76. Економічне призначення страхування будівель, які належать фізичним особам


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 

Загрузка...

Будівлі за ступенем важливості належать до пріоритетного май-на. Знищення або пошкодження будь-якої будівлі завдає її власни-кові величезних збитків. Тому кожний власник будівлі чи будівель повинен заздалегідь подбати про те, щоб у разі виникнення таких збитків мати змогу покрити їх. У пригоді тут можуть стати грошові заощадження та страхування. При цьому страхування має перева-ги, які полягають у тому, що зобов'язання за договором страхування

Страхування в запитаннях та відповідях

починають виконуватися з моменту його укладення. А для нагрома-дження значних заощаджень потрібний тривалий час. Тому страху-вання будівель відіграє велику роль у захисті економічних інтересів громадян, які можуть зазнати матеріальних збитків унаслідок непе-редбачуваних подій.

У сучасних умовах фізичні особи, власники будівель або повнолітні члени їхніх родин, а також фізичні особи, які тимчасово користуються або розпоряджаються будівлями на законних підставах, можуть бути страхувальниками й укладати договори добровільного страхування.

До переліку об'єктів, що підлягають страховому захисту, нале-жать різні споруди: житлові, садові й дачні будинки, господарські (сараї, погреби, гаражі) та зовнішні (тротуари, тераси, огорожі, воро-та) будівлі, зведені на постійному місці, у тому числі й ті, під заставу яких страхувальник одержав кредит в установі банку. Одночасно з будівлями приймається на страхування додаткове обладнання до них (газопровід, водяні, газові лічильники, грати на вікнах тощо). Договором можна передбачити страхування цивільної відповідаль-ності страхувальника та членів його родини за шкоду, яка може бути заподіяна при користуванні (розпоряджанні) будівлями. При цьо-му страхувальник має право вільно вибирати об'єкт страхування, а саме, він може застрахувати:

-          усі будівлі, які розташовані на його земельній ділянці;

-          окремі будівлі (лише житловий будинок або гараж);

-          окремі конструктивні елементи (тільки вікна, двері або дах);

-          будівлі, зведення яких не закінчено. Винятком з переліку об'єктів страхування є будівлі, що підляга-ють знесенню, дуже старі, аварійні, а також ті, що містяться в зоні, якій загрожують обвали, зсуви, повені або інші стихійні лиха, якщо про це оголошено в установленому порядку. У рамках страхування будівель не підлягає страхуванню рухоме майно, що там перебуває (предмети домашньої обстановки, побуту та особистого споживан-ня, будівельні матеріали).

Відповідальність страховика зі страхування будівель полягає у відшкодуванні збитків, що виникли внаслідок стихійного лиха (бурі, урагану, блискавки, зливи, граду, обвалу, зсуву, селю, вихо-ду підґрунтових вод, осідання грунту, повені, землетрусу); пожежі, вибуху, аварії опалювальної системи, водопровідної або каналіза-ційної мережі, проникнення води із сусіднього приміщення, викиду газу; неправомірних дій третіх осіб.

Модуль Страхування будівель не передбачає відшкодування збитків, що виникли через гниття, знос, ураження домовим грибком; ремонтні роботи, конструктивні недоліки будівель, які були відомі страху-вальникові до настання страхового випадку; навмисні дії страху-вальника; ведення воєнних дій, виникнення громадських завору-шень, конфіскацію майна, екологічні катастрофи.

Договір страхування укладається на підставі усної або письмо-вої заяви страхувальника терміном на 1 рік або на кілька місяців.

Укладати договір страхування розпочинають з таких дій:

-          уточнюють факт належності будівель особі, з якою укладається договір;

-          з'ясовують, чи оголошено в даній місцевості про загрозу обва-лу, повені або іншого стихійного лиха. Якщо про таку загрозу оголошено, договір не укладається (крім поновлення на ще один строк);

-          обов'язково оглядають будівлі в присутності страхувальника;

-          з'ясовують, чи забезпечені будівлі (особливо садові, дачні бу-динки) належним доглядом (постійне проживання, систематич-не відвідування, нагляд родичами, сусідами і т. ін.);

-          дають страхову оцінку будівель, щоб правильно визначити стра-хову суму.

При укладанні договору страхування будівель насамперед важ-ливо визначити їхню вартість, тобто дати відповідну страхову оцінку. На підставі страхової оцінки визначають розмір страхової суми, стра-хового платежу, а в разі знищення або пошкодження будівель – роз-мір збитку та страхового відшкодування. Крім того, правильність ви-значення страхової оцінки впливає на загальні фінансові результати страховика.

Щоб визначити вартість будівель, страховики користуються по-слугами експертів або відповідними оцінними документами бюро технічної інвентаризації, органів комунального господарства, що їх має кожний власник будівель. Оцінні документи складають на підставі інвентаризаційних документів (поверхових планів, опису будівель і т. ін.). Для оцінювання будівель використовують оцінні норми, під якими розуміють вартість у грошових одиницях певної одиниці вимірювання (метра квадратного, метра кубічного, метра погонного) нової будівлі. В оцінних документах зазначається пер-вісна та дійсна вартість будівель. Первісна вартість – це вартість но-вої будівлі, обчислена згідно з існуючими в даному регіоні оцінними

Страхування в запитаннях та відповідях

нормами. Дійсна вартість обчислюється відніманням від первісної вартості суми зносу.

У страховій практиці застосовують кілька варіантів визначення страхової оцінки будівель.

Варіант І – страховою оцінкою може бути дійсна вартість буді-вель на день укладення або поновлення договору.

Варіант II – передбачає визначення страхової оцінки із застосу-ванням відповідних ринкових цін, що склалися на будівлі в даному регіоні (тобто первісної вартості). У такому разі реалізується прин-цип повноти страхового захисту. Коли б не існувало страхування на базі ринкової вартості, страхувальникові довелося б самостійно нести витрати, які перевищують дійсну вартість при відбудові бу-дівель.

В Україні страхова сума визначається окремо для кожної будів-лі, що приймається на страхування, за домовленістю страхувальни-ка зі страховиком, але не може перевищувати дійсної вартості бу-дівлі (страхова оцінка). Якщо договір укладено на страхову суму, що менша за страхову оцінку, страховик несе пропорційну відпо-відальність, тобто страхове відшкодування виплачується в такому відсотку від суми збитку, який відсоток страхова сума становить від дійсної вартості будівлі.