

Підготовлений та погоджений в установленому порядку проект розпорядження у двох примірниках разом з іншими необхідними до-кументами та розрахунком розсилки подається завідуючим секретарі-атом відповідного заступника голови місцевої державної адміністрації до сектора редагування та випуску розпоряджень загального відділу.

Розрахунок розсилки розпорядження повинен містити повну адресу організацій-одержувачів та бути підписаним завідуючим се-кретаріатом відповідного заступника голови місцевої державної адміністрації.

Сектор редагування та випуску розпоряджень загального відділу здійснює контроль за додержанням вимог щодо підготовки проектів розпоряджень і в разі їх порушення повертає проект виконавцям.

Проекти розпоряджень подає на підпис голові місцевої держа-вної адміністрації завідувач загального відділу.

Підписані розпорядження оформляються сектором редагуван-ня та випуску розпоряджень. Сектор редагування та випуску розпо-ряджень забезпечує зняття необхідної кількості копій розпоря-дження відповідно до розрахунку розсилки і відправлення їх вказа-ним у розрахунку організаціям через сектор службової кореспонде-нції загального відділу.

Розпорядження місцевої державної адміністрації набирають чин-ності з моменту їх видання, якщо інше не зазначено в розпорядженні.

Розпорядження, що стосуються прав і обов’язків громадян і мають загальний характер, доводяться до відома населення прес-службою державної адміністрації.

Оперограма підготовки розпорядження голови місцевої держа-вної адміністрації представлено на рис. 2.

Зразок розпорядження Київського міського голови наведено ничже.

 

 

Збирання інформації

Узгодження

Передрукування Візування

Реєстрація

Розмноження

Розсилка

Зберігання

 

            РОЗПОРЯДЖЕННЯ

За директивними вказівками          3 ініціативи голови або керівника структурного підрозділу

Рис. 2. Оперограма підготовки та видання розпорядження

КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ РОЗПОРЯДЖЕННЯ

10.01.2001 № 1 м.Київ

Про Регламент Київської міської державної адміністрації

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.99 № 2263 «Про затвердження Типового регламенту місцевої державної адміністрації»:

1.         Регламент Київської міської державної адміністрації затвер-дити згідно з додатком.

2.         Контроль за додержанням Регламенту покласти на першого заступника, заступників голови міської державної адміністрації. Встановити, що порушення працівниками міської державної адмі-ністрації вимог Регламенту тягне за собою дисциплінарну відпові-дальність відповідно до чинного законодавства.

3.         Розпорядження київської міської державної адміністрації від 03.01.97 № 1 «Про Регламент Київської державної адміністрації» та від 30.12.98 № 2526 «Про державну реєстрацію розпоряджень Київ-ської міської державної адміністрації» вважати такими, що втрати-ли чинність.

Голова            О.Омельченко

Наказ - це правовий акт, розпорядчий документ, що видається керівником підприємства, організації, установи на правах єдинона-чальності і в межах своєї компетенції.

Накази видаються на основі та для виконання законів, постанов і розпоряджень уряду, наказів та директивних вказівок вищестоя-щих органів влади.

Можна виділити наступні групи наказів (табл.5).

Таблиця 5 Види наказів

Група наказів Зміст, мета

Наказ з особового

складу Оформляють призначення, переміщення, звіль-нення працівників, відрядження, відпустки, зао-хочення, нагородження та накладання стягнень.

Наказ із загальних пи-тань (з питань основ-ної діяльності)

а)         ініціативний

б)         на виконання роз-

поряджень вищестоя-

щих органів управлін-

ня        Видається для оперативного впливу на процеси, що виникають всередині організації (підприємства).

Видається при створенні, реорганізації, ліквідації структурних підрозділів, при затвердженні поло-жень про структурні підрозділи, при підсумову-ванні діяльності установ.

Як видно з табл. 5, за призначенням накази поділяють на два види: 1) накази з основної діяльності, 2) накази з особового складу.

Накази з основної діяльності - це правові акти, в яких оформ-ляють рішення керівника, пов'язані з організацією роботи підпри-ємства в цілому чи його структурних підрозділів. Такі накази ви-дають, коли необхідно довести до відома працівників директивні документи, що надійшли від вищих органів, спланувати конкретні заходи щодо їх виконання, призначити відповідальних осіб, термі-ни проведення цих заходів.

Накази з основної діяльності оформляють на загальних, спеціа-льних бланках або на чистих аркушах паперу формату А4. Перева-гу віддають поздовжньому розташуванню основних реквізитів.

Накази, що стосуються особового складу, видають на основі доповідних записок керівників структурних підрозділів, заяв гро-мадян, протоколів колегіальних органів тощо.

Рекомендується кожний пункт починати наказу словами: «Приз-начити», «Перевести», «Оголосити подяку», «Надати відпустку», - які позначають конкретну дію, на виконання якої спрямовано наказ №. Далі щоразу з нового рядка великими літерами друкуються прізви-ща та ініціали осіб, на яких поширюється цей пункт наказу, їхня посада (вчений ступінь, звання, спеціальність, розряд тощо), назва відділу чи цеху, в якому ця особа працює. Наприкінці кожного пун-кту наказу зазначається підстава для його складання (доповідна за-писка, заява тощо).

Якщо в одному пункті наказу названо кілька осіб, то їхні прі-звища подаються в алфавітному порядку.

Складання й оформлення наказу регламентуються інструкціями щодо роботи з документами, правилами про порядок підготовки проекту наказу та іншими правовими актами. В них передбачено обов'язкове дотримання низки вимог і правил, що мають забезпе-чити юридичну повноцінність документів, оперативне виконання їх, правильне та всебічне вирішення питання.

Текст наказу складається з констатуючої та розпорядчої частин.

Констатуюча частина містить: вступ, доведення, висновок.

Розпорядчу частину починають словами «НАКАЗУЮ:». Вона складається з пунктів, що поділяються на такі частини: дія, термін виконання та відповідальність за виконання.

В останньому пункті розпорядчої частини зазначають осіб, яким доручено контроль за виконанням наказу.

Текст наказу повинен мати наказову форму.

Кожен пункт наказу нумерується арабськими цифрами, розпо-чинається назвою виконавця (у давальному відмінку), продовжу-ється - назвою дії (в інфінітиві), термін виконання (за десятинною системою написання дати).

Проект наказу слід обов'язково погоджувати з усіма зацікавле-ними особами (структурними підрозділами) даного підприємства, a в разі потреби - також інших організацій. Якщо встановлені прави-ла видання наказу порушено, то він втрачає юридичну силу, і його слід скасувати. До проекту наказу додають документи, що обумов-люють його доцільність.

При цьому, візи погодження розташовуються нижче підпису

керівника таким чином:      

Проект наказу внесено:

Посадова особа або струк-

турний підрозділ, які

склали проект наказу           підпис Розшифровка підпису

Проект наказу погоджено:

підпис Розшифровка підпису

1. Посадова особа або структурний підрозділ, з якими погоджено проект

2...      

Проект наказу погоджується із заступником керівника, курато-ром з порушених у наказі питань, керівниками підрозділів, юрис-том організації. Оперограму підготовки наказу подано на рис.З. Формуляр-зразок наказу наведено нижче.

Наказ набуває чинності з моменту його підписання, якщо ін-ший термін не зазначено в тексті.

Право підписання наказу визначається законодавством: зазви-чай, це право мають керівники, а також деякі посадові особи відпо-відно до їхніх повноважень і компетенції.

Накази видають на підставі й з метою виконання чинних зако-нів, указів, постанов і рішень уряду, наказів та інструкцій вищих органів. Керівник може видавати накази з усіх питань, що належать до його компетенції.

Здебільшого наказ діє, доки його не буде скасовано або доки не мине термін його дії, визначений у самому тексті. Скасовувати на-кази може тільки уповноважена особа чи інстанція.

Накази бувають: нормативними та індивідуальними. Наприклад, наказ керівника про затвердження правил внутрішнього трудового ро-зпорядку належить до нормативних. Він є загальним (безособовим), оскільки стосується не конкретних осіб, а всього колективу. Наказ про преміювання конкретних працівників має індивідуальний характер.

Незважаючи на багато спільних рис між розпорядженням та наказом, вони мають суттєву різницю, а саме:

1)         накази пишуть, як правило із загальних, всеохоплюючих пи-тань, а розпорядження - з часткових;

2)         ключовими словами, що використовуються при складанні наказу, є «НАКАЗУЮ», а розпорядження - «пропоную», «зо-бов'язую», «доручаю», «вимагаю», «дозволити»тощо.

3)         накази видають лише перші керівники підприємства, а розпо-рядження можуть видавати керівники його структурних підрозділів.

 

 

Збирання інформації

Узгодження Передрукування

Візування

Реєствація

Розмноження

Розсилка

Зберігання

            Н АК A 3       

За директивними вказівками          3 ініціативи керівника організації або за поданням структурного підрозділу

Рис.3. Оперограма підготовки та видання наказу [39, с.61]

Формуляр-зразок наказу

Герб України Міністерство

Відомство Підприємство

Н A К A 3

дата     №                    місце складання

заголовок

Констатаційна частина (обгрунтування необхідності ви-дання наказу, посилання на ситуацію, яка примусила видати наказ, № та назва розпорядження вищестоящої організації, Закон, прийнятий Верховною Радою, Постанова Кабінету міністрів, наказ міністра тощо).

Н A К A 3 У Ю : Розпорядча частина (кому, що і в який термін слід робити) (кому, що і в який термін слід робити)

Контроль за виконанням наказу покладено на   

Керівник підприємства    підпис Розшифровка підпису

Проект наказу внесено:        Проект наказу погоджено:

Рішення (ухвала) - правовий акт, що приймається місцевими радами, держадміністраціями (виконавчими комітетами). Рішенням оформляють також результати діяльності інших колегіальних орга-нів-колегій міністерств та відомств, наукових рад, судів тощо.

В рішенні зазначаються територія, коло осіб, на яких вона по-ширюється, конкретні посадові особи, установи, які зобов'язані ко-нтролювати виконання документа. 3 рішенням ознайомлюють на-селення через засоби масової інформації.

Коло питань, з яких приймаються рішення місцевими радами, досить широке, оскільки останні здійснюють державне керівництво усіма галузями господарського і соціально-культурного життя. Рі-шення й розпорядження виконкомів, прийняті в межах наданих їм прав, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, уста-новами і організаціями, розташованими на території, що підпоряд-кована раді, а також службовими особами і громадянами.

За своїми юридичними властивостями рішення виконкомів мо-жуть бути нормативними або індивідуальними. Нормативними мо-жна назвати рішення про режим роботи підприємств торгівлі та по-бутового обслуговування населення, індивідуальними - рішення про прийняття до експлуатації того або іншого домобудування, встановлення опікунства тощо.

Рішення місцевих рад, а також їх виконкомів укладаються за єдиною формою. Відмінність між ними полягає лише в тому, що рішення Рад не нумеруються, а рішення виконкомів мають поряд-кову нумерацію.

Розпорядчі документи, що розглядаються, містять такі основні реквізити: зображення герба України; назву місцевої Ради народних депутатів або її виконавчого органу; зазначення місця видання; на-зву виду документа; дату або дату і номер; заголовок; текст рішен-ня; підписи голови і секретаря держадміністрації; печатку.

Звичайно рішення складаються із вступної частини, в якій кон-статується стан питання, що розглядається, і постановляючої, що містить перелік заходів із зазначення термінів виконання й перелік службових осіб, які відповідають за своєчасне втілення їх у життя, а також тих, кому доручено контроль за виконанням рішення.

ЛУЦЬКА МІСЬКА РАДА Виконавчий комітет

РІШЕННЯ

07.05.2001.

м. Луцьк

№ 23

Про затвердження списків підприємств, організацій і установ району для надання житлової площі громадянам, що перебувають у квартирній черзі

Розглянувши списки для надання житлової площі працівни-кам підприємств, організацій і установ м. Луцька і пропозиції жи-тлової комісії, керуючись Положенням про порядок надання жит-лової площі в Україні, виконком ВИРІШИВ:

Гр. Петренко М.І., інженеру-конструктору другої категорії, що працює у тресті «Луцькміськбуд» №6 з 1999 року, мешкає за адресою Волинська вул., 3, кв. 2.

іаимає дві кімнати, площею 26,1 м у трикімнатніи квартирі, де на площі 26,1 м проживає шість осіб, для сім'ї у складі:

1.         Петренка Миколи Івановича - заявника

2.         Петренко Ірини Андріївни - дружини

3.         Кириченко Ганни Тимофіївни - матері

Виділити двокімнатну квартиру повторного заселення № 18 на вул.. Ярославськш 12 житловою площею 32 м , згідно з чергою № 16 з 1980 р.

Міський голова

Вказівка - розпорядчий документ, який готують міністри, керів-ники об'єднань, організацій, установ. Вказівка - правовий акт керів-ників єдиноначальних органів державного управління переважно ін-формаційно-методичного характеру, пов'язаний із виконанням нака-зів, інструкцій та інших актів вищих органів управління.

Вказівки видаються при оформленні відряджень, рішень пото-чних організаційних питань, а також для доведення до виконавців нормативних матеріалів.