17.3. Статистика зайнятості та безробіття


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 

Загрузка...

Статистичне вивчення зайнятості населення є важливим засобом для обґрунтування економічної і соціальної політики.

При цьому статистика зайнятості населення повинна вивчати: кількість та структуру населення, зайнятого в усіх сферах еко-номічної діяльності; рівень економічної активності та безробіття населення; рівень попиту на робочу силу; рівень освіти, спеціа-лізації та кваліфікації працівників тощо.

Зайнятість населення – це система соціально-економічних і правових відносин, пов’язаних з участю людей у суспільному виробництві, що забезпечує їм заробіток чи доход. Основним видом групування за демографічною ознакою є вік, за яким населення поділяється на групи:

•          допрацездатного віку (підлітки до 16 років);

•          працездатного віку (жінки 16-54, чоловіки 16-59 років);

•          післяпрацездатного віку (особи пенсійного віку 60 років і старші).

У свою чергу особи працездатного віку за станом здо-ров’я поділяються на працездатних та непрацездатних.

Працездатне населення у працездатному віці та працю-юче населення у позапрацездатному віці утворюють трудові ресурси. Для характеристики стану трудових ресурсів обчислю-ють перш за все коефіцієнти працездатності та зайнятості всього населення, а також рівень безробіття.

Для обчислення коефіцієнта працездатності всього на-селення чисельність працездатного населення відносять до чисе-льності всього населення. Коефіцієнт зайнятості всього насе-лення – це відношення чисельності працюючого населення до чисельності всього населення.

Статистика ділить також населення на дві категорії: економічно активне населення; економічно неактивне населен-ня. До економічно активного населення за визначенням Міжна-родної організації праці (МОП) відносять населення обох статей віком 15-70 років, які забезпечують або можуть забезпечувати робочу силу для виробництва товарів і послуг, тобто це чисель-ність населення зайнятого та безробітних.

До зайнятого населення відносять осіб, які відпрацювали протягом тижня не менш чотирьох годин (в особистому підсобному сільському господарстві – не мене 30 годин) незалежно від того, чи була це постійна, тимчасова, сезонна, випадкова або інша робота.

Рівень зайнятості характеризується відношенням кіль-кості зайнятого населення до всього населення за матеріалами вибіркового обстеження.

Безробітні за визначенням Міжнародної організації праці (МОП) – це особи у віці 15-70 років, які зареєстровані в державній службі зайнятості і одночасно відповідають умовам: не мають роботи; шукають роботу або намагаються організува-ти власну справу на обстежувальному тижні; готові приступати до роботи протягом найближчих двох тижнів.

До категорії безробітних належать також такі особи: приступають до роботи протягом найближчих двох тижнів; знайшли роботу і чекають рішення роботодавця; зареєстровані в службі зайнятості як такі, що шукають роботу; навчаються за направленням служби зайнятості.

Згідно з Законом України „Про зайнятість населення” до зареєстрованих безробітних відносять працездатних громадян робочого віку, які не мають заробітну або інших передбачених законодавством доходів, зареєстровані в державній службі за-йнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступи-ти до підходящої роботи.

Показником безробіття населення є рівень безробіття – відношення кількості безробітних до економічно активного на-селення або до працездатного населення робочого віку.

До економічно неактивного населення відносять такі йо-го категорії: учні та студенти; пенсіонери за старістю та інвалі-ди; особи, зайняті ведінням домашнього господарства та догля-дом за дітьми, а також особи, що припинили пошук роботи.