20. Поняття про ризик


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 

Загрузка...

Поняття про ризик пов'язується з усвідомленням небезпеки, за-грози, ненадійності, невизначеності, непевності, випадковості, збитку. На думку дослідників, термін «ризик» походить від латинського слова «resecum» – скеля або небезпека зіткнення з нею. Протягом тривалого часу поняття ризику не лише асоціювалося з багатозначними негатив-ними проявами життєвих ситуацій, а й часто вживалося як їх синонім.

Стан невизначеності можливий у кожній суспільно-економічній ситуації, якщо наперед не можна виявити причинно-наслідкового зв'язку між основними елементами процесу господарської діяльності чи суспільного буття. Невизначеність породжується непередбачува-ністю кінцевого результату, який може або збігатися з очікуваним, або бути ліпшим чи гіршим за нього. В умовах невизначеності кінцевий ре-зультат можна передбачити лише наближено, узявши одне з потенцій-но можливих значень. Така невизначеність зумовлюється, як правило, суб'єктивним сприйняттям реальних явищ. Поняття ризику, на проти-вагу поняттю невизначеності, має практичне застосування, а тому його зміст потребує об'єктивного визначення. Отже, потрібний перехід від суб'єктивно сприйманої непевності, випадковості до об'єктивного по-няття ризику, що на ній базується. Єдиний спосіб такого переходу – оцінити непевність (випадковість) кількісними методами, надавши їй реальних числових значень. Звідси випливає: ризиком буде визнано лише таку невизначеність, яку можна оцінити кількісно.

Дати найточнішу кількісну оцінку невизначених величин мож-на, обчисливши ймовірність їх появи. Ця ймовірність має ту харак-терну особливість, що вона одночасно як два необхідні компоненти загальної оцінки враховує такі взаємодоповняльні випадковості:

1)         частоту настання події щодо місця та часу;

2)         розмір збитку, тобто абсолютну величину від'ємного відхилення

фактичного результату від очікуваного.

Отже, показник ризику за своїм змістом – це не лише ймовір-ність появи непевної (випадкової) події, а й імовірність настання негативного результату.

Залежно від наявних можливостей розрахункової бази, а також ха-рактеру випадкових явищ визначаються ймовірності кількох типів:

а)         імовірність математична (апріорна);

б)         імовірність статистична (апостеріорна);

в)         імовірність експертна (естиматична).

Модуль Математична ймовірність обчислюється як відношення кіль-кості ситуацій, за яких деяка випадкова подія настала, до кількості ситуацій, за яких вона може настати, за умови, що всі розглядувані ситуації однаково можливі та взаємонезалежні. Застосування цього типу розрахунку ймовірності обмежене, оскільки ситуації, описувані зазначеною математичною моделлю, рідко трапляються на практиці. Статистична ймовірність – це відносна частота появи випадкової події певного виду в сукупності всіх можливих випадкових подій. Обчислення такої ймовірності ґрунтується на законі великих чисел і завдяки практичній доступності та достатній об'єктивності обчис-лених значень імовірності застосовується найчастіше, передусім в економічній сфері.

Визначення експертної імовірності має здебільшого вимушений характер з огляду на брак необхідної математично-статистичної ін-формації про випадкові події. Експертне оцінювання ґрунтується на об'єктивних фактах, знаннях і суб'єктивних відчуттях експертів щодо реальної ситуації. Незважаючи на деяку обмеженість резуль-тативних можливостей методу експертного оцінювання, він досить широко застосовується в економіці.

Отже, визначити ризик та його ступінь у ситуації непевності можна лише одним із методів обчислення ймовірності появи нега-тивних наслідків непевних подій. Якщо такий метод застосувати не вдається, то результат лишається непевним.

Негативними наслідками непевної події можуть бути не лише прямі втрати (збитки), а й непрямі, скажімо, недоотримана (втра-чена) очікувана користь, якої планувалося досягти в процесі гос-подарської діяльності. Звідси випливає такий висновок: ризик – це ймовірність зазнати втрат очікуваної економічної (фінансової) ко-ристі або прямих збитків через появу непевної (випадкової) події, що стосується майнового інтересу членів суспільства.

Зауважимо, що поряд із суто науковим визначенням ризику іс-нують інтуїтивні, побутові його тлумачення, коли він асоціюється з небезпекою:

-          ризик як «дамоклів меч»;

-          ризик як удар долі;

-          ризик як виклик власним силам;

-          ризик як гра;

-          ризик як ранній індикатор небезпеки.

Страхування в запитаннях та відповідях

Теоретичну та методологічну базу досліджень ризику, обчис-лень імовірності настання втрат та збитків становить так звана тео-рія ризику. Як наука ця теорія має два напрямки: перший становить спеціальну частину прикладної математики – стохастику, завдан-ням якої є обчислення ймовірностей, а другий – спеціальну еконо-мічну дисципліну, що вивчає економічний зміст втрат і збитків, які виникають з певною ймовірністю, та методику їх уникнення.

У страховій теорії та практиці поняттям ризику часто охоплюється не лише ймовірність появи непевних (випадкових) подій і збитків, а й самі такі події та об'єкти, на які вони чинять негативний вплив, – носії ризику. Так, ще в 1966 році американська комісія у справах страхової термінології офіційно опублікувала два різні визначення ризику. У пер-шому з них ризик тлумачиться як непевність щодо настання того чи ін-шого явища в умовах, коли існують дві або більше можливостей перебігу подій, що йому передують. У другому визначенні – як застрахована осо-ба або предмет. При цьому поняття ризику в розумінні кількісної міри непевності застосовують передусім теоретики в наукових дослідженнях, а предметне визначення ризику переважає в практиці страховиків.