Глава 4. Статистичні показники 4.1. Види, типи та значення статистичних показників


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 

Загрузка...

Після зведення та групування даних спостереження пе-реходять до останнього – третього етапу статистичної методо-логії. Він полягає в подальшій обробці статистичних таблиць шляхом обчислення статистичних показників.

Статистичний показник – це узагальнююча характери-стика явища або процесу, яка характеризує всю сукупність оди-ниць обстеження і використовується для аналізу сукупності в цілому. За допомогою статистичних показників вирішується од-на з головних задач статистики: визначається кількісна сторона явища чи процесу у поєднанні з якісною стороною. Кількісний бік показника представляється числом з відповідною одиницею виміру для характеристики: розміру явищ (кількості робітників, обсягу товарооборота, капіталу фірми тощо); їх рівнів (напри-клад, рівня продуктивності праці робітників); співвідношень (наприклад, між продавцями та іншими категоріями працівників магазину). Якісний зміст показника залежить від суті досліджу-ваного явища (процесу) і відображається у назві показника (прибутковість, народжуваність тощо).

Показники поділяються на види в залежності від способу їх обчислення, ознак часу, виконання своїх функції.

За способом обчислення розрізняють первинні та похідні показники. Первинні визначаються шляхом зведення та групу-вання даних і подаються у формі абсолютних величин (напри-клад, кількість та сума вкладів громадян у банку). Похідні пока-зники обчислюються на базі первинних і мають форму середніх або відносних величин (наприклад, середня заробітна плата, ін-декс цін).

Серед статистичних показників окрему групу становлять взаємообернені показники – пара характеристик, які існують па-ралельно і відповідають одному і тому ж явищу (процесу). Це прямий показник х, який змінюється у напрямі зміни явища (на-приклад, продуктивність праці за одну одиницю часу), та обер1 нений – у протилежному напрямі (наприклад, трудрудоміс-х

кість одиниці продукції).

За ознакою часу показники поділяються на інтервальні та моментні. Інтервальні характеризують явище за певний пері-од часу (місяць, квартал, рік): наприклад, середньомісячні суку-пні витрати на душу населення. Моментні показники характе-ризують явище за станом на певний момент часу (дату): напри-клад, залишок обігових коштів на початок місяця.

За способом виконання своїх функцій розглядають пока-зники, що відбивають обсяг явища, його середній рівень, інтен-сивність прояву, структуру, зміну в часі або порівнянні у прос-торі.

В статистиці використовують декілька різновидів стати-стичних показників:

•          абсолютні та відносні величини;

•          середні величини;

•          показники варіації. Щоб статистичні показники правильно характеризували

явище, що розглядається, необхідно виконувати такі вимоги:

1)         спиратися при їх побудові на положення економічної теорії, статистичну методологію, досвід статистич-них робіт;

2)         добиватися повноти статистичної інформації як за охопленням одиниць об’єкта, так і за комплексним відображенням усіх сторін процесу, що вивчається;

3)         забезпечувати зіставлення статистичних показників за рахунок подібності вихідних даних за часом та у просторі;

4)         забезпечувати точність та надійність вихідної інфо-рмації для достовірності змісту процесу, що дослі-джується.