66. Особливості індивідуального та колективного страхування від нещасних випадків


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 

Загрузка...

Основною метою добровільного страхування від нещасних ви-падків є відшкодування збитків, нанесених життю і здоров'ю за-страхованого внаслідок нещасного випадку, що не може бути від-шкодовано за обов'язковими видами особистого страхування від нещасних випадків.

В Україні добровільне страхування від нещасних випадків на підставі своїх індивідуальних умов та правил страхування здійснює більшість страхових компаній, занесених до Державного реєстру страховиків. Розглянемо основи проведення добровільного страху-вання від нещасних випадків з урахуванням досвіду Національної акціонерної страхової компанії (HACK) «Оранта», яка здійснює цей вид страхування близько 80 років і пройшла всі етапи його ста-новлення і розвитку. До речі, її досвід запозичили й багато молодих страховиків.

При цьому слід зазначити, що лише за часи незалежності в Україні умови страхування від нещасних випадків змінювалися кілька разів. Це було віддзеркаленням як змін законодавчої бази, так і реального стану економіки та інфляційних процесів, що відбувалися в державі.

Зниження рівня інфляції, стабілізація економіки, запроваджен-ня нової грошової одиниці – гривні та прийняття низки законодав-Страхування в запитаннях та відповідях

чих актів зумовило нові зміни в проведенні добровільного страху-вання від нещасних випадків.

Тепер добровільне страхування громадян від нещасних випад-ків здійснюється на підставі умов та правил, що враховують особли-вості як індивідуального страхування громадян, так і колективного страхування працівників від нещасних випадків за рахунок коштів підприємств. Особливі умови можуть застосовуватися в разі стра-хування дітей шкільного віку та учнів спеціалізованих навчальних закладів на випадок травми внаслідок нещасного випадку, а також військовослужбовців. Вони відбивають особливості ризику цих ка-тегорій застрахованих.

Страхувальниками можуть бути як юридичні особи, так і дієз-датні громадяни, котрі уклали зі страховиками договори страхуван-ня. Страхувальники можуть укладати зі страховиками договори про страхування від нещасних випадків третіх осіб (застрахованих осіб), які можуть набувати прав та обов'язків страхувальника згідно з до-говором страхування. Одночасно страхувальники мають право при укладанні договорів страхування призначати громадян або юридич-них осіб для отримання страхових сум, а також замінювати їх до на-стання страхового випадку.

Важливі умови страхування громадян від нещасних випадків:

-          обмеження терміну страхування;

-          обмеження віку страхувальників;

-          обмеження обсягу страхової відповідальності, обумовленої на-слідками нещасних випадків, які сталися із застрахованим у пе-ріод дії договору;

-          настання нещасного випадку в період дії договору страхування, зміст якого обумовлений діючими правилами страхування (ви-плати здійснюються за його наслідки, а не за фактом нещасного випадку);

-          пропорційний розмір виплати страхової суми залежно від ступе-ня втрати здоров'я, працездатності або часу лікування;

-          обумовлений перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку;

-          обумовлений термін виплати страхової суми;

-          визначення трирічного строку давності з дня прийняття страхо-виком рішення про страхову виплату або відмову у виплаті для звернення страхувальника з приводу виплати страхової суми за втрату здоров'я внаслідок нещасного випадку.

Модуль Групи ризику страхування. Професія, при визначенні групи ри-зику, є вирішальною. Залежно від ступеня ризику за тією чи іншою професією може бути обумовлено кілька груп ризику, на які поді-ляються застраховані. У випадку, що розглядається, таких груп, на-приклад, три.

Перша група – службовці, інженерно-технічні працівники та інші категорії громадян, що безпосередньо не зайняті у процесі ви-робництва, умови праці яких не пов'язані з підвищеним ризиком щодо одержання травми; артисти драматичних та музичних театрів, артисти естради, балету та танцювальних ансамблів; працівники банків (крім осіб, які зайняті інкасуванням та перевезенням грошей); працівники побутового та комунального господарства; педагогічний персонал середніх шкільних та позашкільних дитячих закладів, ви-кладачі та студенти інститутів, технікумів, ліцеїв, коледжів; домо-господарки; медичні працівники; працівники торговельної мережі та харчування; працівники пошти та телеграфу; службовці бібліо-тек; персонал готелів; двірники; кіоскери; працівники преси.

Друга група – решта категорій працюючих (робітники, службов-ці, працівники сільського господарства та ін.), безпосередньо зайня-тих у процесі виробництва; особовий склад аеродромного обслуго-вування; інкасатори та касири; працівники ветеринарних лікарень; газоелектрозварники; слюсарі; робітники обробної промисловості; кустарі; робітники харчової промисловості; поліграфічних підпри-ємств; пожежна охорона; військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ (крім працівників карного розшуку, ДАІ, водіїв); робітники будівельної, машинобудівної, скляної промисловості; працівники сільського господарства;' робітники транспорту (крім повітряного); робітники електростанцій та експедицій.

Третя група – особи, праця яких пов'язана з особливим ризи-ком щодо настання нещасного випадку: працівники карного розшу-ку, ДАІ, цивільної авіації; випробувачі автомашин і літаків; артисти цирку, які виконують трюки на канатах, трапеціях, акробати, гім-насти, автомотогонщики, дресирувальники диких звірів, наїзники коней, каскадери; водії транспортних засобів; у гірничодобувній промисловості (особи, які виконують роботи в підземних умовах, бурильники нафтових і газових свердловин; ті, чиїм місцем роботи є гірнича і газорятувальна служба; працівники, пов'язані з виробни-цтвом, зберіганням, випробуванням вибухових, отруйних речовин; водолази; особи, чия робота пов'язана з мисливством, рибальством

Страхування в запитаннях та відповідях

у морях і океанах, верхолазними, покрівельними роботами; монтаж-ники бетонних, залізобетонних конструкцій; кранівники; рятуваль-ники гірничих і воднорятувальних станцій).

Особливості укладання договору страхування громадян від не-щасних випадків. Факт укладення договору страхування посвідчу-ється страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування і видається після сплати страхувальником страхового платежу шляхом безготівкових розрахунків – через бух-галтерію підприємства чи організації, з рахунку в установі банку або готівкою – до каси страховика або страховому агентові.

Якщо страхувальник – юридична особа, то оформлюється дого-вір страхування відповідної форми у двох примірниках. До кожного договору додається список осіб, які приймаються на страхування, із зазначенням розміру страхової суми для кожної особи. Список засвідчується підписом керівника та печаткою. Один примірник договору зберігається у страхувальника, другий – у страховика. За згодою між страхувальником і страховиком страховий поліс може видаватись кожному застрахованому.

Якщо страхувальник – фізична особа, то на підставі заяви про страхування після сплати страхового платежу страхувальникові ви-дається страховий поліс, копія якого зберігається у страховика.

Договір страхування укладається на обумовлений термін: в основному це один рік, але термін може бути більшим або мен-шим.

Страхувальникам, яким протягом дії договору страхування, укладеного терміном на один рік, не проводилися виплати за стра-ховими випадками, при укладанні нового договору на такий самий термін страховий платіж може зменшуватись. Така пільга стимулює безперервний страховий захист.

Договір страхування набирає чинності з 0.00 годин дня, зазначе-ного як початок дії договору страхування, але не раніше надходжен-ня страхового платежу на розрахунковий рахунок страховика або не раніше наступного дня після сплати платежу готівкою страховому агентові (інспекторові), і закінчується о 24.00 годині дня, зазначе-ного в договорі страхування (страховому полісі) – як закінчення дії договору страхування.

Різновидом добровільного страхування громадян від нещасних випадків, що виїжджають за кордон, є страхування на умовах «Річ-ний поліс». Договір страхування укладається на один рік на необме-Модуль жену кількість поїздок за кордон, але за умови, що кожна з поїздок триватиме не більш як один місяць, з визначенням певного розміру страхової суми на кожну поїздку.

Існує багато інших особливостей страхування громадян від не-щасних випадків, але вони мають здебільшого місцевий (регіональ-ний) характер і не набули широкого застосування.