Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
81. Мета створення системи депозитного страхування : Страхування в запитаннях та відповідях. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

81. Мета створення системи депозитного страхування


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 

Загрузка...

Для успішної кредитної діяльності комерційним банкам потріб-ні значні кредитні ресурси. З метою їх поповнення банки широко за-лучають кошти юридичних та фізичних осіб у вигляді добровільно зроблених ними вкладів. Кошти в готівковій або безготівковій фор-мі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їхніх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначе-ний строк зберігання, підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору, називаються депозитами. Кошти, отримані у формі депозитів, комерційні банки активно вико-ристовують у своїй кредитній діяльності. Ця діяльність, як відомо, пов'язана з ризиком неповернення коштів, наданих банкам у кредит. Тому за умови, що банк не подолає ризику неповернення йому кре-Страхування в запитаннях та відповідях

диту, цей ризик передається клієнтам банку – власникам депозитів. Перед ними постає загроза втратити кошти, довірені банкові, через його загальну неплатоспроможність.

Депонування грошових коштів у комерційних банках часто розгля-дається їх вкладниками (депонентами) як форма прибуткової інвести-ційної діяльності. Тоді співучасть депонентів у ризику неплатоспромож-ності банків, яка настала внаслідок неповернення йому кредитів, певною мірою може вважатися доречною. Проте найбільш масова категорія де-понентів, передусім фізичні особи, роблять вклади лише з огляду на по-требу заощадження та надійного зберігання власних коштів. Крім того, і багато юридичних осіб іноді змушені зберігати власні кошти на депозит-них рахунках у банках згідно з вимогами чинного законодавства. Отже, у цих випадках немає підстав для непогодженого перекладення ризику неплатоспроможності банку на його клієнтів. Масове неповернення банкам депонованих коштів підносить звичайну негативну фінансово-банківську ситуацію до рангу вагомої соціально-економічної і навіть по-літичної проблеми. Саме тому постає гостра потреба створити на страхо-вій основі ефективну систему захисту інтересів вкладників від наслідків ризику неплатоспроможності їхніх банків.

Система страхового захисту депозитів, уперше застосована бан-ками США, була заснована згідно з вимогами Банківського закону від 1933 року, який зобов'язав створити державну організацію – Федеральну корпорацію страхування депозитів. Протягом багатьох десятиліть ця корпорація страхує всі види банківських депозитів за рахунок спеціального фонду страхування депозитів, створеного що-річними внесками комерційних банків. Страховий захист поширю-ється лише на 100 тис. доларів суми депозиту вкладника. У разі бан-крутства банку Федеральна корпорація покриває його зобов'язання перед вкладниками у визначеній квоті. Незважаючи на недоліки цієї системи, які виявилися протягом часу її функціонування, вона стала моделлю, яку наслідують у багатьох країнах світу.

Необхідність широко впроваджувати систему страхування бан-ківських депозитів зумовлюється таким чинниками:

-          загальним спадом довіри до банків;

-          потребою надання допомоги тим банкам, які потрапили у скрут-ну фінансову ситуацію;

-          потребою стабілізації фінансових ресурсів банків – усунення причин до передчасної ліквідації депозитів вкладниками, зане-покоєними станом їхньої надійності;

Модуль -        обов'язком захисту споживача-клієнта, який не завжди володіє

достатньою інформацією про фінансову кондицію банку, якому

довіряє свої заощадження.

Беручи до уваги актуальність розглянутих щойно питань для

всіх банківських систем, 30 травня 1994 року Європейський Союз ухвалив спеціальну Директиву 94/19/ЄС щодо впровадження про-грам страхування депозитів країнами – членами Європейського Со-юзу, а також країнами, які мають намір приєднатися в майбутньому до Європейського Союзу. Ця Директива побудована на включено-му до Маастрихтського трактату принципі субсидіарності, згідно з яким рекомендації Союзу визначають лише необхідний мінімум вимог загального характеру, не заперечуючи права окремих країн застосовувати корисніші для них вирішення проблем страхування депозитів. А директивою встановлено такі вимоги до членів Союзу:

а)         система депозитного страхування повинна мати національний

характер, тобто гарантувати безпеку депозитів не лише в межах

своєї країни, а й на території інших країн, якщо там діють філії

вітчизняних банків;

б)         обов'язкова участь банків у системах страхування депозитів;

в)         мінімальна квота повної страхової відповідальності має станови-

ти 20 тис. євро (для Іспанії та Португалії – 15 тис. євро). Тепер ці

квоти (страхові суми) є досить різновеликими навіть у тих краї-

нах, які мають однаковий рівень економічного розвитку.

Отже, поза зазначеними рекомендаціями національні системи

депозитного страхування можуть набувати різних рис. Проте, як по-казує міжнародний досвід, в основу побудови цих систем потрібно покласти такі принципи:

-          інституційний характер організації депозитного страхування, тобто вона має ґрунтуватися на створенні самостійного міжбан-ківського страхового фонду за ретроспективним методом. Фонд має бути керований як товариство взаємного страхування зобов'язань банків перед вкладниками;

-          фонд страхування депозитів має формуватися суворо на страхо-вій основі, що передбачає вирівнювання ризиків окремих банків;

-          участь у депозитному страхуванні всіх банків та інших фінансо-вих закладів, які приймають депозити, обов'язкова;

-          імперативність регуляційних норм діяльності систем депозит-ного страхування;

Страхування в запитаннях та відповідях

-          змішаний характер організації систем депозитного страхування, який передбачає організаційну та фінансову співучасть як не-державних, так і державних структур;

-          обмеженість страхової відповідальності банків установленою квотою відшкодування депозитів;

-          власна участь застрахованих у покритті ризиків неповернення депозитів. Може бути застосована регресивна шкала розрахунку страхового відшкодування;

-          диференціація страхових тарифів у межах банків-страхувальників згідно зі ступенем їхної загальної ризикогенності, яку постійно і докладно вивчає фонд депозитного страхування;

-          окремі підходи до страхування вкладів фізичних та юридичних осіб;

-          страхове відшкодування надається на одного вкладника, а не на один вклад. Страховий захист депозитів в Україні здійснюється за рахунок

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбачено-му законодавством.