10.3. Основні макроекономічні показники СНР


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 

Загрузка...

У СНР розвиток економіки із створення матеріальних благ і надання послуг висвітлюється на стадії виробництва, утворення і розподілу доходів і заощадження. Для вимірювання результатів економічної діяльності використовують систему взаємопов’язаних показників, найважливішими з яких є такі:

• на стадії виробництва:

-          валовий випуск;

-          проміжне споживання;

-          валова додана вартість;

-          валовий внутрішній випуск продукції;

-          чистий внутрішній продукт;

•          на стадії утворення і розподілу доходів:

-          валовий національний дохід;

-          валовий національний наявний дохід;

-          чистий наявний національний дохід;

•          на стадії використання доходів і заощадження:

кінцеве споживання; заощадження;

чисте кредитування / чисте запозичення. Валовий випуск (ВВ) - це сумарна вартість товарів і пос-луг, яка є результатом виробничої діяльності резидентів у звіт-ному періоді.

Проміжне споживання (ПС) являє собою сумарні витра-ти на товари і послуги, які трансформовані або повністю спожи-ті інституційними одиницями для виробничих потреб.

Валовий випуск і проміжне споживання є визначальним для основного узагальнюючого показника на мікрорівні для сек-торів і галузей економіки - валової доданої вартості. Показник валової доданої вартості (ВДВ) - це первинні доходи, які ство-рюються інституційними одиницями та розподіляються між ни-ми. Обсяг ВДВ розраховується як сума різниці між показниками валового випуску і проміжного споживання:

^ВДВ = ^(ВВ-ПС).    (10.1)

Термін “валова” у показника означає, що він включає спожиту в процесі виробництва вартість основного капіталу. Якщо вартість спожитого основного капіталу виключити, то отримаємо чисту додану вартість.

Показник ВДВ оцінюється в основних цінах, компонен-тами якої є собівартість і валовий прибуток. Основні ціни пред-ставляються виключенням з ринкових цін чистих податків на прибуток та імпорт (ПДВ, акцизи, мито тощо).

В розрахунках ВДВ до галузей, що виробляють товари, відносять промисловість, сільське, рибне та лісове господарство, будівництво та інші види діяльності з виробництва товарів. Ре-шта галузей це ті, що надають послуги. Ринкові послуги вклю-чають всі послуги, що реалізуються на ринку. Якщо послуги фі-нансуються повністю або в значній мірі за рахунок державного

бюджету, позабюджетних фондів, коштів підприємств та неко-мерційних організацій, то цей вид послуг відносять до неринко-вих послуг.

В Україні джерелом інформації про результати економі-чної діяльності на стадії виробництва є статистична звітність Держкомстату та дані за результатами обстежень підприємств галузей.

До основних показників СНР на стадії виробництва для економіки в цілому, тобто на макрорівні, відноситься валовий внутрішній продукт. Показник валового внутрішнього продукту (ВВП) характеризує кінцевий результат господарської діяльнос-ті економічних одиниць - резидентів і вимірюється сукупною ринковою вартістю товарів і послуг, які було вироблено цими одиницями для кінцевого споживання за певний період (рік, квартал).

Показник ВВП розраховується такими методами: виро-бничим, розподільним, кінцевого споживання.

При виробничому методі, який характеризує процес ви-робництва ВДВ як джерела доходу, обсяг ВВП визначають як суму валових доданих вартостей галузей економіки з доданням чистих податків на продукти та імпорт:

Чисті податки

ВВПвм =^ВДВ + напродукти . (10.2)

та імпорт

Чисті податки на продукти та імпорт включають по-датки, величина яких безпосередньо залежить від кількості чи вартості товарів і послуг вироблених, реалізованих або імпорто-ваних економічною одиницею - резидентом з виключенням ро-зміру відповідних субсидій на продукти.

До податків на продукти відносять: податок на додану вартість (ПДВ); акцизний збір; надходження частки від вартості нестандартної продукції; різниця в цінах на енергоносії; збір від продажу мастильних матеріалів; надходження до Фонду палив-но-енергетичного комплексу. Податки на імпорт - це податки на товари та послуги, що імпортуються: вивізне (експортне) та імпортне мито.

До субсидій на продукти відносять відшкодування з держа-вного бюджету підприємствам з метою регулювання цін на сільсь-когосподарську та іншу продукцію. Субсидії призначені на покриття поточних збитків підприємств, покращення їх фінансового стано-вища шляхом поповнення оборотних коштів тощо.

Обсяг ВВП розподільним методом, який відтворює про-цес розподілу доходу, визначають як суму первинних доходів, розподілених економічними одиницями – резидентами між ви-робниками товарів та послуг:

ВВПр.м. = ∑Первинних доходів . (10.3)

Розподільний метод передбачає включення до ВВП та-ких компонент (первинних доходів):

1)         оплату праці найманим працівникам;

2)         чисті податки на виробництво та імпорт;

3)         споживання основного капіталу;

4)         чистий прибуток, змішаний дохід. Оплата праці найманих працівників включає всі грошові

або натуральні виплати за роботу, виконану найманими праців-никами у звітному періоді. Вона обчислюється на основі нара-хованих сум і включає фактично і умовно нараховані відраху-вання на соціальне страхування (пенсійний фонд, фонди зайня-тості і соціального страхування), податки на доходи і інші ви-плати.

Чисті податки на виробництво та імпорт дорівнюють податкам на виробництво та імпорт за винятком субсидій на ви-робництво та імпорт.

Податки на виробництво та імпорт включають всі подат-ки та мита, які відносяться до виробничої діяльності: податки на продукти та платежі підприємств і організацій до державного бюджету і позабюджетні фонди (плата за основний капітал і оборотні кошти, за трудові ресурси, відрахування на геологоро-звідувальні роботи, земельний податок, державне мито тощо).

Субсидії на виробництво та імпорт включають субсидії на продукти та інші субсидії, пов’язані з виробництвом і приз-начені для покриття поточних збитків підприємств.

Споживання основного капіталу відповідає витратам на амортизацію і капітальний ремонт об’єктів основного капіталу.

Чистий прибуток обчислюється шляхом виключення з об-сягу валового прибутку розміру споживання капіталу. Ця стаття ви-мірює прибуток (або збиток), одержаний від виробництва.

Для некорпоративних підприємств, що належать домаш-нім господарствам, ця стаття включає елемент винагороди за роботу, яка не відділяється від доходу власника або підприємця. В цьому випадку вона називається змішаним доходом.

За методом кінцевого споживання, який показує розпо-діл ВВП між приватним споживанням, інвестиціями та експор-том, обсяг ВВП визначається як сума кінцевого споживання то-варів і послуг, розміру валового нагромадження і чистого екс-порту товарів та послуг:

Кінцеве

Валове            Чистий

ВВПм .к .в . = впоживання +          +          (10.4)

нагромадження експорт товарів і послуг

Обсяг кінцевого споживання товарів і послуг – це витра-ти домашніх господарств на власне кінцеве споживання, витра-ти державних установ на задовільнення індивідуальних і колек-тивних потреб суспільства та витрати на індивідуальне кінцеве споживання некомерційних організацій для обслуговування до-машніх господарств.

Витрати кінцевого споживання домашніх господарств включають витрати: на придбання споживчих товарів і послуг в торгових підприємствах, міських ринках і через неорганізовану вуличну торгівлю; підприємствах побутового обслуговування, пасажирського транспорту, зв’язку, готелях, платних закладах культури, охорони здоров’я, освіти; споживання товарів і послуг в натуральній формі, вироблених для себе і одержаних в раху-нок оплати праці.

Витрати на кінцеве споживання державних установ, що об-слуговують домашні господарства, складаються з витрат сектору загальнодержавного управління на товари і послуги, які призначені для індивідуального споживання і фінансування за рахунок Держав-ного бюджету. В ці витрати включаються безкоштовні витрати у сферах освіти, охорони здоров’я та культури.

Витрати державних установ для задовільнення колекти-вних потреб суспільства включають витрати на оборону, загаль-не державне управління, шляхове та комунальне господарство, науку, послуги організацій на обслуговування сільського госпо-дарства.

Витрати на кінцеве споживання некомерційних органі-зацій для обслуговування домашніх господарств складаються з витрат громадських організацій (політичних партій, релігіозних організацій, профспілок, громадських об’єднань) при умові на-дання тільки індивідуальних товарів та послуг.

Валове нагромадження, як складова ВВП, - це сума ве-личини нагромадження основного капіталу у вигляді вкладання резидентами коштів у виробництво для створення нового дохо-ду у майбутньому (витрати на придбання складових основних фондів, поліпшення невироблених матеріальних активів, пере-дачу права власності на невироблені активи), величини зміни запасів нематеріальних оборотних коштів (вироблених запасів, незавершеного виробництва, готової продукції і товарів для пе-репродажу), величини чистого придбання цінностей (дорогоцін-них металів і каменів, антикварних виробів, колекції та ін.).

Чистий експорт (товарів і послуг) у вигляді складової ВВП розглядається як різниця між експортом і імпортом товарів і послуг і включає в себе оборот торгівлі із зарубіжними країнами.

В залежності від того, за якими цінами визначаються об-сяги кінцевого виробництва, розділяють номінальний і реальний ВВП. Номінальний ВВП характеризує обсяги виробництва у фа-ктичних цінах поточного року, а реальний – у постійних цінах, якими є середні ціни року, взятого за базу порівняння.

В завершенні характеристики найважливіших статисти-чних показників на стадії виробництва визначимо також чистий валовий продукт (ЧВП). Він розраховується як різниця обсягу ВВП і вартості спожитого основного капіталу. ЧВП може оці-нюватися в тих самих цінах, що й ВВП.

Зупинимось на характеристиці узагальнюючих статис-тичних показників на стадії утворення і розподілу доходів.

Поряд з ВВП іншим головним макроекономічним показ-ником є валовий національний дохід (ВНД). Цей показник, вве-дений у 1993 році за моделлю СНР ООН замість валового наці-онального продукту, не є характеристикою додаткової вартості, а характеризує дохід нації.

Валовий національний дохід визначається як ВВП плюс первинні доходи, що отримані резидентами даної держави за кордоном (оплата праці, проценти, дивіденди, доходи від пря-мих закордонних інвестицій), мінус платежі іноземцям за послу-ги, що надаються факторами виробництва, які перебувають у їхній власності і територіально розташовані в цієї країні:

Первинні доходи Первинні доходи,

резидентів      що передані

ВНД=ВВП+   -          (10.5)

даної держави резидентами даної

за кордоном державиза кордон

Таким чином, валовий національний дохід (ВНД) відріз-няється від валового внутрішнього продукту (ВВП) на сальдо доходів, отриманих від “Іншого світу” / переданих “Іншому сві-ту”. Для розвинених країн ВНД > ВВП, для країн з перехідною економікою ВНД < ВВП.

Доходи, які отримані резидентами, можуть передаватися нерезидентам у формі поточних трансфертів і навпаки. Це гума-нітарна допомога, дарунки родичів, штрафи і пені, виплачені резидентами за кордоном тощо. На підставі руху поточних тра-нсфертів у грошовій і натуральній формі формується валовий національний наявний дохід (ВННД), який розраховується як сума ВНД з поточними трансфертами, що отримані резидентами даної держави з-за кордону, мінус поточні трансферти, що пере-дані резидентами держави за кордон:

ВННД = ВНД +

Поточні трансферти,

Поточні трансферти,

отримані резидентами         (10.6)

+          -передані резидентами

даної держави

держави за кордон з - за кордону

Відніманням із ВННД спожитого капіталу отримаємо чистий наявний національний дохід (ЧННД).

Третю групу узагальнюючих статистичних показників

розглядають на стадії доходів і заощадження, що характеризує розмір грошових і матеріальних ресурсів з валового наявного доходу, який нація може використати на кінцеве споживання або спрямувати на заощадження.

Кінцеве споживання товарів і послуг складається із суми витрат на приватне споживання домашніх господарств, органів державного управління та некомерційних організацій, що об-слуговують домашні господарства.

Заощадження є частиною валового наявного доходу, яка не підлягає споживанню. Розмір заощадження розраховується як на валовій, так і на чистій основі. Чисте заощадження відрізня-ється від валового на розмір спожитого основного капіталу.

Чисте заощадження являє собою одне із джерел фінан-сування капітальних витрат. Перевищення (+) або недостача (-) власних джерел фінансування капітальних витрат називається “чисте кредитування / чисте запозичення”. На рівні економіки в цілому чисте кредитування означає придбання фінансових активів у нерезидентів, а чисте запозичення – фінансові зо-бов’язання перед нерезидентами.

Перелічені макроекономічні показники є найважливі-шими і складають лише частину тих, що існують.

Динаміку основних макроекономічних показників обчи-слюють за допомогою індексів (наприклад, індекс фізичного обсягу ВВП, цін тощо). При цьому використовують зведені ін-декси, індекси середніх величин та інші індекси.

Характерною особливістю системи національних рахун-ків України (УСНР) є розробка обласними статистичними орга-нами “Зведених таблиць випуску, проміжного споживання та валової доданої вартості за рік”. Це дає змогу відстежувати еко-номічні параметри регіонів, фінансово-економічні зв’язки між ними та економікою в цілому.