8.2. Класифікація індексів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 

Загрузка...

У статистичному аналізі використовують різні форми і види індексів, що зумовлює потребу у відповідній їх класифіка-ції. Індекси можуть бути класифіковані за такими ознаками:

а)         за мірою охоплення елементів сукупності;

б)         за базою порівняння;

в)         за видом об’єкту порівняння;

г)         за видом ваги (сумірника);

д)         за формою побудови;

ж)        в залежності від змісту та характеру індексуємої ве-

личини;

з)         за об’єктом дослідження;

к) за складом явища;

л) за періодом розрахунку.

За мірою охоплення елементів сукупності розрізняють індивідуальні та загальні (зведені) індекси.

Індивідуальні індекси – це відносні показники, які характери-зують зміну в динаміці або відображають співвідношення в просторі якогось одного виду одиниць явища. Індивідуальні індекси позна-чаються буквою і та відображають зміну тільки одного елемента сукупності (наприклад, видобуток вугілля на шахті, ціна на картоп-лю з сільгосппідприємства). Так, іq – індивідуальний індекс обсягу продукції, ір – індивідуальний індекс цін тощо.

Загальні (зведені) індекси позначають буквою І та харак-теризують динаміку складного явища, елементи якого не підда-ються безпосередньому підсумуванню в часі, просторі чи порівняно з планом (наприклад, видобуток вугілля кількома шахтами, зміна цін на картоплю сільгосппідприємствами району). Так, Іq – загальний індекс фізичного обсягу продукції, Ip – загальний індекс цін то-що. У статистичному аналізі використовуються також групові, або субіндекси, які охоплюють частини цілого (наприклад, інде-кси продукції за окремими галузями).

За базою порівняння розрізняють базисні та ланцюгові індекси. В базисних індексах усі періоди порівнюють з одним, взятим за базу, а в ланцюгових – кожен наступний період порів-нюють з попереднім.

За видом об’єкту порівняння розрізняють динамічні, терито-ріальні індекси та індекси порівняно з планом (нормою, стандартом). Динамічні індекси характеризують зміну явища за часом (ціни, собі-вартості, продуктивності праці тощо). Територіальні індекси відпо-відають зіставленню показників за відповідними географічними те-риторіями (країнами, регіонами, областями і т.д.). Індекси порівняно з планом характеризують стан діяльності підприємств (організацій, установ) на даний поточний період у зрівнянні з встановленим пла-ном (стандартом, нормою).

Для загальних (зведених) індексів за видом ваги (сумір-ника) розрізняють індекси з постійними вагами та індекси зі змінними вагами.

За формою побудови, в залежності від методології роз-рахунку, загальні індекси поділяють на агрегатні та середні ін-декси. Агрегатні індекси за рахунок введення сумірника (ваги) в

чисельник і знаменник індексу дозволяють здійснити поєднання різнорідних елементів для характеристики складних явищ. Се-редні індекси використовуються у формі середньозважених ін-дексів, коли індексована величина виражається через індивідуа-льні індекси, а також у формі середніх індексів середніх величин в разі вивчення динаміки середніх величин.

В залежності від змісту та характеру індексуємої ве-личини розрізняють індекси кількісних (об’ємних) показників (наприклад, фізичного обсягу продукції) та індекси якісних по-казників (наприклад, цін, собівартості та ін.)

За об’єктом дослідження індекси кількісних показників поділяють на індекси фізичного обсягу продукції, територіальні індекси, індекси розміру та структури посівних площ тощо.

За складом явища розрізняють індекси постійного та змін-ного складу, структурних зрушень. Індекси, в яких змінюється одна величина, називають індексами постійного складу (індекси цін, со-бівартості та ін.), а дві і більше величини – індексами змінного скла-ду (індекси вартості, обсягу продукції, загальних витрат, валового збору тощо). Відношення індексу змінного складу до індексу пос-тійного складу дає індекс структурних зрушень.

Нарешті, за періодом розрахунку бувають річні, кварта-льні, місячні та тижневі індекси.