2. Методика експертного дослідження операцій на рахунках у банку


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 

Загрузка...

Відповідно до чинного законодавства підприємства, незалеж-но від форми власності, зобов’язані зберігати свої грошові кошти на відкритих у банку поточних або інших рахунках у різних ва-лютах. Тому перед початком дослідження розрахункових опера-цій експерт зобов’язаний вимагати у керівництва дозволу на ознайомлення з усіма наявними у підприємства рахунками в установах банків. Банки контролюють використання коштів, які зберігаються на рахунках, однак це не виключає можливості фі-нансових порушень під час здійснення розрахункових операцій.

Порядок здійснення розрахункових операцій на рахунках у банках та порядок оформлення відповідних банківських докуме-нтів регламентуються в Україні Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою по-становою Правління НБУ від 29.03.2001 р. № 135, та Законом України «Про банки і банківську діяльність», затвердженим по-становою ВР України від 07.12.2000 р. № 2121-111 (зі змінами і доповненнями), та іншими нормативними актами.

Безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами розрахункових документів: платіжними дорученнями, платіжни-ми вимогами-дорученнями, чеками, акредитивами, векселями, інкасовими дорученнями (розпорядженнями). Платіжні вимоги та інкасові доручення застосовуються у випадках, передбачених чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України.

Як зазначено в Законі України «Про банки і банківську діяль-ність» та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в наці-ональній валюті, основними напрямками використання грошей з рахунка, відкритого в банку, є: платежі постачальника за сирови-ну, матеріали, готову продукцію, внески до бюджету, погашення заборгованості за позиками тощо.

Для контролю за рухом грошових коштів на рахунках у банку, а також для відображення цих операцій в обліку підприємств (не-залежно від форми власності) установи банку періодично надси-лають підприємствам виписки з поточного та інших рахунків із зазначенням сум надходжень і платежів. У випадках, коли запис проведений не за наказом підприємства, до виписки додають усі виправдувальні документи. Виписки з рахунків — це другий примірник відповідного особистого рахунка підприємства, що ведеться в установах банку.

Облік руху грошових коштів у бухгалтерії підприємства ве-деться на рахунку № 31 «Рахунки в банках». За дебетом відобра-жається надходження коштів на поточний рахунок у банку. За-лежно від джерел надходження грошей кореспондуючими paхунками можуть бути: рахунок «Каса», рахунки обліку розра-хунків, рахунки обліку позик банку тощо.

Початковим етапом дослідження операцій щодо кожного ра-хунка є перевірка тотожності залишків грошових коштів на кі-нець кварталу (року) за даними:

-          виписок банків;

-          бухгалтерських балансів і облікових регістрів підприємства (Головної книги, журналів-ордерів № 2 і № 3).

Потім за кожний звітний період звіряються записи у регістрах синтетичного (Головна книга) і аналітичного обліку (журнал-ордер № 2 і відомість № 2), робиться підрахунок щоденних, що-місячних і квартальних підсумків з постійним звірянням їх з ви-писками банку. Необхідно також установити, чи надані експерту всі виписки банку. Якщо на підприємстві немає окремих випи-сок, то слід отримати з банку їх засвідчені копії. У разі розбіжно-стей між обліковими даними підприємства та виписками банку треба з’ясувати їх причини за матеріалами установи банку.

Перевіряючи тотожність облікових даних змісту виписок з розрахункового рахунка, необхідно з’ясувати, чи всі банківські виписки надані та наскільки вони достовірні. Повноту банківсь-ких виписок з’ясовують за їхньою посторінковою нумерацією та переносом посторінкових підсумків. Достовірність виписок ви-значають за зовнішніми ознаками (реквізитами, підписами, шта-мпами банку та ін.), а за необхідності — і способом зустрічної перевірки в банку. При цьому експерт-бухгалтер не встановлює підроблень штампів та підписів.

Банк систематично контролює залишки грошових коштів на розрахункових, поточних та інших рахунках, тому залишки кош-тів на початок та на кінець місяця, показані підприємством, як

правило, відповідають залишкам виписок банку. Проте це не ви-ключає можливості здійснення протягом місяця різного роду зловживань.

Під час дослідження банківських операцій можуть бути вста-новлені такі факти:

-          розбіжність між записами по касі зданих до банку готівкових коштів та відображенням цих операцій у виписках банку;

-          розбіжність між записами у виписках банку сум, виданих го-тівковими коштами, та записами тієї самої операції по касі, а та-кож із записами на корінцях чеків;

-          необґрунтованість перерахування грошей з рахунків у банку та інші недоліки в порядку оплати.

Розрахункові операції мають досліджуватись у нерозривному зв’язку з перевіркою інших операцій — касових, банківських, то-варних і виробничих. Це пояснюється тим, що перелічені опера-ції прямо чи посередньо впливають на розрахункові взаємовідно-сини господарських організацій. А тому експерт мусить упевни-тись у відповідності кожної виписки банку. Особливу увагу слід звернути на обґрунтованість записів за кредитом рахунків 311 «Поточні рахунки в національній валюті» і 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» в кореспонденції з рахунками витрат на ви-робництво, адміністративних витрат, витрат на збут та ін.

Якщо в результаті звіряння банківських виписок, які перебу-вають на підприємстві, і платіжних документів зі справжніми за-писами і документами, що перебувають в установі банку, буде виявлено розбіжності, то експерт зобов’язаний зазначити у своє-му висновку справжні напрямки витрачання коштів.

Експерту-бухгалтеру треба також досліджувати банківські операції за суттю й установити:

-          наскільки правильно використовувались на підприємстві отримані позики та чи достовірні матеріали на їх отримання;

-          чи правильно відображались в обліку і чи законно викорис-товувались отримані в банку розрахункові чеки;

-          чи не допускалося неправильне перерахування авансів і пла-тежів за безтоварними рахунками, а також оплата рахунків інших організацій, які не мають відношення до підприємства, що пере-віряється;

-          наскільки раціональні на підприємстві, що перевіряється, форми застосовуваних розрахунків та чи сприяють вони приско-ренню обігу коштів підприємства.

Для того, щоб повно та об’єктивно дати характеристику опе-раціям, пов’язаним із грошовими коштами, експерту-бухгалтеру

необхідно дослідити сферу готівкових та безготівкових розраху-нків і визначити, які порушення є в цьому сегменті діяльності підприємства.