Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
ЧАСТИНА 1. ТЕОРІЯ СТАТИСТИКИ Глава 1. Предмет і метод статистики. Організація статистики в Україні 1.1. Статистика як наука : Статистика : Бібліотека для студентів

ЧАСТИНА 1. ТЕОРІЯ СТАТИСТИКИ Глава 1. Предмет і метод статистики. Організація статистики в Україні 1.1. Статистика як наука


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 

Загрузка...

З давніх часів людство здійснювало облік багатьох явищ і предметів, які виникали в процесі його життєдіяльності. Це і чисельність чоловічого та жіночого населення країни, і прибу-ток скарбниці держави, і земельні угіддя та їх кількість, і сиро-винні ресурси та ін. При подальшому поглиблені суспільного розподілу праці, збільшенні її продуктивності, розвитку суспі-льних відносин відбувалось зростання кількості враховуваних факторів у виробничій та соціальній сферах, встановились їх зв’язки на господарському, регіональному та загальнодержав-ному рівнях. З урахуванням цих факторів зв’язані і методи їх обчислення, створення розрахункових показників.

Всю перераховану інформацію надає суспільству ста-тистика. Термін „статистика” визначається сукупністю латин-ських та італійських слів: “status” (становище, стан справ); “stato” (керована область, держава); “statista” (державний чоло-вік, політик, знавець держави). В наукове використання термін „статистика” було введено німецьким вченим, професором Гет-тингенського університету Г.Ахенвалем у 1743 році для визна-чення сукупності знань, які характеризують державний устрій, визначні пам’ятки країни, що характеризує її добробут. Однак таке визначення далеко від сучасного тлумачення поняття „ста-тистика”. В даний час під статистикою розуміють галузь практичної діяльності, економічної науки та навчальної дисци-пліни з вивчення способів збирання, обробки та аналізу даних про масові соціально-економічні явища і процеси.

Як галузь практичної діяльності статистика займається збиранням, накопиченням, обробкою цифрових даних, які хара-ктеризують економіку, населення, культуру, освіту та інші яви-ща в житті суспільства.

Статистикою називають також особливу науку, тобто га-лузь знань, яка вивчає масові явища в житті суспільства з їх кількісної сторони. Основою для вивчення масових явищ є закон великих чисел. Сутність його полягає в тому, що кожне одиничне явище випадкове (воно може бути або не бути), але у з’єднанні великої кількості таких явищ в загальній характеристиці їх маси випадковість зникає в тім більшій мірі, чим більше з’єднано одиничних явищ. Так, урожайність на одному конкретному полі може бути більша або менша, навіть якщо воно удобрено краще іншого. Врожайність в цілому великої кількості добре удобре-них полів буде вище, чим на великої кількості менш удобрених. Математика, зокрема теорія ймовірностей і математична статис-тика, розглядає в чисто кількісному виражені закон великих чи-сел, виражає його цілою серією математичних теорем (Бернулі, Чебишева, Ляпунова, Маркова та ін.). Вони показують, при яких умовах можна розраховувати на відсутність випадковості в охо-плюваних масу характеристиках, так як це зв’язане з чисельніс-тю присутніх в ній індивідуальних явищах. Статистика базуєть-ся на цих теоремах у вивченні кожного масового явища.

Між статистикою як наукою і практикою існує тісний взаємозв’язок: наука статистика використовує дані практики, узагальнює та розроблює методи проведення статистичних дос-ліджень; в свою чергу в практичній діяльності статистикою ви-користовуються теоретичні положення статистичної науки для вирішення конкретних задач економіки та менеджменту.

Як навчальна дисципліна статистика є складовою норма-тивної частини дисциплін навчальних планів фахівців з еконо-міки та менеджменту. Перехід економіки України до ринкових відносин наповнює новим змістом роботу підприємців, економі-стів та менеджерів. А це пред’являє підвищенні вимоги до рівня їх статистичної підготовки.

Статистика як наука являє собою цілісну систему науко-вих дисциплін:

а)         теорія статистики;

б)         економічна статистика та її галузі;

в)         соціальна статистика та її галузі,

г)         інші (галузеві) види статистики.

Теорія статистики – це наука про загальні принципи та

методи статистичних досліджень будь-яких соціально-економічних явищ. Вона розробляє понятійний апарат та систему категорій статистичної науки, розглядає методи збирання, зведення та групування, узагальнення та аналізу статистичних даних. Таким чином, теорія статистики є методологічною осно-вою всіх галузевих статистик.

Економічна статистика розробляє і аналізує: макро- і мікроекономічні показники національної економіки; структуру, пропорції та взаємозв’язок галузей; особливості розміщення продуктивних сил, склад і використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів; загальну макроекономічну модель рин-кової економіки у вигляді системи національних рахунків (СНР). Галузями економічної статистики є статистика промис-ловості, сільського господарства, транспорту, будівництва, на-вколишнього середовища та ін.

Соціальна статистика вивчає соціальні умови і харак-тер праці, доходи, споживання матеріальних благ і послуг насе-лення. Її галузі – статистика народонаселення, рівня життя насе-лення, політики, культури, науки, освіти, права та ін.

До інших (галузевих) видів статистики відносяться: сані-тарна, медична, демографічна статистика та ін.

Статистика має багатовікову історію. Довгий час стати-стика існувала як галузь практичної діяльності і зводилась, в основному, до статичного спостереження (збирання даних про чисельність населення, його майно та доходи, земельні угіддя тощо) та операцій за їх систематизацією.

Найбільш ранні відомості були про облік чисельності населення у Стародавньому Китаї (ХХІІ ст. до н.е.), потім за Стародавнім Єгиптом (вимір та оцінка земель), Стародавньою Грецією (чисельність і майнове положення класів населення). Достатньо досконалі форми організація статистики набула у Стародавньому Римі (VI ст. до н.е.) у вигляді цензу (даних за кожним римським громадянином про його ім’я, стать, вік, май-нове положення тощо), цензи повторялись через кожні 5 років.

В середні віки загальнодержавна статистика вже не мала такого багатого матеріалу, як у Стародавньому Римі, так як вона поповнювалась новими даними винятково рідко (переписи насе-лення, інвентаризація майна, внутрішньогосподарський облік феодального майна тощо).

Поява капіталістичних виробничих відносин на фоні розкладання феодального устрою вимагало більш високих форм організації статистики. Так, починаючи з ХVІ ст. в Голландії, Франції, Англії, Італії видаються збірки за характеристикою по-літичного устрою країни, чисельністю населення, рівнем проми-словості та сільського господарства. Період остаточної перемо-ги капіталістичних відносин у ряді країн співпало з формуван-ням в них державної статистики у сучасних формах, коли заро-джувалась статистична наука не лише збиранням даних, а їх об-робкою та подальшим аналізом.

У середині ХVІІІ ст. німецьким вченим Г.Ахенвалем в Геттингенському університеті вперше введено навчальну дис-ципліну, яку він назвав статистикою. Основним змістом цього курсу було опис політичного стану та визначних пам’яток дер-жави. Цей напрямок розвитку статистики одержав назву опису-вального. Зміст, задачі та предмет вивчення статистики в розу-мінні Г.Ахенваля були ще далекі від сучасного погляду на ста-тистику як науку.

Значно ближче до сучасного розуміння статистики стала англійська школа політичних арифметиків, засновниками якої були В.Петті (1623-1687 рр.) та Дж. Граунт (1620-1674 рр.). Во-ни домагались шляхом узагальнення та аналізу факторів за до-помогою цифр характеризувати стан і розвиток суспільства, за-кономірності розвитку суспільних явищ, що проявляються в ма-совому матеріалі. Історія показала, що саме школа політичних арифметиків стала джерелом виникнення статистики як науки, а В.Петті вважається засновником економічної статистики.

На початку ХІХ ст. виник третій напрям статистичної науки – статистико-математичний. Представниками цього напряму були: бельгійський статистик А.Кетле (1796-1874 рр.) – засновник вчення про середні величини; англійські вчені Ф.Гамільтон (1822-1911 рр.) та К.Пірсон (1857-1936 рр.), які ви-користали математичні методи статистики в біології; американ-ські вчені Р.Фішер (1890-1962 рр.), М.Мітчел (1874-1948 рр.), В.Госсет, більш відомий під псевдонімом Ст’юдент (1876-1937 рр.), які використовували в статистичних дослідженнях методи теорії ймовірностей.

У розвитку вітчизняної статистичної науки і практики значна роль належить таким російським та українським вченим:

І.Ф.Герману (1755-1815 рр.), Д.М.Журавському (1810-1856 рр.), які вивчали питання взаємодії статистики і політекономії, пос-тановки статистичного спостереження та аналізу статистичних даних, розробки теорії групувань; Ю.Є.Янсону (1835-1893 рр.) – основоположнику статистичного аналізу; О.О.Чупрову (1874-1926 рр.), який вивчав питання аналізу зв’язків і залежностей суспільних явищ, проблем стійкості динамічних рядів; М.В.Птухі (1884-1961 рр.) – одному із основоположників вітчи-зняної демографічної статистики та багатьом іншим.

Сучасна статистична методологія знайшла розвиток в роботах відомих вітчизняних вчених-статистиків: В.С. Нємчинова, С.Г. Струміліна, Б.С. Ястремського, А.Я. Боярського, Т.В. Рябушкіна, С.С. Сергєєва та ін.

Визначним кроком у розвитку сучасної статистичної на-уки є використання економіко-математичних методів і комп’ютерної техніки в аналізі соціально-економічних явищ і процесів.