28. Поняття про страховий ринок, умови його формування розвитку


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 

Загрузка...

Взаємодія сторін що до укладання страхових угод і досягнень результативності страхових операцій відбувається на страховому ринку.

Об'єктивною передумовою існування страхового ринку є на-явність користувачів (замовників) страхової послуги, мають безпо-середній страхової інтерес і виконавців, здатних задовольнити їхні потреби.

Страховий ринок – то окрема система організації страхових від-носин, коли відбувається купівля-продаж страхових послуг як то-вару, формуються пропонування й попит ними. Отже, характерні ознаки страхових відносин такі:

а)         сплата грошової суми в разі настання певних подій;

б)         випадковість наступу цих подій;

в)         наявність інтересу (майнового чи немайнового) одного з учас-

ників відносин, захист якого і забезпечується сплатою зазначе-

ної грошової суми;

г)         платність послуги з надання захисту;

д)         наявність спеціально формованих грошових фондів, коштом

яких і забезпечується захист.

Страховий ринок – це відкрита система, здатна до розширення

та звуження, залежна як від загальної економічної ситуації в країні, так і від активності страховика.

В умовах функціонування ринкової економіки, основу якої ста-новить господарська (підприємницька) діяльність з використанням різних форм власності, та механізму державного регулювання від-носин у сфері економіки потреба суб'єктів господарської діяльності в захисті своїх майнових прав та охоронюваних законом інтересів від різноманітних ризиків зростає.

Інтерес у створенні адекватного розвинутим економічним від-носинам ринку страхових послуг проявляють не тільки суб'єкти господарювання, а й держава, яка зацікавлена у страховому за-хисті державного майна. Ці питання вирішуються впроваджен-ням в Україні перевірених світовою практикою форм і видів стра-хування.

Разом з тим на розвиток страхового ринку в Україні негативний влив справляють:

-          Модуль відсутність економічної стабільності, сталого зростання виробництва, неплатоспроможність населення та дефіцит фінансових ресурсів;

-          значна взаємна заборгованість, накопичення неплатежів і збит-ковість більшості підприємств;

-          неповна і фрагментарна законодавча база, відсутність держав-них преференцій на страховому ринку, неефективний контроль з боку держави, прояви монополізму;

-          високий рівень інфляції (понад 10 відсотків), внаслідок чого здійснення довгострокових (накопичувальних) видів страху-вання в національній валюті неможливе;

-          слабкий розвиток фондового ринку, що не дає змоги викорис-товувати цінних паперів як категорію активів для захищеного розміщення страхових резервів;

-          відсутність вторинного ринку страхових послуг, механізмів ефективної взаємодії банківського та страхового сектора еко-номіки, низький рівень розвитку допоміжної інфраструктури страхового ринку;

-          неналежний рівень інформації про стан і можливості страхового ринку, довіри населення до страхування. Серйозну загрозу нормальному функціонуванню страхового

ринку України також становить тенденція до монополізації страхо-вого ринку в інтересах окремих міністерств, фінансово-промислових груп або місцевих адміністрацій.

Програмою розвитку страхового ринку України на 2001–2004 роки передбачено, що страховий ринок має розвиватися за такими принципами:

-          верховенства права – правове регулювання страхової діяльності;

-          системності – узгодження заходів щодо реформування стра-хового ринку із заходами і планами інших галузей економіки, обгрунтування можливості запровадження обов'язкових видів страхування, що повинно відповідати майновому стану грома-дян і проводитися паралельно із заходами, спрямованими на підвищення доходів громадян;

-          конкурентності – держава гарантує всім страхувальникам і страховикам (вітчизняним та іноземним) вільний вибір видів страхування та однакові можливості у провадженні діяльності, створює сприятливі умови для розвитку страхування з метою забезпечення реалізації права на ефективний страховий захист та вільний вибір страховика;

Страхування в запитаннях та відповідях

-          стабільності – забезпечення сталого, надійного і привабливого ринку страхових послуг шляхом створення державою зрозумі-лих та ефективних механізмів і правил його функціонування;

-          обмеження присутності держави на страховому ринку – держава поступово відмовляється від проявів монополізму на страхово-му ринку, не втручається у діяльність страховиків, крім питань оподаткування, формування статутних капіталів, встановлення правил формування, розміщення та обліку страхових резервів, контролю за платоспроможністю страховиків;

-          мотивації діяльності страховиків і страхувальників – держава створює умови, за яких фізичні та юридичні особи заінтересо-вані у страхових послугах, а страхові компанії – в наданні цих послуг,

-          довіри – внутрішня рушійна сила розвитку страхового ринку, грунтується на моральній та матеріальній відповідальності стра-ховика перед страхувальником, на надійному правовому захисті страхувальника.