ГЛАВА 2. СТАТИСТИЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ 2.1. Сутність статистичного спостереження та вимоги до нього


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 

Загрузка...

Статистичне спостереження є першим етапом статис-тичного дослідження суспільних явищ і процесів. Воно являє собою науково організовану роботу із збирання масових пер-винних даних про кількісну сторону суспільного життя.

Джерелами статистичного спостереження є соціально-економічні явища, які досліджуються для подальшого аналізу.

Статистичне спостереження здійснюється шляхом ре-єстрації (запису) відповідних ознак явищ і процесів, тобто при-таманних їм властивостей, рис, особливостей. Цим статистичне спостереження відрізняється від інших форм спостереження у повсякденному житті, заснованих на чуттєвому сприйнятті: на-приклад, спостереження покупця за якістю товару. Тому статис-тичним можна назвати тільки те спостереження, яке забезпечує реєстрацію встановлених фактів у облікових документах для подальшого узагальнення. Прикладами статистичного спосте-реження є: систематизоване збирання відомостей на машинобу-дівному підприємстві про кількість випущених вузлів машин, витрат виробництва, прибутку; реєстрація обліковцем у перепи-сних листах відповідей громадян на питання програми перепису населення та ін.

Реєструємі при спостереженні ознаки, які зазначалось вже в першій главі, можуть бути класифікованими таким чином:

•          кількісні, які виражаються числами;

•          атрибутивні, що характеризують описові риси яви-ща чи процесу словами;

•          дискретні – кількісні ознаки, які набувають тільки цілочисельних значень;

•          неперервні – кількісні ознаки, які в заданих межах можуть набувати будь-яких значень;

•          істотні, які є головними для даного явища;

•          неістотні, що не пов’язані безпосередньо з суттю розглядаємого явища.

Загальна задача будь-якого статистичного спостережен-ня полягає в тому, щоб отримати початковий матеріал, на основі якого можна вивчати розглядаєме явище (процес).

Статистичне спостереження повинно задовольняти та-ким вимогам:

а)         нести цілком конкретне значення, наукову та практи-

чну цінність;

б)         забезпечувати збирання масових даних, в яких відо-

бражається вся сукупність даних, що характеризують дане яви-

ще; неповні дані, які недостатньо описують явища, що може

привести при їх аналізі до помилкового результату;

в)         бути орієнтовано на збирання не тільки тих даних, які

безпосередньо характеризують вивчаємий об’єкт, а і ураховува-

ти факти і події, під впливом яких здійснюється зміна стану

об’єкта;

г)         забезпечувати достовірність інформації, яку збирають, для

чого здійснюється ретельна перевірка якості зібраних даних – як

одна з най важливих характеристик статистичного спостере-

ження;

д)         проводитись на научній основі за заздалегідь розроб-

леному плану, програми, що забезпечує наукове вирішення всіх

питань.

Щоб виконати ці вимоги, потрібно дотримуватись пев-них методичних принципів і правил проведення спостереження, які вирішують дві групи питань: програмно-методологічні та організаційні.