121. Склад технічних резервів страховика


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 

Загрузка...

Відповідно до вимог чинного законодавства, українські страхові компанії формують два види страхових резервів:

•          резерви за ризиковими видами страхування (технічні резерви);

•          резерви із страхування життя.

Модуль Таке розмежування пов’язане із загальною практикою поді-лу страхового бізнесу на страхування життя і загальне (ризикове) страхування.

Технічні резерви – це показник, який виражає грошову оцінку обов'язків страховика за страховими зобов'язаннями, і одночасно – сума коштів, що є гарантією виконання зобов'язань перед страхуваль-никами з огляду на наявні в портфелі страховика договори страху-вання.

Страхові резерви створюються в тій валюті, якою страхови-ки відповідають за своїми страховими зобов’язаннями, і призна-чені саме для забезпечення виплат страхових сум і страхових відшкодувань за укладеними договорами страхування. Для за-безпечення страхових зобов'язань із страхування життя та ме-дичного страхування страховики формують окремі резерви за рахунок надходження страхових платежів і доходів від інвесту-вання коштів сформованих резервів за цими видами страхування. Резерви із страхування життя, медичного страхування і обов’язкових видів страхування формуються окремо від резервів для інших видів страхування. Забороняється здійснювати виплати за ризиковими видами страхування за рахунок резервів із страхування життя і ме-дичного страхування, і витрачати страхові резерви для інших цілей, окрім страхових виплат.

Окремий перелік резервів за медичним страхуванням, а також порядок їх формування та обліку може визначатися відповідними нормативно-правовими актами.

З метою забезпечення отримання інформації, необхідної для формування страхових резервів, страховики зобов'язані вести облік договорів страхування і вимог (заяв) страхувальників щодо виплати страхової суми або страхового відшкодування за відпо-відною формою, що дозволить отримати цю інформацію. Коли визначаються фінансові результати від проведення страхової діяльності за станом на звітну дату, страховик обов’язково роз-раховує розміри страхових резервів. Звіт про страхові резерви надається до органів контролю у складі річного бухгалтерського звіту страховика.

Страховик, який здійснює страхову діяльність за ризиковими видами страхування, зобов’язаний формувати технічні резерви. Об-сяг технічних резервів повинен гарантувати виконання зобов’язань перед страхувальниками за всіма укладеними договорами ризико-Страхування в запитаннях та відповідях

вого страхування, навіть якщо припинено надходження премій за цими договорами. При цьому обсяг технічних резервів, які створені страховиком, приймається рівним обсягу виданих ним страхових зобов’язань. Призначення кожного виду технічних резервів різне. Спільним є те, що протягом певного часу в період дії договору стра-хування вони являють собою кошти страхувальників, а не страхови-ків, і призначені для виплати страхових відшкодувань за договора-ми страхування, які не минули на звітну дату.

Відповідно до вимог Закону «Про страхування» (ст. 30) та ін-ших нормативних документів, страховики, що здійснюють ризикові види страхування, зобов’язані за кожним видом страхування окремо формувати і вести облік таких технічних резервів: А) резерви незароблених премій (резервів премій), які утворюють-ся з частин сум страхових премій, які отримані страховиком, що відповідають страховим ризикам, котрі не закінчилися на звітну дату (тобто за договорами страхування, термін дії яких на звітну дату не минув); Б) резерви збитків (зарезервовані невиплачені суми страхових відшкодувань і страхові суми за заявленими вимогами страху-вальників, за якими не прийнято рішення щодо виплати або від-мови у виплаті страхового відшкодування або страхової суми). Призначення кожного виду технічних резервів різне, але протя-гом певного інтервалу часу, коли діє договір страхування, це є не власні кошти страховика, а кошти страхувальників, призначені для виплати страхових відшкодувань за тими договорами, що на звітну дату ще не закінчилися. Базою для розрахунку величини страхових резервів є страхова премія, яка надійшла у звітному періоді, за укладеними договорами страхування, розрахована відповідно до структури страхового тарифу за договорами стра-хування. А. Резерви незароблених премій. Поняття незароблених премій випливає із зіставлення звітного періоду діяльності страховика з періодом дії конкретного договору страхування. Незароблені премії – це частини страхових премій, що надійшли за догово-рами страхування з конкретних видів страхування, котрі діяли у звітному періоді, і належать до періодів дії договорів страху-вання, що виходять за рамки звітного періоду. Наприклад, якщо договір укладений 1 січня строком на один рік, то вся отримана за ним премія вважатиметься заробленою у цьому фінансовому

Модуль році. Якщо ж аналогічний договір укладений 1 липня, то лише половина терміну його дії припадає на звітний рік, тому друга половина премії, яка відповідає терміну дії договору, що вихо-дить за рамки цього фінансово-календарного року, буде вважа-тися незаробленою.

Сума незароблених премій – це страховий резерв, призначений для виплати страхувальникам страхового відшкодування або стра-хових сум у майбутньому, і який називається резервом незаробле-них премій (РНП). За своїм змістом РНП не є резервом у чистому вигляді, а лише інструментом поділу отриманих премій між суміж-ними звітними періодами.

Величина резервів незароблених премій відображається у від-повідній окремій статті балансу страховика як технічні резерви.