Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
24. Методи оцінювання ризику : Страхування в запитаннях та відповідях. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

24. Методи оцінювання ризику


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 

магниевый скраб beletage

Існують такі основні методи оцінювання економічного ризику:

-          статистичний;

-          метод доцільності затрат;

-          метод експертних оцінок;

-          аналітичний метод;

-          метод аналогів.

1.         Статистичний метод оцінювання ризику полягає у вивчені

n

статистики втрат (негативних наслідків реалізації рішень), які мали місце в аналогічних видах підприємницької діяльності. При цьому можуть використовуватись різні способи оцінюван-ня, в тому числі і дисперсійний аналіз. Основним показником, який розраховується на підставі статистичного методу, є частота втрат, пов’язаних із певним видом діяльності:

n„

/

де n' – кількість випадків настання втрат у статистичній вибірці, n – загальна кількість випадків, що розглядались у статистичній вибірці.

Страхування в запитаннях та відповідях

На основі методу при проектуванні рішення показник часто-ти втрат переноситься на прогнозовані дані і розглядається вже як ймовірність настання певного рівня втрат.

На сьогоднішній день статистичний метод застосовується в різних модифікаціях і найбільшої популярності набуває метод статистично-го випробування (метод Монте-Карло). Перевагою цього методу є можливість аналізувати і оцінювати різні сценарії розвитку проекту, враховуючи різні фактори в рамках одного підходу. Недоліком цього методу є значний рівень використання ймовірних характеристик, що іноді не задовольняє менеджерів проекту.

2. Метод доцільності затрат, орієнтований на ідентифікацію по-тенційних зон ризику по проекту. Узагальненим фактором ри-зику тут вважається перевитрата коштів порівняно із заплано-ваним обсягом. При цьому перевитрати по проекту можуть бути викликані одним із чотирьох факторів або їх комбінації:

1)         первісна недооцінка вартості проекту;

2)         зміна меж проектування;

3)         зміни в продуктивності;

4)         збільшення первісної вартості проекту. Врахування таких факторів дозволяє, після розбивки інвести-ційного процесу на окремі стадії, оцінити зону ризику, в яку потра-пляє проект на кожній стадії і таким чином захистити інвестора від критичного та катастрофічного ризиків, оскільки на кожній стадії інвестор може прийняти рішення про припинення асигнувань по проекту.

Для здійснення аналізу коштів, що вкладаються в інвестиційний процес і, відповідно, піддаються ризику, загальнофінансовий стан фірми інвестора можна поділити на п’ять фінансових областей:

1)         область абсолютної стійкості з нульовим ризиком, коли міні-мальною є величина запасів, затрат, а фірма перебуває в безри-зиковій зоні;

2)         область нормальної стійкості – відповідає області мінімального ризику, коли існує нормальна величина запасів і затрат;

3)         область нестійкого фінансового стану – відповідає зоні підвище-ного ризику, коли існує надлишкова величина запасів і затрат;

4)         область критичного фінансового стану – відповідає зоні критич-ного ризику, коли на підприємстві має місце затовареність про-дукцією, низький попит на продукцію фірми;

Модуль 5) область кризового стану, що відповідає області катастрофічно-го ризику, коли на підприємстві в наявності надмірна затоваре-ність готовою продукцією, великі запаси і витрати, фірма пере-буває на грані банкрутства. Постійний контроль за фінансовим станом у такий спосіб дає

змогу заздалегідь прослідкувати негативні тенденції і тим самим

зменшити ймовірність ризику банкрутства на підприємстві.

3. При досліджені складних систем, до яких входять і фінансові сис-теми, виникають проблеми, які виходять за межі формальних ма-тематичних поставок завдань. Тому дуже часто для оцінювання ризику використовують метод експертного оцінювання. Основна ідея цього методу полягає у використанні інтелекту людей та їх здатності знаходити рішення слабо формалізованих завдань. Методика проведення експертного оцінювання:

1)         формування мети оцінювання;

2)         постановка завдання;

3)         створення групи управління процесом оцінювання;

4)         опис форми отримання необхідних результатів;

5)         підбір експертів та визначення їх компетентності. Підбір експертів повинен здійснюватись таким чином, щоб

фахівці, які увійшли в групу, по-перше, були обізнані в специфі-ці роботи підприємства (об’єкта рішень); по-друге, не були б за-цікавленні в результатах оцінювання. Тому, як правило, до групи експертів включають 2–3 фахівців підприємства і 2–3 зовнішніх експертів.

Компетентність експертів об’єктивно визначається ступенем їх-ньої кваліфікації у певній області знань, шляхом аналізу професій-ної, наукової та іншої діяльності.

Суб’єктивний метод оцінювання компетентності полягає у вза-ємному оцінюванні кожним експертом кваліфікації своїх колег і своєї за певною шкалою. Після оброблення результатів опитуван-ня встановлюється компетентність експертної групи, яка визначає можливу похибку оцінювання;

6)         складання анкет опитування;

7)         вибір методу отримання інформації;

8)         безпосереднє опитування експертів;

9)         оброблення результатів і складання звіту для прийняття рішення. Методи оброблення результатів опитування:

Страхування в запитаннях та відповідях

1) метод надання переваг. При використанні цього методу екс-перти нумерують об’єкти (показники ризику) в порядку їх харак-терності, при цьому найменш характерний елемент отримує №1. У процесі оброблення результатів розраховують коефіцієнт відносної важливості (характерності)/-того елемента за такою залежністю:

де Kij - місце, на яке поставлена характерність j-того елемента (по-казника) у г'-того експерта;

п - кількість експертів;

S - кількість елементів, що розглядаються.

Той показник, для якого цей коефіцієнт найбільший і є показник ризику, що, на думку експертів, більшою мірою характеризує об’єкт; 2) метод рангів. При цьому методі експерти оцінюють важливість

кожного елемента за школою відносної значимості в наперед

обумовленому діапазоні: 0-1, 0-10, 0-100.

Цей метод, на відміну від попереднього, дає можливість оцінити не тільки пріоритетність/'-того елемента, а й ступінь його вагомості. 4. В основі аналітичного методу лежить класичне правило ринко-

вої економіки про те, що більший ризик пов’язаний з більшим

доходом, тому застосування будь-якого методу з аналітичних

менеджер зводить до оцінювання приросту доходу проекту і

приросту ризику проекту, тобто граничної корисності.

У рамках аналітичного використовують різні методи, серед яких можна виділити:

метод аналізу абсолютних і відносних показників;

метод аналізу чутливості.

Для ілюстрації аналітичних методів розглянемо метод аналізу чутливості моделі, який застосовується в такій послідовності:

1-крок: вибір основного ключового показника, відносно якого здійснюється оцінка чутливості;

2-крок: вибір факторів ризику (вхідних параметрів), які можуть впли-нути на ключовий показник, відхиляючи його від очікуваного значення;

3-крок: розрахунок конкретних значень ключового показника на різних етапах здійснення проекту і за різних значень обраних факторів ризику. Модуль Сформовані таким чином потоки надходжень і витрат дають змогу в кожний момент часу розрахувати показники ефективності. При цьому будують діаграми залежності між результуючим показником і змінними вхідними параметрами. Зіставляючи між собою отримані діаграми, мож-на визначати ті фактори, зміни в яких найбільше впливають на кінцеве значення ключового параметра ( фактори ризику).

Розраховуючи критичні для проекту значення факторів ри-зику, підприємець (менеджер) виявляє слабкі місця і розро-бляє програму дій щодо посиленя цих слабких місць. Так, якщо ціна на продукцію виявиться критичним фактором, то мож-на посилити програму маркетингу або знизити вартість проекту. Основним недоліком цього методу є те, що він не всеохоплюючий, оскільки не здатний врахувати всі можливі обставини реалізації. Крім того, він не уточнює ймовірності здійснення альтернативних проектів. 5. Для аналізу ризику, яким може бути обтяжений проект, може стати в пригоді інформація про вплив факторів ризику подібних за сутністю проектів, виконаних раніше. Для цього створюється інформаційна база і на підставі її дослідження роблять узагаль-нення і приймають рішення щодо проекту. Недоліком цього ме-тоду є його описовий характер, а також є, що з часом влив фак-торів ризику навіть на подібні проекти може змінитися, так само може змінитись і сам «набір» факторів ризику.