37. Функції маркетингу страховика


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 

Загрузка...

Страховик насамперед на підставі даних попередніх маркетин-гових досліджень обирає варіанти можливих стратегічних напрямів своєї діяльності. Для аналізу очікуваної ефективності їх реалізації він за кожним із варіантів формує свою маркетингову політику. Як

Модуль правило, ця політика містить у собі низку передумов, застережень та намірів щодо остаточних показників. Вони, у свою чергу, залежать від реальних можливостей страховика чи поставленої мети.

Маркетингова політика традиційно поділяється на такі основні види, хоча на практиці це залежить від конкретної ситуації і рішен-ня страховика:

1)         орієнтована на вибір потенційного страхувальника, тобто на по-шук окремих категорій громадян, умовно відібраних за певними ознаками – за видом трудової діяльності; відношенням до май-на; регіоном проживання (наприклад, орендарі, власники авто-транспортних засобів, вантажоперевізники, працівники ризико-вих професій тощо);

2)         орієнтована на окремі види страхування чи груп страхових про-дуктів – медичне, нещасних випадків, надання пакету страхових послуг тим, хто від'їжджає за кордон, тощо, або за порівняльною вартістю страхових продуктів, сервісним обслуговуванням під час їхньої реалізації, розслідуванні; страхової події та виплат; страхових відшкодувань, забезпеченні асистансом, супрово-дженням ризику (наприклад, при страхуванні вантажопереве-зень залізницею);

3)         орієнтована відносно конкретних каналів реалізації, наприклад,

поширення страхових полісів на підприємствах, відібраних за

певними груповими ознаками (транспортно-експедиційні, ту-

ристські тощо).

При цьому на тій чи іншій стадії проведення маркетингових до-сліджень обов’язково потребують вирішення питання суб’єктивного ставлення клієнта до страхування як інституту соціального захисту чи запропонованих йому конкретних страхових продуктів (цей фак-тор має істотне значення особливо в сучасний період формування ринкових відносин у нашому суспільстві). Адже найпривабливіший страховий продукт не буде реалізовано, якщо потенційний клієнт не усвідомлює потреби в ньому або якщо витрати на страхування з різних причин не віднесені ним навіть до переліку другорядних. Ці питання об’єднуються поняттям формування споживчого попиту (культури страхування).

Отже, у сфері діяльності служби маркетингу доцільно виокре-мити такі об’єкти першочергової уваги: 1) страхове поле (категорія потенційних клієнтів страховика та

об'єктів страхування);

Страхування в запитаннях та відповідях

2)         якісні показники страхових продуктів;

3)         канали реалізації страхових продуктів;

4)         формування споживчого попиту.