123. Характеристика факторів, які впливають на ефективність страхової діяльності


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 

Загрузка...

Становлення України як незалежної, демократичної країни з ринковою економікою створило умови для розвитку ринку страхо-вих послуг. Формування нової системи господарювання в Україні вносить принципові зміни в організацію страхової справи. Варто зазначити, що в сучасних економічних умовах страхування – чи не єдина галузь економіки України, яка протягом останніх років має стабільний значний щорічний приріст обсягів наданих послуг. Але, незважаючи на номінальне зростання обсягів страхового ринку, ця галузь забезпечує перерозподіл незначної частини внутрішнього ва-лового продукту.

Страховий ринок демонструє одну з найбільших динамік зростання серед секторів економіки країни. Кількісні показники страхового ринку свідчать про високі темпи зростання страхово-го ринку. Його щорічний приріст становить 30–40 % у сегменті страхування ризиків та 60–70 % – життя. Основні чинники зрос-тання ринку – приріст добробуту населення та збільшення його страхової культури.

Незважаючи на світову фінансову кризу, яка в цілому негативно відобразилась на динаміці національних фінан-сових ринків, позитивна динаміка на українському страхо-вому ринку збереглась і наприкінці 2008 року. Зокрема, стра-хові премії за видами страхування життя за III квартал 2008 року зросли на 72 %, а відповідні страхові виплати – на 39 %. Зростання обсягів страхової діяльності стало одним із факторів збільшення страхових резервів та активів. Протягом останніх двох періодів (2007 та 2008 роки) зберігається позитивна дина-міка зростання активів страховиків, страхових резервів, а також збільшенні частки сформованих страхових резервів зі страхуван-ня життя (у 2007 році резерви зі страхування життя становили 11,8 % у загальній величині страхових резервів, а в ІII кварта-лі 2008 року – 12,8 %). Динаміка основних параметрів за остан-ні роки свідчить про зміцнення тенденцій до зростання обсягів страхового ринку. Серед позитивних чинників – стійке зростання капіталу та обсягів активів, що є необхідною умовою стабільного функціонування і розвитку страхового ринку.

Страхування в запитаннях та відповідях

Незважаючи на позитивні зрушення в розвитку страхового ринку, мають місце і негативні тенденції. В Україні існує також безліч проблем організаційно-методологічного забезпечення стра-хової діяльності, зокрема:

-          відсутність послідовної і чіткої державної політики щодо розви-тку страхування й достатнього рівня методологічної підготовки страхових механізмів;

-          відсутність системи стандартизації і сертифікації страхових про-дуктів і системи менеджменту;

-          наявність недобросовісної конкуренції;

-          нерозвинутість страхового брокерства;

-          недосконалість інвестиційної діяльності страхових компаній.

Страховий ринок України гостро потребує належного ін-

формаційного забезпечення. Можна твердити про відсутність

загальнонаціональної системи розкриття фінансової інформації

учасниками страхового ринку України. Недостатнь на вітчизня-

ному страховому ринку вирішені питання автоматизації обліку,

формування бази даних клієнтів, оперативного прийняття рішень

щодо страхових випадків і скарг клієнтів, комп’ютеризації з вико-

ристанням передових інформаційних технологій для розв’язання

поточних завдань компанії. Головною проблемою є й відсутність

доступної аналітики.

Справді привабливим для страхового бізнесу вітчизняний стра-ховий ринок може стати тільки за умови вироблення і послідовної реалізації науково обґрунтованої політики стимулювання кількіс-ного розвитку і якісного удосконалення його клієнтської бази, тоб-то політики, здійснюваної в інтересах усіх потенційних вітчизняних страхувальників.

Стратегія розвитку страхового ринку України має бути орієнто-вана передусім на досягнення незалежного рівня особистого страху-вання, зокрема його довгострокових (накопичувальних) видів. При цьому найзацікавленішою в розвитку ринку особистого страхуван-ня в країні має бути держава.

По-перше, проблема пошуку коштів для розв’язання державних проблем має першочергову значущість, і саме особисте страхуван-ня, разом із страхуванням життя, дасть змогу залучити додаткові кошти, що є джерелом довгострокових інвестиційних ресурсів.

По-друге, особисте страхування компенсує дефіцит державних соці-альних гарантій. Довгострокове особисте страхування (зокрема пенсій-Модуль ні ануїтети) забезпечує отримання додаткового доходу, що не залежить від розміру державних виплат, у тому числі через старість і інвалідність. Наявність розвинутого ринку особистого страхування знижує наванта-ження на видаткову частину бюджету, зменшуючи витрати держави на соціальне забезпечення громадян. Отже, держава зможе зосередитися на захисті найменш забезпечених верств населення.

По-третє, розвиток особистого страхування, як однієї з най-більш працемістких і науковомістких галузей страхування, веде до утворення нових робочих місць.

Вітчизняний страховий ринок потребує модернізації, що пе-редбачає заміну наявної моделі його функціонування й розвитку нової, ефективнішої, яка відповідатиме потребам розвитку реально-го страхування і базуватиметься на динамічно зростаючому плато-спроможному попиті.

В основу Концепції розвитку страхового ринку України має бути покладений принципово новий для сучасного страхового рин-ку підхід, коли саме страхувальники розглядаються як імператив. Це означає, що інтереси страхувальників повинні розглядатися як пріоритетні у загальній системі інтересів, які забезпечують функці-онування вітчизняного страхового ринку. Страхувальники є голо-вним джерелом існування і розвитку страхового бізнесу.

Для подальшого розвитку вітчизняного страхового ринку необ-хідний збалансований розвиток обов’язкових і добровільних видів страхування. Для цього треба встановити основи обов’язкового стра-хування, до яких входять принципи і вимоги до його здійснення, поси-лити контроль за проведенням обов’язкового державного страхування і страхування, що здійснюється із залученням бюджетних коштів.

Систематичний розвиток нових страхових продуктів – іннова-тивність – як один із наріжних принципів маркетингу в страхуванні має охоплювати всі сфери страхової діяльності: від укладання до-говорів страхування до пошуку нових сфер інвестування і сучасних методів корпоративного управління. Важливе місце в стратегії роз-витку страхового ринку належить формуванню і реалізації стратегії розвитку систем управління продажем страхових компаній, до якої мають входити відповідні завдання:

-          розвиток організаційної культури і клієнтоорієнтованості під-розділів;

-          зміцнення управлінської команди, розвиток її творчого і підпри-ємницького потенціалу;

Страхування в запитаннях та відповідях

-          вироблення й формалізація рішень із підвищенням ефективнос-ті управління продажем у компанії;

-          розроблення стратегічних напрямів розвитку в сфері продажу й управління продажем;

-          побудова, налагодження і запуск корпоративної системи профе-сійного розвитку спеціалістів.

Одним із важливих моментів стратегічного планування діяль-ності страхових компаній є мінімізація страхових ризиків, що не меншою мірою зумовлює фінансову результативність страхування, ніж тарифна політика й розширення філіальної і агентської мережі. Важливим моментом стратегічного розвитку вітчизняного страхо-вого ринку має стати і оптимізація структури витрат, що входять до собівартості послуг страхових компаній, і наближення цієї струк-тури до загальновизнаних світових норм. У цьому плані, зокрема, чільне місце має належати розвиткові електронного страхування.