30. Учасники страхового ринку та взаємовідносини між ними


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 

Загрузка...

У страхуванні обов'язкова наявність обох сторін – страховика і страхувальника. Страховиком виступає державна, акціонерна чи інша страхова організація. Страхувальниками виступають юридич-ні особи будь-якої форми власності.

Учасниками відносин на страховому ринку є страхувальники, страховики, страхові агенти, страхові брокери. Страховиками є юри-дичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали зі страховиками договори страхування. Страхувальники вправі укладати зі страхо-виками угоди про страхування третіх осіб, на користь останніх (за-страхованих осіб).

Застрахований (посмертний одержувач, вигодонабувач, правонас-тупник, бенефіціар) – в договорах особистого страхування – особа, на чию користь укладено договори страхування, що має право отримати компенсацію при виникненні страхового випадку чи викупну суму за дострокового розірвання договору. Страховики – юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми, передбаченої законодавством РФ, які отримали в встановленому законом порядку ліцензію. Страхо-вики можуть здійснювати страхову діяльність через страхових агентів і страхових брокерів.

Державні страхові компанії – це організації, діяльність яких грунтується державній власності.

Акціонерний страхових (товариство з обмеженою відповідаль-ністю) – форма страхової компанії, джерело якої в об'єднанні капі-талу кількох економічних суб’єктів.

Товариства взаємного страхування – це об’єднання, в яких ко-жен засновник одночасно виступає страховиком. Ці некомерційні організації утворюються лише заради страхування своїх членів.

Страховий пул – добровільне об'єднання страховиків, що не є юри-дичною особою, створене за умов солідарної відповідальності його за

Страхування в запитаннях та відповідях

виконання зобов'язань, укладених від його від імені. Діяльність пулу будується з урахуванням співстряхування. Страхові агенти – фізичні чи юридичні особи які діють від імені страховика і за його дорученням відповідно до наданих повноважень.

Страховими агентами юридичних осіб виступають зазвичай бюро шлюбних знайомств, туристські агентства, юридичні консуль-тації та нотаріальні контори, які з послугами основної діяльності оформляють ті чи інші договори страхування.

Посередницькі послуги страхових агентів оплачуються за фіксовани-ми ставками, у відсотках чи проміле від обсягу виконаних робіт. На сьо-годні у світовій практиці виділено три основних типи агентських мереж.

Просте агентство – має місце в разі, якщо агент укладає договір зі страховою компанією і працює самостійно під наглядом штатних працівників компанії. За кожну укладену угоду страховий агент отримує комісійну винагороду.

Пірамідальна структура – страхова компанія укладає договір з генеральним агентом – котра є фізичною особою, яка самостійно формуває систему субагентів. Ті, у свою чергу, можуть набирати су-багентів. Комісія розподіляється за принципом: чим нижчий рівень субагента, тим менша ставка. Найвища ставка у агента, який укла-дає договір страхування.

Багаторівнева мережа – агентами є самі страхувальники. Стра-хові брокери – юридичні чи фізичні особи, зареєстровані в установ-леному порядку як підприємці, здійснюють посередницьку діяль-ність зі страхування від імені страхувальника або страховика.

Відповідно до існуючого Положення, страхові брокери – юри-дичні особи можуть надавати своїм клієнтам такі види послуг: по-шук і залучення клієнтури до страхування; роз'яснення клієнтові питань, які його цікавлять щодо певних видів страхування; підго-товка й оформлення необхідних документів для підписання догово-ру; консультаційні послуги зі страхування; організація послуг ава-рійних комісарів, експертів з оцінки збитків та визначення розміру виплат; розміщення страхового ризику на вибір клієнта договором співстрахування чи перестрахування; інші послуги.

Згідно із Законом, страхові брокери зобов'язані спрямувати у Федеральну службу Росії з нагляду за страховою діяльністю повідо-млення про намір здійснювати посередницьку діяльність зі страху-вання за 10 днів до початку цієї діяльності.

Модуль