Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Глава 5. Вибіркове спостереження 5.1. Поняття про вибіркове спостереження : Статистика : Бібліотека для студентів

Глава 5. Вибіркове спостереження 5.1. Поняття про вибіркове спостереження


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 

Загрузка...

При статистичному обстеженні різних явищ суспільного життя часто доводиться зустрічатися з прикладами недоцільнос-ті або неможливості проведення суцільного спостереження, тобто вивчення всіх одиниць сукупності. Так, недоцільно прово-дити обстеження бюджетів сімей в обсязі всієї країни, так як це було б зв’язане із залученням тисяч статистиків та значними ма-теріальними витратами. Практично неможливо на підприємстві для контролю якості хлібобулочних виробів, консервів тощо проводити суцільний контроль, так як це приведе до пошко-дження або знищення всій партії продуктів. Тому у таких випа-дках використовують несуцільне спостереження, різновидом якого є вибіркове (вибірка). Цей вид спостереження широко ви-користовується в соціологічних дослідженнях бюджетів сімей, обстеженні якості продуктів харчування, обстеженні домогос-подарств, маркетингових дослідженнях, аудиторських перевір-ках тощо. Крім того, вибірковий метод використовується для прискорення обробки матеріалів суцільного спостереження, пе-ревірки правильності даних переписів, проведення спостере-жень.

При вибірковому спостереженні обстежуються не всі одиниці вивчаємого явища, а лише частина їх, за якими можна робити висновки про все явище в цілому. Такі спроби робились ще у XVIII ст., але вони були досить наближеними і не гаранту-вали точності результату. Минуло більше століття до розробки наукового підходу у вибірковому спостереженні, що дає “певну і досить визначену точність” (Ф. Йейтс, відомий англійський статистик). Вагомий внесок в розробку математичного методу вибіркового спостереження внесли Бернулі (1743р.), Пуасон (1837р.), вітчизняні вчені П.Л. Чебишев, О.О. Марков, О.М. Ля-пунов, О.М. Колмогоров, О.Я. Хінчин та ін.

Використання вибіркового методу замість суцільного спостереження дає можливість зберігати трудові та матеріальні ресурси і кошти, провести спостереження в стислі строки та отримати кінцеві результати в більш коротші терміни часу.

Вибірковий метод використовується для опису явищ (процесів) суспільного життя з ймовірних позицій при викорис-танні закону великих чисел.

Всі одиниці явища називаються генеральною сукупніс-тю, а окрема частина цих одиниць, відібраних із генеральної сукупності для безпосереднього спостереження, називається вибірковою сукупністю. Кажуть, що вибіркова сукупність репре-зентує (представляє) всю генеральну сукупність.

Об’єктивну гарантію репрезентативності отриманої ви-бірки дає використання відповідних науково обґрунтованих способів відбору одиниць вибіркової сукупності:

а)         вибірка з генеральної сукупності повинна бути прове-

дена випадково, тобто кожна її одиниця повинна мати таку ж

ймовірність потрапити у вибірку (так, наприклад, відібрані най-

кращі або найгірші одиниці не відображають дійсний розподіл

ознаки в генеральній сукупності);

б)         вибірка має бути здійснена із однорідної сукупності,

так як за інших обставин результати вибірки будуть не точними

і не можуть в повній мірі репрезентувати генеральну сукупність.

При створенні випадкової вибірки можливі два підходи:

1)         відбір при жеребкуванні заздалегідь занумерованих

одиниць генеральної сукупності;

2)         використання таблиць випадкових чисел.

В першому підході розрізняють два принципово різних

способи формування вибіркової сукупності:

а)         повторна вибірка, коли відібрана з генеральної сукуп-

ності занумерована одиниця фіксується і знов повертається на

своє місце, після чого пачка номерів одиниць генеральної суку-

пності ретельно перемішується; цей спосіб відбору на практиці є

обмеженим із-за недоцільності, а іноді й неможливості повтор-

ного обстеження;

б)         безповторна вибірка, коли відібраний із пачки номер

одиниці генеральної сукупності відкладається в сторону і не по-

вертається назад в пачку; цей спосіб відбору характеризується

підвищеним ступенем точності, надійності вибірки і найчастіше

використовується на практиці.

При другому підході із таблиці випадкових чисел відби-рають n чисел із любого рядка або стовпця таблиці, кількість

яких не перевищує N чисел генеральної сукупності; потім від-бирають будь-яким способом ті одиниці заздалегідь занумеро-ваної сукупності із n чисел, які відповідають відібраним числам таблиці, що і складає вибіркову сукупність.

В статистичній практиці розрізняють такі різновиди ви-бірки:

а)         за способом організації вибіркового обстеження;

б)         за ступенем охоплення одиниць обстежуваної сукуп-

ності.

За способом організації використовують наступні види вибірки:

1)         проста випадкова вибірка;

2)         механічна вибірка;

3)         районована (типова) вибірка;

4)         серійна вибірка;

5)         ступенева вибірка.

За ступенем охоплення одиниць обстежуваної сукупнос-

ті вибірки бувають:

1)         великі (при п≥30);

2)         малі (при п<30).