1.3. Методологія статистики


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 

Загрузка...

Для вивчення свого предмету статистика розробляє і ви-користовує різні методи, сукупність яких утворює статистичну методологію.

Теоретичною основою статистики як суспільної науки є філософія та економічна теорія (політична економія, макро- і мікроекономіка). На основі цих наук статистика виявляє кількі-сні зміни суспільних явищ (процесів), з урахуванням їх якісного змісту, при використанні своїх специфічних методів (прийомів, способів). До таких методів належать: статистичне спостере-ження; зведення і групування даних; визначення абсолютних, відносних та середніх величин, показників варіації, динаміки; використання вибіркового методу, кореляційно-регресивного аналізу, табличного і графічного методів тощо.

Будь-яке статистичне дослідження складається з трьох послідовних етапів:

1.         Статистичне спостереження.

2.         Зведення, класифікації та групування статистичних даних.

3.         Аналіз статистичної інформації.

Розглянемо кожен етап статистичного дослідження

більш докладно.

На першому етапі використовується метод масового статистичного спостереження, який забезпечує всебічність, повноту та представляємість (репрезентативність) початкової інформації. Вимога масовості одиниць спостереження цієї нача-льної стадії зумовлена тим, що статистичні закономірності ви-являються в достатню великому масиві даних на основі дії зако-ну великих чисел.

На другому етапі зібрана в ході масового спостереження інформація підлягає обробці методом зведення, класифікацій та статистичного групування, що дозволяє виділити у сукуп-ності соціально-економічні типи. На даній стадії здійснюється перехід від характеристики одиничних факторів до характерис-тики даних, які об’єднані в групи. Методи групувань розрізня-ються в залежності від задач дослідження та якісного складу первинного матеріалу. При обробці статистичної інформації обчислюються абсолютні, відносні, середні величини, статистичні коефіцієнти тощо.

На третьому етапі проводиться аналіз статистичної ін-формації з використанням узагальнених статистичних показни-ків: абсолютних, відносних та середніх величин; варіацій; пара-метрів тісноти зв’язку та швидкості зміни соціально-економічних явищ за часом, індексів тощо. Проведення аналізу дозволяє перевірити причинно-наслідкові зв’язки явищ і проце-сів, визначити вплив та взаємодію різних факторів, оцінити ефе-ктивність прийнятих управлінських рішень, можливі економічні та соціальні наслідки створюваних ситуацій. У зрівнянні уза-гальнених статистичних показників явищ розраховуються кіль-кісні оцінки їх розповсюджуваності у просторі та розвитку за часом, встановлюються характеристики зв’язку та відповідні залежності.

При аналізі статистичної інформації широке розповсю-дження мають табличні та графічні методи.

Завдання статистики на сучасному етапі нерозривно пов’язані із загальними проблемами переходу України до рин-кових відносин:

•          всебічні дослідження виникаючих у суспільстві глибо-ких перетворень економічних і соціальних процесів на основі науково обґрунтованих показників;

•          узагальнення та прогнозування тенденцій розвитку гос-подарства держави;

•          виявлення резервів ефективності суспільного виробництва;

•          своєчасне забезпечення господарських і керівних органів статистичною інформацією;

•          впровадження в статистику стандартів системи націона-льних рахунків (СНР);

•          розвернення системи моніторингів (спеціально організо-ваних спостережень);

•          подальша комп’ютеризація органів державної статистики;

•          вдосконалення статистичної інформації та методологій розрахунків статистичних показників.