Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Глава 13. Статистика ринку та цін 13.1. Статистичне вивчення ринку, методи його аналізу та показники : Статистика : Бібліотека для студентів

Глава 13. Статистика ринку та цін 13.1. Статистичне вивчення ринку, методи його аналізу та показники


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 

магниевый скраб beletage

Середовищем господарських процесів в умовах сучасної економіки є ринок. Ринком називають систему відносин суб’єктів господарювання при купівлі-продажу товарів і надан-ня послуг, яка реалізується через інфраструктуру оптової і розд-рібної торгівлі. Статистичне вивчення ринку проводиться з ме-тою визначення збалансованості товарної та грошової маси, аналізу ресурсів і їх використання, вивчення попиту і пропозиції на окремі види товарів і послуг, забезпечення управління розви-тком асортименту та якості товарів і послуг, розробки заходів державного регулювання та захисту вітчизняного виробника.

При аналізі ринку використовують інформаційне забез-печення про стан і поповнення товарного асортименту, товарних запасів, реалізацію заявок і замовлень в галузях господарюван-ня, проведення оптових ярмарок, функціонування товарних бірж, ефективність рекламної діяльності на нові товари і послу-ги тощо. Для цього використовують такі джерела інформації:

1)         офіційна державна статистика для одержання відо-мостей про економічні та соціальні процеси, які дозволяють оцінити стан ринку і його залежність від окремих факторів;

2)         відомча статистика – про розвиток і результати дія-льності окремих міністерств, відомств, підприємств і організацій щодо поставок і заявок на товари, які можуть обґрунтувати пот-реби ринку;

3)         результати вибіркових обстежень, опитування насе-лення, споживачів, спеціалістів – про одержання даних, які від-сутні в офіційній державній і відомчій статистиці (оцінка спо-живчих якостей і асортименту виробів та послуг на думку насе-лення, ступінь і характер незадоволеного попиту, мотиви пове-дінки покупців і т.ін.);

4)         моніторинг, як спеціально організоване систематичне обстеження, для одержання даних про реєстрацію результатів валютних торгів, аукціонів;

експертні оцінки – про ступінь збалансованості ринку, перспективи розвитку асортименту товарів і послуг, пріори-тети окремих економічних і управлінських рішень тощо.

В аналізі товарного ринку важлива роль відводиться врахуванню вимог окремих груп споживачів. Диференціація споживчих вимог лежить в основі маркетингової діяльності з урахуванням сегментації ринку. Під сегментацією ринку розу-міють поділ ринку на окремі частини (сегменти) за ознакою економічної поведінки груп споживачів товарів та послуг. Оп-тимальними рахують великі сегменти, з чітко окресленими ме-жами і прогресивним попитом. Критерії сегментації різні для споживчого ринку (ринку продовольчих і непродовольчих това-рів) і товарного ринку для товарів виробничого призначення.

На основі сегментації ринку будується типологія асор-тименту, яка відповідає попиту певних типів споживачів. При застосуванні рядів розподілу, методів кореляційно-регресивного аналізу будують економіко-математичні моделі, які застосову-ють для аналізу побудованих структур ринку і дають оцінку прогнозованим структурам споживачів та їхнім вимогам до кі-лькості і якості товарів.

Ефективним є проведення сегментації на ринку не тільки за споживачами товарів (послуг), але й за конкурентами. При цьому здійснюють порівняльний аналіз параметрів, які визна-чають успіх товарів на ринку відповідно до характеристик про-дуктів, послуг, цін на них, каналів збуту, методів просування товарів на ринку.

Для характеристики товару на ринку оцінюють його якість, головні технічні параметри, престиж торгової марки, па-кування, рівень сервісного обслуговування, захищеність товару патентами і т.ін.

Для оцінювання каналів збуту використовують дані про пряму доставку споживачам, доставку через посередників, запа-си товарів у виробників тощо.

При характеристиці методів просування товарів на ринку визначають форми просування товарів за каналами торгівлі, ефективність реклами, дані про ціни, строки на вид платежу, умови кредиту та інші фінансові умови про купівлю товару.

Перелічені параметри оцінюють в балах і дають оцінку конкурентоспроможності товару.

Для характеристики ринкових процесів застосовують си-стему показників, які дають оцінку таких факторів:

•          обсягу і структури попиту та пропозиції;

•          ступеня їх збалансованості на основі вивчення відпові-дних причинно-наслідкових зв’язків у сучасному і майбутньому періодах;

•          показників, пов’язаних з виробництвом (формування пропозиції товарів, збалансованість виробництва з попитом, співвідношення продуктивності і оплати праці);

•          показників, пов’язаних з розподілом (частка фонду споживання в національному доході, пропозиції грошових до-ходів і товарної маси);

•          показників, пов’язаних із споживанням (обсяг і склад товарної маси, реалізація на ринку).

На підставі зазначених факторів здійснюється аналіз ри-нку. Процес аналізу ринку складається з вивчення таких питань:

•          товару та його спроможності задовольнити існуючі та перспективні потреби споживачів;

•          ринку, його географічного положення, сегментації, структури, тенденції розвитку тощо;

•          споживачів як існуючих, так і можливих, їх сегмента-ції, потреби, ступеня задоволення потреби, впливу на них від-повідних факторів;

•          конкурентів, їх складу, методів і результатів їх діяль-ності.

Показниками конкурентоспроможності товару можуть служити такі:

-          індекс конкурентоспроможності товару

П1

ік = ,    (13.1)

П0

де П1, П0 – частка товару у загальному обсязі виробницт-ва за звітний і базисний періоди;

-          коефіцієнт конкурентоспроможності товару

ГТ1

К= ,     (13.2)

ГТде ГТ - груповий показник за відповідним підприємст-вом.

Він розраховується за формулою:

п

ГТ = *YJdiai , (13.3)

і=1

де dt - відношення фактичного значення і-го параметру до бажаємого; аі - частка і-го параметру, яка визначається мето-дом експертних оцінок.

Для обґрунтування тактики конкурентної боротьби на ринку продукції необхідно використовувати такі межі переваги в коефіцієнті конкурентоспроможності:

•          якщо перевага за конкурентоспроможністю одного конкурента над іншим до 30%, то це низька конкурентоспромо-жність товару;

•          якщо перевага лежить в діапазоні 30-50%, то це відпо-відає стійкості товару на ринку;

•          перевага в діапазоні 50-70% свідчить про успішну ро-боту і необхідно нарощувати темпи;

•          коли перевага більше 70%, то можна контролювати ри-нок цього товару і працювати над новими розробками для збе-реження нових позицій.

На основі аналізу та вивчення ринку характеризують йо-го кон’юнктуру. Під кон ’юнктурою ринку розуміють ситуацію, яка складається на ринку і характеризується співвідношенням між попитом і пропозицією, рівнем цін, товарних запасів тощо. До елементів аналізу кон’юнктури ринку відносять:

•          динаміку обсягів виробництва, структури, використан-ня виробничих потужностей, портфеля заказів;

•          попит і споживання окремих груп споживачів під впливом ряду факторів;

•          товар, його збут, конкурентноздатність товару;

•          міжнародна торгівля;

•          ціни, їх рівень, динаміка, політика ціноутворення.

При вивченні кон’юнктури ринку визначають характер і

можливості співвідношення попиту і пропозиції, особливості реакції цих елементів ринкового механізму до зміни цін різних

груп товарів. Характеризують взаємне пристосування попиту і пропозиції таким поняттям як “цінова еластичність попиту і пропозиції”, під якою розуміють ступінь їх реакції на відносну зміну рівня ринкової ціни. Кількісний бік цього поняття визна-чається коефіцієнтами еластичності.

Коефіцієнт цінової еластичності попиту показує, на скільки процентів змінився попит при зміні ціни на 1% і обчис-люється за формулою:

(D1 -D0 )p0

ED =    ,           (13.4)

(p1 -p0 )D0

де р0, р1 – ціна товару відповідно у базисному і звітному періодах; D0,. D1 – обсяг попиту на товар відповідно у базисно-му і звітному періодах.

Коефіцієнт цінової еластичності пропозиції показує, на

скільки процентів змінилась пропозиція товарів при зміні ціни

на 1%. Його розраховують за формулою:

(S1 -S0 )p0

ES =    ,           (13.5)

(p1 -p0 )S0

де S0., S1 – обсяг пропозиції на товар відповідно у базис-ному і звітному періодах.

Коефіцієнти еластичності використовуються для харак-теристики товарів. Так, якщо відносний рівень зменшення ціни привело до збільшення рівня попиту, то Е >1 і такий товар

вважають еластичним (невеликі зміни ціни призводять до вели-ких змін попиту); якщо відносний рівень зростання ціни відпо-відає такому ж рівню зростання попиту, то Е =1 і товар вважа-ється з одиничною еластичністю; якщо відносний рівень зрос-тання ціни більше відносного рівня зростання попиту, то Е <1 і

такий товар вважають нееластичним.

На підставі цих та інших даних визначають види кон’юнктури: кон’юнктура вважається високою, якій відповідає відносна сталість високих цін і активність споживачів і постача-льників; при низькій кон’юнктурі спостерігається затоварювання ринку (коли пропозиція перевищує попит), зниження ринкових цін, скорочення доходів.

Аналіз кон’юнктури ринку здійснюється на мікро- і мак-рорівні.

На мікрорівні (рівні окремих товарів на внутрішньому ринку) аналіз кон’юнктури ринку може проводитись при ви-вченні таких факторів:

•          структури споживачів;

•          поведінки споживачів;

•          результатів поведінки споживачів;

•          структури ринку товаровиробників;

•          поведінки товаровиробників;

•          результатів діяльності товаровиробників. Структура споживачів вивчається статистикою перш за

все аналізом диференціації населення за доходами (витратами). Показники диференціації доходів (витрат) дозволяють визначи-ти купівельну спроможність та купівельну активність населення, а також привабливість країни в якості експертного ринку. Ста-тистичне вивчення розподілу населення країни і регіонів за се-редньодушовим сукупним доходом проводиться Держкомста-том України за даними вибіркового обстеження домогоспо-дарств. Відповідно до доходів (витрат) визначається і місткість ринку як товарний еквівалент доходу.

Показниками купівельної спроможності і активності на-селення є такі аналітичні показники:

Номінальний середньодушовий

Купівельнаспроможність     дохід

=          ; (13.6)

( реальний дохід)населення Індекс споживчих

цін

Середньодушовий

роздрібний

Купівельна активність товарооборот

=          ; (13.7)

населення      Середньодушовий

дохід

Номінальний або реальний

середньодушовий Товарний еквівалент

дохід

середньодушового = . (13.8)

Середня роздрібнаціна доходу

одноговиду товара чи послуги

Поведінка споживачів вивчається: 1) за коефіцієнтами еластичності; 2) розміром заощаджень та інвестицій в капітальні товари (наприклад, товари тривалого користування, житло та ін.); 3) за тіньовою діяльністю.

Результати поведінки споживачів вивчаються статисти-кою за допомогою таких показників: 1) рівень і якість спожи-вання продовольчих товарів за калорійністю, наявністю мікро- і макроелементів, збалансованістю харчування за інгредієнтами;

2)         рівень забезпеченості населення непродовольчими товарами;

3)         рівень якості житла; 4) рівень інвестування економіки через вклади в банки; 5) рівень споживання ринкових та неринкових послуг (транспорту, зв’язку, освіти, охорони здоров’я тощо).

Структура ринку товаровиробників товарів і послуг проводиться за основним видом діяльності окремих підприємств для подальшого їх групування в сектори економіки та галузі.

Показником ринку товаровиробників може бути конку-рентна позиція і-го виробника Кп, яка розраховується як співвід-ношення частки ринку і-го виробника di до частки конкурента – виробника dmax, що становить найбільшу частку в реалізації про-дукції усією галуззю:

di

Kn =    ,           (13.9)

dmax

де частка ринку і-го виробника розраховується за фор-qi

мулою di =     ; qi – обсяг реалізації і-го виробника в натура-

∑qi

льному обсязі; ∑qi – обсяг реалізації галуззю в цілому.

Для визначення межі ринку товару для і-го виробника можуть бути використані коефіцієнти перехресної еластично-

сті (або коефіцієнти кореляції цін):

(рА1 -рА 0 )pБ 0

E =      °,         (13.10)

Б

(pБ1 -pБ0 )рА0 ,

де рА , рА - ціна товару А відповідно у базисному і звітному періодах; pБ , pБ - ціна товару Б відповідно у бази-

сному і звітному періодах.

Якщо Е >0, то такі товари називаються взаємоза-

А Б

мінними (субстатами); якщо Е < 0 , то такі товари називають

А Б

супутніми (доповнюючими, або комплементами); при Е = 0

А Б

товари називають незалежними.

Поведінка товаровиробників вивчається статистикою за допомогою показників: 1) коефіцієнта цінової еластичності про-позиції; 2) коефіцієнта використання виробничих потужностей;

3)         зміни попиту на кредитні гроші при зміні процентних ставок;

4)         ділової активності; 5) інвестиційної та інноваційної діяльнос-ті; 6) тіньової діяльності; 7) частки бартерних операцій при зміні кредиторської або дебіторської заборгованості та ін.

Для аналізу ділової активності підприємств Держкомстат України проводить за міжнародної методикою вибіркові обсте-ження. Для більш оперативного аналізу можна використовувати такий показник ділової активності, як швидкість обороту обо-ротних засобів:

п = ^,  (13.11)

З

де п - кількість оборотів оборотних засобів; ОР - обсяг реалізації продукції; З - середні запаси.

Результат діяльності товаровиробників статистикою оцінюється показниками валового і чистого прибутку, співвід-ношенням прибутку до обсягу реалізації або капіталу до собіва-ртості (чи валової доданої вартості).

Аналіз кон ’юнктури ринку включає також вивчення ко-ливань попиту під впливом таких основних факторів як приро-днокліматичні, соціально-побутові; економічні та демографічні.

Побудований часовий ряд з використанням методів кореляцій-но-регресивного аналізу можна аналізувати за такими чотирма компонентами:

•          побудова тренду Т (лінійного або криволінійного), який виражає основні тенденції в демографічних процесах, капі-таловкладеннях, технологіях;

•          коливання обсягу збуту К, коли часовий ряд характери-зується достатньо сталою амплітудою і періодичністю зміни; виділення циклічної компоненти особливо важливе при прогно-зуванні;

•          сезонність СН, що показує коливання збуту протягом року, яке регулярно повторюється; сезонність може бути пов’язана з природо-кліматичними, соціально-побутовими і економічними факторами; для характеристики сезонних коли-вань розраховують сезонну хвилю, зокрема у вигляді ряду Фур’є (див. п. 7.5);

•          нерегулярні коливання збуту Н під впливом різних со-ціальних потрясінь, стихійного лиха, інших відхилень від нор-мальної ситуації.

Аналіз часових рядів включає методи розкладу первіс-них рядів збуту ЗБ на компоненти Т, К, СН, Н.

На макрорівні використовують такі статистичні показни-ки макроекономічного попиту (витрат):

•          кінцеве споживання С, або кінцеві товари і послуги – продаж товарів і послуг домогосподарствам та сектору держав-ного управління;

•          проміжне споживання ПС, або проміжні товари і пос-луги – продаж товарів і послуг підприємствам для виробничих потреб;

•          експорт Е – поставка товарів іншому світу;

•          валове нагромадження основного капіталу І – продаж інвестиційних або капітальних товарів;

Пропозиція товарів і послуг на макрорівні характеризу-ється показниками:

•          валовий внутрішній продукт ВВП, позначаємий Y;

•          імпорт товарів М. У разі виготовлення виробниками більше товарів, ніж

змогли продати, нереалізовані товари будуть зареєстровані як приріст запасів матеріальних оборотних коштів ΔЗ зі знаком (+) і, навпаки, - зі знаком (-). Тоді макроекономічна модель товар-ного ринку, яка описує баланс пропозиції та попиту товарів і послуг, відповідає рівнянню:

Y +M = C + I ±АЗ + Е .         (13.12)

З урахуванням того, що макроекономічний попит (ВВП) дорівнює різниці валового випуску (ВВ) і проміжного спожи-вання (ПС), то рівнянню (13.9) (при додаванні ПС в ліву і праву частини рівняння) можна надати такого вигляду:

ВВ+M = ПC+ С+ I ±АЗ + Е .           (13.13)

Особливістю рівняння (13.10) є те, що його можна вико-ристовувати не тільки на макрорівні, але й на мікрорівні (на рів-ні окремих видів товарів) на товарному ринку.

Рівняння (13.10) на мікрорівні застосовується для балан-сування національних рахунків і має назву методу товарних потоків.

Існує також інший метод, який дозволяє визначити мак-роекономічну рівновагу на грошовому рівні між попитом і про-позицією - метод грошових потоків. Від передбачає тотожність показників вилучення грошей, з одного боку, за рахунок заоща-джень (З), податків (П) та імпорту (М) і надходження грошей, з іншого боку, при валовому нагромадженні основного капіталу (І), витрат органів державного управління (Д), які повинні пок-риватись за рахунок податків, та експорту (Е), тобто:

З + П +М = І + Д + Е .          (13.14)