14.2. Робочий час та його використання


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 

Загрузка...

Статистикою праці вивчаються також питання робочого часу та його різновидів, побудови показників використання ро-бочого часу.

Робочий час - це частина календарного періоду, яка ви-користовується на виробництво продукції або для виконання певного виду робіт чи послуг. Для характеристики використан-ня робочого часу застосовують спеціальні показники - абсолют-ні, відносні та середні.

Основними одиницями виміру для характеристики абсо-лютних показників витрат робочого часу є людино-години та лю-дино-дні. На їх основі вивчаються такі фонди робочого часу:

•          календарний фонд;

•          табельний фонд;

•          максимально можливий фонд. Календарний фонд робочого часу (КФ) - це сума люди-

но-днів явок і неявок працівників на роботу, або відпрацьованих людино-днів, яка розраховується за формулою:

КФ = ^Я + ^]Н.         (14.11)

Цей показник може бути визначено також множенням середньоспискового числа працівників на кількість календарних днів за визначений період.

Табельний фонд робочого часу (ТФ)визначають відні-манням від календарного фонду числа людино-днів у святкові та вихідні дні.

Максимально можливий фонд робочого часу {ММФ) об-числюють відніманням від календарного фонду робочого часу числа людино-днів щорічних відпусток та кількість людино-днів у святкові та вихідні дні. Цей фонд характеризує максимальний обсяг часу, який може бути відпрацьовано за визначений період.

На основі абсолютних показників робочого часу визна-чають відносні показники:

1) коефіцієнт використання календарного фонду:

ККФ =^*100%,         (14.12)

ФФ

КФ де ФФ – фактичний фонд, який відповідає кількості від-працьованих людино-днів;

2)         коефіцієнт використання табельного фонду:

ФФ

КТФ = * 100% ;         (14.13)

ТФ

3)         коефіцієнт використання максимально можливого

фонду:

КММФ =       * 100%.          (14.14)

ФФ

ММФ До середніх показників витрат робочого часу відносять:

середнютривалість відпр.людино - днів

1)         =          ,дн.; (14.15)

чисельн.прац.

середню фактитчну

робочого періоду середньоспискова

відпр.людино-годин

2)         тривалість =   ,год.; (14.16)

фактична робочого періоду

чисельн. прац.

На підставі середніх показників можуть бути розраховані також такі коефіцієнти:

•          коефіцієнт використання робочого періоду:

середня фактична тривал.

робочого періоду

К=       *100%;           (14.17)

рп        тривалість робочого

періоду запланом

•          коефіцієнт тривалості робочого дня:

середня фактична тривоал.

Крд =              * 100% . (14.18)

робочого дня тривалість дня згідно з режимом роботи Значних витрат робочого часу задають підприємствам трудові конфлікти (незгоди між працівниками та роботодавцями в питаннях оплати праці, умовах роботи тощо) у вигляді страйків і локаутів. Страйк - це тимчасове припинення роботи групою працівників для вирішення своїх умов конфлікту. Лока-ут - це повне або тимчасове припинення роботи на робочих мі-сцях з ініціативи роботодавців для висунення своїх умов пра-цюючим.

Економічна статистика враховує ймовірність трудових конфліктів обчисленням статистичного показника втрат робочо-го часу в результаті конфліктів у розрахунку на 1000 працюю-чих средньоспискової їх чисельності.

При аналізі використання робочого часу знаходяться йо-го збитки у зв’язку з прогулами, простоями, трудовими конфлік-тами.