93. Мета й економічна сутність перестраховування


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 

Загрузка...

Важко встановити, коли саме виникло перестрахування, який договір поклав йому початок, але можна з упевненістю стверджу-вати, що воно завжди розвивалося слідом за самим страхуванням, оскільки перестраховувальні операції є «вторинними», похідними від страхових.

За одними джерелами, перше перестрахування було проведене в 1370 році: перестраховувалася частина рейсу від Коделес до Брю-ге (Бельгія). Інші датують перші договори перестрахування кінцем XVI ст., коли страховики-купці поділяли між собою ризики в пев-них частках.

Пізніше, зі зростанням обсягу перестраховувальних операцій та ускладненням їхнього характеру, виникли спеціалізовані ком-панії. Першою професійною перестраховувальною компанією

Модуль була «Колонія Реіншуранс» (1846 Німеччина). У 1863 році було створено Швейцарське перестраховувальне товариство «Свіс Ре», у 1880 році – Мюнхенське перестраховувальне товариство. У Росії товариств, які здійснювали виключно перестрахування, було два: «Товариство російського перестрахування» і «Допомога». Перше з них, створене в 1885 році, виконувало значні перестраховувальні операції. У 1910–1915 роках в Україні земські страхові компанії перестраховували ризики від вогню.

У практиці вітчизняних страховиків використовується таке визначення: перестрахування: страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умо-вах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхуваль-ником іншого страховика (перестраховика) резидента або нере-зидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований. Тобто в дого-ворі перестрахування беруть участь: страхове товариство, що пе-редає ризик; страхове товариство, що приймає ризик на свою від-повідальність; посередник (не обов'язково). Процес, пов'язаний з передаванням ризику, називають цедуванням ризику, або цесією. Страховика (перестрахувальника), що віддає ризик, називають це-дентом. Страховика (перестраховика), який ризик приймає, – це-сіонарієм.

Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з пере-страховиком договір про перестрахування, залишається відпові-дальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з догово-ром страхування.

При настанні страхового випадку перестраховик несе відпові-дальність згідно з узятими на себе зобов'язаннями з перестрахуван-ня. Відносини страховиків із перестрахування регулюються догово-рами, що укладаються між ними.

Ризик, прийнятий перестраховиком від перестрахувальника, може бути знову переданий у певній частині іншому перестрахови-ку. Цей процес називають ретроцесією.

У результаті перестрахування (цесїї) та ретроцесії відбувається поділ ризиків, відповідальність розподіляється між багатьма стра-ховиками як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.

Шляхом ретроцесії частина ризиків може бути знову передана прямому страховикові (цедентові). Щоб уникнути такої кумуляції

Страхування в запитаннях та відповідях

збитків, у договорі перестрахування можна зробити відповідне за-стереження.

Як у страхових, так і в перестрахувальних операціях іноді по-трібні посередники. Необхідність використання послуг брокера зумовлена специфікою ризиків у перестрахуванні: рідкісність ризиків, їхня висока вартість, потреба в розміщенні на спеціалі-зованих ринках. Брокер готує всю потрібну інформацію для про-позиції і розміщує її оптимальним способом. Після розміщення пропозиції брокер готує перестраховувальний договір. А після його підписання забезпечує необхідний документообіг. Брокер отримує комісію, що варіюється, як правило, від 10 до 15 % нетто-премії.

Оскільки в природі страхування і перестрахування є багато спільного (розподіл ризику між зацікавленими сторонами догово-ру страхування або перестрахування; схожість між страховиком, котрий передає ризик перестраховикові, і страхувальником, котрий передає ризик страховій компанії), то при проведенні перестраху-вальних операцій спираються на ті самі принципи, що й при стра-хуванні, зокрема: принцип страхового інтересу; принцип відшкоду-вання збитків; принцип найвищої сумлінності.

У разі купівлі в перестраховика захисту (гарантії від збитків) страховик передає йому частину ризику, а також і частину премії. Але за організацію прийому ризику на страхування страховик має право на отримання комісійної винагороди, або комісії з премії. Отже, комісія – це узгоджена частина понесених цедентом витрат з укладання договорів страхування.

Існують такі види комісій:

оригінальна – відрахування з премії на користь цедента. Випла-чується в перестраховувальній цесії;

перестраховувальна – відрахування з премії на користь ретро-цедента. Використовується при ретроцесії;

брокерська – відрахування з премії на користь брокера. Покри-ває витрати, пов'язані з розміщенням перестраховувального догово-ру, і враховує прибуток по цьому розміщенню.

Страховик (цедент) має також право на тантьєму – відраху-вання з прибутку перестраховика, який він може отримати за ре-зультатами проходження договору перестрахування. Тантьєма виплачується щороку із суми чистого прибутку, який отримує пе-рестраховувальна компанія. Це форма заохочення перестраховиком

Модуль перестрахувальника щодо наданої участі в договорі перестрахуван-ня, сумлінності та обачного ведення справи.

Значне місце у перестрахуванні посідають перестраховувальні пули. Розрізняють два типи пулів: пул страхування і пул перестра-хування. Пул страхування проводить продаж полісів, за якими всі його учасники беруть на себе раніше узгоджену частку відповідаль-ності. Пул перестрахування передбачає, що страховики випускають поліси самостійно, утримують узгоджену частку, а решту передають у пул на основі квоти або ексцеденту. Перестраховувальний пул діє як посередник, розподіляючи передані в перестрахування ризики між своїми членами. З огляду на світовий досвід доцільним вважа-ється створювати пули у страхуванні ризиків з можливою катастро-фічною відповідальністю (ядерні ризики, авіаційні, каско морських суден).

Особливого значення пули набувають у країнах, де відбувається становлення ринку страхування і перестрахування. Слід зауважити, що для збільшення місткості національного ринку перестрахування вживають різних заходів, один із них – створення страхових і пере-страховувальних пулів. Перші паростки таких страхових об'єднань уже з'явилися в Україні.

Необхідність у перестрахуванні з кожнем днем зростатиме че-рез охоплення страхуванням дедалі більшої кількості великих спе-цифічних ризиків, а також у зв'язку з приватизаційними процеса-ми, що відбуваються в нашій країні. Адже об'єкти приватизації, які втратили підтримку з боку бюджету, органів управління, опиняють-ся в ризикових ситуаціях.

Отже, роль перестрахування важко переоцінити.

За допомогою перестрахування страховик може захиститись від випадкових (спричинених непередбачуваними обставинами) відхилень розрахункової збитковості від її фактичного рівня в поточному році. Тому перестрахування є необхідною умовою за-безпечення фінансової стійкості й нормальної діяльності страхо-вика незалежно від розміру його капіталу та страхових резервів. Перестраховик, фінансове підтримуючи страхову компанію, спри-яє розширенню її страхової діяльності. Це дуже важливо для страховика, який зацікавлений у розширенні можливостей своєї компанії. Страховик, починаючи роботу в нових для нього видах страхування, як правило, активно використовує перестрахування,

Страхування в запитаннях та відповідях

що дає йому можливість набувати потрібного досвіду безпечним для себе шляхом.

Перестрахування не лише захищає страховиків, а й сприяє за-хисту самого страхувальника; працівників страхових компаній від втрати роботи; акціонерів компаній від зниження прибутку; дер-жава має гарантію надходження податків від страхової діяльності і т. ін.