Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
11.2. Статистика основного капіталу 11.2.1. Класифікація основного капіталу та методи його вартісного оцінювання : Статистика : Бібліотека для студентів

11.2. Статистика основного капіталу 11.2.1. Класифікація основного капіталу та методи його вартісного оцінювання


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 

Загрузка...

Важливою частиною НБ держави є основний капітал. Це узагальнюючий показник, який у грошовому вираженні харак-теризує весь капітал підприємства, кампанії, країни в цілому як у натурально-предметній формі, так і у грошовій.

Основний капітал включає:

1)         тривалий час функціонуючі матеріальні цінності (земель-ну вартість, будівлі, споруди, машини, устаткування);

2)         нематеріальні активи (патенти, ліцензії, товарні знаки);

3)         фінансові вкладення (власні цінні папери, вкладення в ін-ші підприємства).

В поняття основного капіталу включені основні засоби (основні фонди), які багаторазово беруть участь у виробничому процесі, зберігають свою первинну форму до повного зносу і переносять свою вартість на продукт, який виробляється, не ціл-ком, а поступово, в міру зносу. За їх призначенням основні засо-би поділяють на виробничі та невиробничі.

Виробничі основні засоби беруть безпосередню участь у матеріальному виробництві, вони зношуються поступово, пере-носячи свою вартість на створюючий продукт у вигляді відраху-вань на їх амортизацію.

Розрізняють активні основні виробничі засоби (машини, устаткування та ін.) та пасивні (будинки, споруди тощо).

Невиробничі основні засоби використовуються для на-дання послуг і до них відносять фонди житлового та комуналь-ного господарства організацій, установ і закладів охорони здо-ров’я, освіти, науки, культури, мистецтва, фінансових, кредит-них і страхових установ, органів управління і оборони, громад-ських об’єднань тощо.

Основні засоби (виробничі та невиробничі) поступово втрачають свою вартість через моральне та фізичне зношення. Тому їх вартісна оцінка проводиться за такими видами: повна первісна (початкова) вартість; повна відносна вартість; залиш-кова вартість; відновна вартість з урахуванням зносу; балансова вартість; ліквідна вартість.

Повна первісна вартість основних засобів – це фактична вартість на момент введення в дію, яка включає витрати на по-будові і придбання основних засобів, транспортування та мон-таж, розширення та реконструкцію основних засобів. Показник повної первинної вартості основних засобів використовується як для нарахування сум амортизації, так і для їх обліку на балансах підприємств.

Повна відносна вартість основного капіталу (початкова вартість за вирахуванням зносу) – це та частина вартості основ-них засобів, яка ще не перенесена на виготовлений продукт і яку визначають як різницю між повною первинною вартістю і су-мою зносу.

Відновна вартість з урахування зносу являє собою вар-тість засобів праці, за якою вони можуть бути оцінені в сучас-них умовах відтворювання і яка визначається шляхом відраху-вання з вартості переоцінених і діючих умовах основних засобів суми їх зносу.

В умовах ринкової економіки з безперервним зростан-ням цін на матеріали, устаткування, обладнання необхідно пері-одично проводити переоцінку основних засобів. За результата-ми переоцінки обчислюють індекси їх вартості.

Балансова вартість основних засобів характеризується їх сумою на балансі підприємства. Сюди включають суму відно-вної вартості основних засобів на момент останньої переоцінки та повної початкової вартості введених в дію основних засобів після їх переоцінки.

Ліквідна вартість основних засобів – це сума коштів або інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації або ліквідації основних засобів після загального строку їх кори-сного використання з урахуванням витрат, пов’язаних з цим ви-буттям.

З метою виконання робіт з капітального ремонту та мо-дернізації або повного відновлення основних засобів проводять амортизаційні відрахування. Амортизація є вартісним виражен-ням зносу (фізичного і морального) основних засобів. Вона вра-ховується в собівартості продукції, так як являє собою витрати основного капіталу на виробництво продукції. Існує ряд методів нарахування амортизації: прямолінійний; зменшення залишко-вої вартості; прискореного зменшення залишкової вартості; ку-мулятивний; виробничий; податковий.

Прямолінійний метод передбачає, що процес зносу основ-ного капіталу відбувається рівномірно впродовж усього норматив-ного терміну, а нарахування амортизації проводиться рівними час-тинами від балансової вартості засобів. Суму амортизаційних відра-хувань за рік даним методом обчислюють за формулою:

ПВ(ППВ)-ЛВ ,,

Аріч =                         ,           (П.2)

де Аріч - сума амортизації за рік, грн.; ПВ - первісна вар-тість основних засобів, грн.; ППВ - первісна переоцінена вар-тість основних засобів, грн.; ЛВ - ліквідна вартість основних засобів, грн.; Т - термін корисного використання основних засо-бів, років.

Метод зменшення залишкової вартості визначає рівень амортизаційних відрахувань за рік на підставі залишкової або первісної вартості основних засобів з урахуванням норми амор-тизації:

ЗВ*NА

Аріч = ,           (П.З)

де ЗВ - залишкова вартість основних засобів на початок звітного року, грн.; jVАріч - річна норма амортизації, %:

NА =1-Ю0Т ЛВ7ПВ. (П.4)

Метод прискореного зменшення залишкової вартості при-водить амортизаційні нарахування за подвійними нормами, які встановлюють щорічно до залишкової вартості основних засобів. Цей метод застосовується лише до активної частини основних за-собів (високотехнологічне обладнання), що дає змогу акумулювати фінансові результати для більш швидкого оновлення устаткування. Річний рівень амортизаційних відрахувань за цим методом розра-ховується за формулою:

ПВ*NА

Аріч = ,           (П.5)

де ПВ - первісна вартість на дату початку нарахування амортизації, грн.; jVАріч - річна норма амортизації (%), що визна-чається залежністю:

НА

N         =          *100,   (П.6)

А річ   АВ

де НАріч – річна нормативна сума амортизації, грн.

НА річ = *2;   (11.7)

АВ

Т АВ – вартість основних засобів, що амортизуються.

Кумулятивний метод встановлює рівень амортизаційних відрахувань з використанням кумулятивного коефіцієнту, який розраховується діленням кількості років, які залишились до кін-ця очікуваного строку використання основних засобів, на суму числа років його корисного використання. Метод використову-ється у випадку довгострокового терміну експлуатації основних засобів:

Аріч = АВ* Кк ,         (11.8)

де Кк – кумулятивний коефіцієнт.

Виробничий метод дозволяє розрахувати місячні амор-тизаційні відрахування за формулою:

Аміс = Vміс*ВСА      (11.9)

де Аміс – сума амортизації за місяць, грн.; Vміс – фактич-ний місячний обсяг товарів (продукції, послуг), грн.; ВСА – ви-робнича ставка амортизації:

АВ

ВСА= ,           (11.10)

Vзаг

де Vзаг – загальний обсяг товарів (продукції, послуг), який підприємство очікує виробити за допомогою відповідного об’єкту основних засобів за весь строк його корисного викорис-тання, грн.

Податковий метод встановлює квартальні амортизацій-ні відрахування з урахуванням груп підприємств і нарахування амортизації з понижуючим коефіцієнтом. Метод доцільний тоді, коли в результаті переоцінки основного капіталу фінансово-економічні показники діяльності підприємства суттєво погірши-лись:

ЗВ* NАкв * К

Акв =  ,           (11.11)

ємств:

де NАкв – квартальні норми амортизації для груп підпри-група 1 – NАкв = 1 ...1,25; група 2 – NАкв = 2…6,25; група 3 – NАкв = 3...3,75;

К – знижуючий коефіцієнт до норми амортизації: група 1 – К = 0,417;

група 2 – К = 2,083; група 3 – К = 1,25