2.4. Помилки спостереження та методи їх контролю


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 

Загрузка...

Найважливіша задача статистичного спостереження по-лягає в забезпеченості точності та вірогідності первинної інфо-рмації. Але у процесі збирання статистичного матеріалу можуть виникнути неточності, які називають помилками спостережен-ня. Кількісно вони визначаються розбіжністю між дійсними ро-змірами ознак явищ і їх величиною, встановленою при спосте-реженні.

Розрізняють дві групи помилок статистичного спостере-ження: помилки реєстрації і помилки репрезентативності. Кож-на з цих груп помилок поділяється на випадкові та систематич-ні. Помилки реєстрації виникають внаслідок неправильного встановлення фактів у процесі спостереження або помилкового запису їх в формулярі. Помилки репрезентативності виникають при вибірковому спостереженні через несуцільність реєстрації даних і порушення принципу випадковості відбору. Випадкові помилки реєстрації пояснюються дією різних випадкових причин (описки, обмови, неточний підрахунок тощо). Ці помилки мають різну спрямованість і внаслідок закону великих чисел взаємно погашаються. Систематичні помилки реєстрації вини-кають через дію певних постійних причин (свідоме перекручу-вання фактів у бік зменшення або перебільшення їх величин, неточність вимірювальних приладів тощо). Такі помилки спря-мовані в один бік і тому змінюють значення реєструємих ознак. Запобігти помилок спостереження можна за такими на-прямами:

•          використання наукового підходу до визначення об’єкта спостереження;

•          ретельна розробка програми та організаційного пла-ну спостереження;

•          використання єдиної методології організації обліку і звітності;

•          систематична перевірка органами статистики стану обліку і звітності на об’єктах;

•          ретельний інструктаж обліковців і реєстраторів при проведенні переписів населення.

Вірогідність даних статистичного спостереження вста-новлюється шляхом всебічної їх перевірки. З цією метою весь статистичний матеріал, який надходить у статистичні органи, перевіряється з точки зору його повноти і правильності оформ-лення. Потім він підлягає контролю двох видів: логічного та арифметичного. Суть логічного контролю полягає в перевірці відповідних даних між собою або інших аналогічних даних при зрівнянні попередніх періодів з плановими або нормативними показниками. Прикладом логічного контролю може бути порів-няння відповідей респондентів про їх вік, сімейний стан, вид діяльності та джерела засобів існування. Арифметичний конт-роль полягає в арифметичній перевірці підсумкових та розраху-нкових показників, а також в арифметичній ув’язці пов’язаних між собою даних. Наприклад, розмір акціонерного капіталу то-вариства можна визначити, коли відомі кількість акціонерів і розмір їхнього середнього внеску.