2. Види судових експертиз, їх класифікація


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 

Загрузка...

В експертних установах України проводяться види експертиз (класифікація за галузями знань), які передбачені Інструкцією про призначення та проведення судової експертизи, затвердженою на-казом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5.

З розвитком науки, появою нових технологій, зміною соціаль-них умов життя суспільства галузі дослідження судової експер-тизи поступово розширюються.

Сучасний розвиток комп’ютерної техніки і програмного за-безпечення дає змогу значно розширити сферу застосування ЕОМ у процесі судово-економічної експертизи, залучити комп’ю-тер до виконання будь-яких логічних, аналітичних, розрахунко-вих чи інших процедур бухгалтерського обліку.

Повторна експертиза призначається в разі порушення встано-влених вимог і правил під час проведення первинної експертизи на вимогу замовника експертизи за наявності його обґрунтованих претензій до висновку первинної експертизи, а саме: коли існу-ють сумніви у правильності висновку експерта, пов’язані з його недостатньою обґрунтованістю, або з тим, що висновки експер-тизи суперечать іншим матеріалам справи, а також у разі істотно-го порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Основною є експертиза, яка повністю вирішує всі завдання, поставлені перед нею відносно справи, що розслідується.

Додаткова експертиза проводиться в разі суттєвої зміни попе-редніх обставин виконання проектів на час проведення експерти-зи, етапів робіт та на вимогу замовника експертизи. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом (слідчим) висно-вку первинної експертизи, якщо з’ясується, що усунути неповно-ту або неясність висновку через допит експерта неможливо.

У постанові (ухвалі) про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначити, які висновки експерта суд уважає не-повними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Проведення додаткової експертизи може бути доручене тому самому або іншому експер-тові.

У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових об’єктів або щодо інших обставин справи, суд призначає нову експертизу, яка не є додатковою.

Відповідно до вимог чинного законодавства в постанові (ух-валі) про призначення додаткової чи повторної експертизи обов’язково вказуються мотиви та підстава її призначення.

Однопредметною є експертиза, під час проведення якої дослі-джують один вид діяльності (бухгалтерської, медичної), тому в ній беруть участь експерти однієї спеціальності (бухгалтери, лі-карі).

Комісійна експертиза призначається у випадках, коли є потре-ба провести дослідження за участю кількох експертів-фахівців у одній галузі знань. У разі призначення для проведення експерти-зи двох чи більше експертів того самого фаху одному з них кері-вник експертної установи (структурного підрозділу) надає право координувати діяльність інших експертів, розробляти спільний план досліджень і керувати нарадою експертів.

Комплексна експертиза призначається у випадках, коли необ-хідно провести дослідження за участю кількох експертів, які є фахівцями у різних галузях знань.

Під час проведення комплексних досліджень експерти викори-стовують дані кількох галузей знань, застосовуються різні науко-во-технічні методи і прийоми; у дослідженні, як правило, беруть участь кілька спеціалістів, які репрезентують різні галузі знань.

Комплекс досліджень речових доказів у справі може бути здійснений шляхом призначення кількох різних за своїм предме-том експертиз, наприклад, економічної, почеркознавчої, техніч-ної експертизи документів.

Головним завданням комплексної експертизи є розв’язання пи-тань, які належать до суміжних знань експертів, тобто таких, що лежать у спільній площині кількох (двох і більше) галузей знань.

За встановленими правилами експерти, котрі проводять ком-плексну експертизу, складають один акт експертизи, відповідаю-чи за його зміст та зроблені на основі дослідження висновки.

Перевага комплексного дослідження у всебічності вивчення (дослідження) речових доказів та більшій вірогідності правиль-ного вирішення поставленого перед експертизою завдання.

Складання єдиного висновку комплексної експертизи є більш доцільним, тому що в цьому разі в одному документі в узагальненому і систематизованому вигляді даються повні від-повіді на поставлені перед експертизою запитання. Це значно полегшує використання й оцінку експертного висновку для слідчих та судців.

Крім організаційних, процесуальних ознак та за її видами су-дову експертизу класифікують: