13.2. Статистичний аналіз товарообороту на ринку


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 

Загрузка...

У сферах матеріального виробництва та надання послуг створюються матеріальні блага (продукти) та послуги, які дово-дяться до споживача в процесі товарного обороту, або товароо-бороту.

Основними формами товарообороту (або грошової ви-ручки) на ринку товарів виробничого призначення є такі:

• продаж товарів виробниками безпосередньо спожива-чам або торгівельним організаціям для подальшого продажу;

•          продаж товарів одними торговельними організаціями іншим торгівельним організаціям для подальшого продажу;

•          продаж товарів торговими організаціями споживачам.

Ринок споживчих товарів складається з ринку продово-льчих товарів (м’яса та м’ясопродуктів, харчових жирів тощо) та ринку непродовольчих товарів (текстильних товарів, взуття, швейних машин і т.ін.) і має свої особливості. При цьому основ-ними формами товарообороту споживчого ринку виступають:

•          товарооборот підприємств організованого ринку, тобто спеціально організовану торгову мережу (магазини, кіоски, ап-теки, автозаправні станції, їдальні, кафе, ресторани тощо) усіма підприємствами незалежно від форм власності, а також виручка, одержана через касу неторгових підприємств від продажу насе-ленню товарів власного виготовлення, закуплених на стороні або одержаних за бартером;

•          продаж на неорганізованих ринках (міських, сільських) сільськогосподарських продуктів, птиці і худоби населенню, а також продаж непродовольчих товарів на речових, змішаних і автомобільних ринках;

•          товарооборот об’єктів торгівлі і громадського харчу-вання, які належать або орендуються суб’єктами підприємниць-кої діяльності (фізичним особам).

Відповідно до форм товарообороту розрізняють такі його види: оптовий, посередницький, роздрібний, валовий, чис-тий.

Оптовим товарооборотом називають оборот товарів від їх продаж крупними партіями виробничим і масовим спожива-чам або з метою подальшої перепродажі. Посередницький (бір-жовий) товарооборот є складовою оптового і забезпечує продаж не тільки товарів, а й права власності на реальний або майбутній товар. Роздрібний товарооборот забезпечує продаж товарів зі сфери виробництва до споживача. Валовий товарооборот від-повідає сумі оптового та роздрібного товарообороту. Нарешті, чистий товарооборот отримають як суму роздрібного товароо-бороту і продажу товарів торгівельним організаціям інших тор-гівельних систем (наприклад, для державної торгівлі чистий то-варооборот дорівнює сумі роздрібного товарообороту і продажу

товарів системі державної кооперації); в масштабі всієї країни чистий товарооборот дорівнює роздрібному.

В статистиці товарообороту кількість ступенів (ланок), через які пройшов товар, характеризується коефіцієнтом сту-пеневості (ланковості), що розраховується за формулою:

Валовий товарооборот

Кс =    .           (13.15)

Чистий товарооборот

За допомогою цього коефіцієнта виявляються зайві сту-пені руху товарів і розробляються шляхи раціоналізації товаро-обороту.

Найбільше народногосподарське значення має роздріб-ний товарооборот, коли процес обігу товарів закінчився і товар шляхом купівлі-продажу надходить до споживача. Статистика вивчає види роздрібного товарообороту: роздрібної торгівлі та громадського харчування. Грошова виручка торгівельних орга-нізацій при роздрібному товарообороті є найбільш прибутковою частиною касового надходження закладів банку.

Найважливішою характеристикою роздрібного товароо-бороту є обсяг продажу окремих товарних груп. Цей обсяг ви-значають балансовим методом згідно з такими рівнянням: Товарні запасинапочаток звітногоперіоду + + Надходженнятоварів за звітнийперіод = = Відпусктоварів угромадське харчування, продаж

оптом та інші документовані витрати, які не (13.16) є роздрібним товарооборотом + Продаж у порядку роздрібного товарообороту та інші недокументовані витрати +Товарні запаси на кінець звітного періоду.

Статистика вивчає дані про види роздрібного товарообо-роту, його структуру, динаміку у фактичних і порівняних цінах, розподіл за регіональними ринками та їх місткість.

Місткість внутрішнього ринку оцінюється за результа-тами вибіркового обстеження домогосподарств, що дозволяє встановити пропорції витрат за каналами реалізації окремих то-варів і послуг (у торговій мережі, на ринках і в окремих грома-дян). В результаті статистичного аналізу місткість внутрішнього ринку можна розраховувати за формулою:

Продаж за усіма

+ Експорт каналами реалізації

Місткість ринку =      . (13.17)

Виробництво + Імпорт

При вивченні роздрібного товарообороту важливо ви-

значити залежність зміни товарообороту як реального попиту

(витрати домогосподарств) від зміни доходу, що досягається

розрахунком коефіцієнта цінової еластичності попиту у від

доходу х за формулою:

 Ау Ах

Е = ^: —,        (13.18)

у0 х0 або за темпами приросту (зниження):

Е = ТАу :Тм,   (13.19)

де Δу - абсолютний приріст (зниження) купівлі, Ау = у1-у0; Δх - абсолютний приріст (зниження) доходу,

Aх = х 1 -х0; у 1, у0 - рівні купівлі товару у звітному і базисному періодах; х 1, х0 - рівні доходу у звітному і базисному періодах.

Коефіцієнти еластичності показують, на скільки процен-тів знизився попит на конкретний товар при збільшенні рівня доходів у середньому на душу населення на 1%.

За значенням коефіцієнта цінової еластичності попиту проводять диференціацію товарів, що сприяє ефективній розро-бці рекламних заходів і маркетинговій товарній політиці.

З метою безперервного процесу реалізації товарів певна їх частина знаходиться у вигляді товарних запасів. Статистика вивчає потоварну структуру запасів в оптовій і роздрібній торгі-влі, розподіл запасів за призначенням. В останньому випадку розрізняють товари поточного зберігання (призначені для нор-мального розвитку товарообороту), товари довгострокового зберігання (утворюються за рахунок сезонного попиту - літній або зимовий одяг, сезонні овочі та фрукти); дострокового пос-тачання, які утворюються в торгівельних організаціях, що пра-цюють у віддалених районах.

Чисельними характеристиками перебування товару у сфері обігу є час та швидкість обороту.

Час обороту товару розраховується за формулою:

З

t = D , днів,     (13.20)

ТО

а швидкість обороту – за формулою:

ТО

V = , разів,      (13.21)

З

де З – середній запас товарів; ТО – товарооборот; D – кількість календарних днів у періоді (місяць, квартал, рік).

Як бачимо із структури формул (13.20) та (13.21), між цими показниками існує зворотня залежність: чим більша швид-кість, тим менше час обороту товарів, тим вища торговельна активність підприємств. Тому при аналізі динаміки середньої швидкості всього товаруобороту важливо визначити, якою мі-рою вона змінюється за рахунок швидкості обороту окремих груп товарів та структури товарних запасів.

Різні товарні групи здійснюють оборот з неоднаковою швидкістю, на що впливає зміна між окремими товарними гру-пами, тобто зміна структури. Тому при аналізі динаміки серед-ньої швидкості всього товарообороту важливо визначити, якою мірою вона змінюється за рахунок швидкості обороту окремих товарних груп та структури товарних запасів.

Аналіз динаміки товарообороту здійснюють за допомо-гою системи індексів фіксованого, змінного складу та структур-них зрушень.

Індекс швидкості обороту фіксованого складу розрахо-вується при фіксованій структурі товарних запасів:

∑VЗ

ІФС = 1 1 .     (13.22)

∑V0З1 Індекс структурних зрушень відбиває вплив на середню швидкість структури товарних запасів:

∑VЗ ∑З

ІСЗ = 0 1 : 1 .  (13.23)

∑V0З0 ∑З0 Індекс швидкості змінного складу показує зміну серед-ньої швидкості обороту за всіма товарами:

∑VЗ ∑З

І ЗС = ІФС * І СЗ = 1 1 : 0 . (13.24) ∑V0З0 ∑З1 При вивченні динаміки середнього часу обороту врахо-вується зміна часу за окремими товарними групами та структура товарообороту.

При статистичному аналізі товарні запаси порівнюються з нормативними.