94. Функції перестраховування


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 

Загрузка...

Перестрахування – це система економічних відносин, пов'язаних з передаванням страховиком частини відповідальності за прийняті до страхування ризики на узгоджених умовах іншим страховикам з метою створення збалансованого страхового портфеля, забезпечен-ня фінансової стійкості та рентабельності страхових операцій. Від-носини щодо перестрахування можуть мати як національний, так і міжнародний характер. До цих відносин можуть залучатися також іноземні страхові компанії.

Основною функцією перестрахування є вторинний розподіл ризику, завдяки якому здійснюється кількісне і якісне вирівню-вання страхового портфеля. Закон України «Про страхування» зобов'язує страховика здійснювати перестрахування (співстраху-вання) у разі перевищення розміру угоди страхування можливос-тей її виконання за рахунок власних коштів і страхових резервів. Цим досягається захист страхового фонду на користь усіх клієнтів страхової компанії.

Механізм перестрахування передбачає участь у ньому кількох страхових компаній, у тому числі спеціалізованих перестрахуваль-них. Це дає змогу розосередити практично будь-який страховий ризик, тобто перестрахування дає змогу навіть невеликій страховій компанії взяти до страхування практично кожний ризик, що нале-жить до категорії страхових.

Страхові компанії, задіяні в перестрахуванні, називаються пере-страховиками, а процес передавання ризику – цедируванням ризи-ку, або перестрахувальною цесією. Страховика, який віддає ризик, називають цедентом, а перестраховика, що бере на себе ризик, – це-сіонарієм.

Перестрахування може мати кілька ступенів послідовного роз-міщення (передавання) ризику (подрібнення ризику) у кількох

Модуль перестраховиків – ретроцесій. Кожний наступний перестрахуваль-ник-цедент називається ретроцедентом, а кожний наступний перестрахувальник-цесіонарій – ретроцесіонарієм.

Особливість перестрахування полягає в передаванні страхови-ком ризику перестраховикам з власної ініціативи без залучення до цього процесу страхувальника, який укладає угоду лише з одним (першим) страховиком і лише з ним вступає у страхові відносини. Рішення про перестрахування приймає безпосередньо страховик (цедент).

Численні договори перестрахування класифікуються за фор-мою взятих зобов’язань (вільний чи ні вибір ризиків для страху-вання), часткою прийнятих ризиків і передаванням іноземних ри-зиків.

Співстрахування (спільне страхування) – це система економіч-них відносин, що передбачають участь у страхуванні одного клієнта одразу кількох страховиків шляхом розподілу ризику на частини і укладення окремих договорів за кожною з цих частин. Як зазнача-лося, співстрахування є різновидом перестрахування. Кожний стра-ховик відповідає за ризиком в узятій на себе частині. Страхова пре-мія розподіляється між страховиками відповідно до частин узятого кожним ризику.