3.2. Класифікації в економічній практиці


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 

Загрузка...

На другому етапі статистичного дослідження здійсню-ється розподіл сукупності на групи, однорідні в тому чи іншому розумінні. При цьому використовується найважливіші положен-ня такого розподілу: в одну групу об’єднуються елементи суку-пностей, певною мірою подібні між собою; міра подібності між елементами одної групи значно вища, ніж між елементами, що належать до інших груп. У кожному конкретному статистично-му дослідженні вирішують такі питання: що взяти за основу групування; скільки груп необхідно сформувати; як розмежува-ти групи.

Основою розмежування елементів в сукупності на групи може бути будь-яка ознака (атрибутивна чи кількісна), що має якісно відмінну характеристику. Таку ознаку називають групу-вальною. Залежно від складності явища та мети дослідження групувальних ознак може бути декілька.

Якщо розмежування елементів сукупності на групи здій-снюється за атрибутивними ознаками, то такий вид групування називають класифікацією або номенклатурою. Вони розробля-ються міжнародними та національними статистичними органа-ми і рекомендуються як статистичний стандарт.

Класифікація у статистиці – це систематизований розпо-діл явищ та об’єктів на певні групи, класи, розряди на підставі їх збігу або різниці. Різновидом класифікацій є товарні номенкла-тури як стандартизований перелік об’єктів та груп. Розрізняють такі види статистичних класифікацій:

•          економічні, які впровадженні з метою вивчення еконо-мічних аспектів розвитку суспільства;

•          соціальні, що використовуються для вивчення населен-ня , житла та охорони здоров’я;

•          екологічні, призначені для вивчення земле- та водоко-ристування, відходів виробництва, витрат на охорону навколишнього середовища;

•          інші класифікації (вантажів, назв країн та ін.).

Прикладами діючих класифікацій національного рівня є такі, що повністю узгоджені з міжнародними стандартами:

•          „Класифікація видів економічної діяльності” (КВЕД), де в якості ознаки класифікації приймається одна з трьох ознак: призначення виробленої продукції; єдність технології виробництва; однорідність використаної си-ровини;

•          „Класифікація форм власності” (КФВ), де в якості об’єктів класифікації встановлюються форми власності за чинним законодавством України (державна, колек-тивна, приватна власність та ін.);

•          „Українська класифікація товарів зовнішньо-економічної діяльності” (УКТ ЗЕД), яка відповідає по-требам статистичних служб, митних органів зовніш-ньоекономічної діяльності;

•          „Державний класифікатор продукції та послуг” (ДКПП);

•          „Класифікація організаційно-правових форм господарю-вання” (ПФГ), де здійснена класифікація суб’єктів підпри-ємницької діяльності (державне, колективне, приватне під-приємство та ін.), організацій, що займаються підприємни-цькою діяльністю (заклад, установа тощо), відокремлених підрозділів (філія, представництво).

Спільним у національних та міжнародних класифікаціях є те, що варіація їх ознак фіксується у певному системному ви-гляді з використанням кодів (шифрів) класифікуємих позицій. Більш докладно економічні класифікації розглянуто в п. 9.3.