114. Поняття про валовий дохід страхової компанії


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 

Загрузка...

Прибуток страхової компанії являє собою фінансовий результат її діяльності за певний звітний період (квартал, півріччя, дев'ять мі-сяців, рік). Фінансовий результат – це вартісна оцінка підсумків гос-подарювання страховика. Він визначається як різниця між доходами і витратами. Фінансовий результат, як правило, має додатний харак-тер, тобто набуває форми прибутку, хоча іноді можуть бути й збитки. Оскільки страхова компанія проводить не лише основну (страхову), а ще й інвестиційну та фінансову діяльність, прибуток страховика також є підсумком фінансових результатів усіх перелічених видів діяльності.

Прибуток страховика складається з прибутку від страхової ді-яльності, прибутку від інвестиційної та фінансової діяльності, при-бутку від іншої звичайної операційної діяльності та надзвичайних операцій. Найскладнішим є обчислення прибутку від страхової ді-яльності.

Прибуток від страхової діяльності (крім страхування життя і медичного страхування) обчислюється як різниця між доходами від страхової діяльності та відповідними витратами страховика, склад яких визначений чинним законодавством України.

У зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін в Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»» при-буток страховиків від страхової діяльності для цілей оподаткування не визначається. Проте це не означає, що він не повинен визнача-тися взагалі. Адже страховик за будь-яких обставин має точно зна-ти фінансові результати від проведення страхових операцій, щоб контролювати, наскільки ефективно він веде страхову справу; щоб на чітко визначеній основі формувати спеціальні і резервні фонди, вільні резерви; виплачувати дивіденди засновникам та акціонерам; складати фінансову звітність, в якій передбачається висвітлення цього показника. Тобто проблема «страхового прибутку» лишаєть-ся так само актуальною, як і раніше.

Розглядаючи страховий тариф як ціну за страхову послугу і ви-ходячи зі структури тарифної ставки, бачимо, що, як і будь-яка ціна, він складається з витрат на надання страхової послуги, тобто собі-вартості і прибутку. Прибуток, як правило, планується під час роз-роблення тарифів за всіма видами страхування.

Страхування в запитаннях та відповідях

Страхові премії в контексті доходів страховика розглядалися з погляду надходжень від страхувальників на користь страховика певної кількості грошей як плати за страхові послуги. Загальний підхід полягає в тому, що страхові премії мають бути сплачені рані-ше, ніж виникає зобов'язання страховика зробити страхову виплату. Страхова компанія вправі повністю розпоряджатися всім обсягом отриманих страхових премій, використовуючи ці кошти для поточ-ного інвестування й одержання інвестиційного доходу. Проте коли йдеться про визначення прибутку від страхової діяльності, не вся сума отриманих страхових премій може розглядатися як дохід стра-ховика. Отримана премія має перетворитися на зароблену премію.

Страхування – це вид діяльності, за якого послуга, що надається страховиком (тобто гарантія страхового захисту), має певну трива-лість у часі. Через це отриману від страхувальника на початку дії договору страхову премію не можна відразу вважати доходом стра-ховика. Вона перетворюється на дохід поступово, пропорційно до спливання терміну дії договору страхування. Оскільки в більшості договорів страхування ризик рівномірно розподіляється в часі, то є всі підстави вважати, що так само рівномірно зароблятиметься стра-ховою компанією отримана нею страхова премія.

Зароблені страхові премії, відповідно до чинного законодавства, визначаються збільшенням суми надходжень страхових премій про-тягом звітного періоду на суму незароблених страхових премій на по-чаток звітного періоду і зменшенням отриманого результату на суму незароблених страхових премій на кінець звітного періоду. До суми надходжень страхових премій не включаються частки страхових пре-мій, які були сплачені перестраховикам у звітному періоді за догово-рами перестрахування. Ідеться, по суті, про коригування надходжень страхових премій за звітний період на суму премій, переданих на ко-ристь перестраховиків, і суму збільшення (зменшення) резерву неза-роблених премій. При цьому, в свою чергу, сума резерву незароблених премій на початок і кінець звітного періоду коригується на відповідні частки перестраховиків у цих резервах. З огляду на сказане, суму за-роблених страхових премій можна визначити за формулою

ЗП = (РНПпоч – ЧПпоч) + (СП – ПП) – (РНПкін – ЧПкін),

де ЗП – зароблена страхова премія на звітну дату;

РНПпоч – резерв незароблених премій на початок звітного періоду; СП – страхові премії, що надійшли у звітному періоді;

Модуль ПП – страхові премії, передані перестраховикам;

РНПкін – резерв незаробленої премії на кінець звітного періоду;

ЧПпоч – частка перестраховика у резерві незароблених премій на початок звітного періоду;

ЧПкін – частка перестраховика в резерві незароблених премій на кінець звітного періоду.

Ступінь реальності визначеного фінансового результату (при-бутку або збитку) від страхової діяльності значною мірою залежить від того, наскільки точно поділена страхова премія на зароблену і незароблену, тобто наскільки точно обчислені суми резервів неза-роблених премій та частки перестрахови-ків у цих резервах. Точ-ність обчислення залежить від методу, яким його виконують. Тому в практиці західних страхових компаній особлива увага приділяється використанню найпридатніших методів залежно від характеру ді-яльності страховика і видів страхування, які він пропонує. З огляду на це зазначимо, що метод, який застосовується українськими стра-ховиками, виглядає занадто приблизним. Він не враховує специфі-ки окремих видів страхування, терміну дії страхових договорів. А тому неможливо досить точно визначити фінансовий результат від страхових операцій.

Прибуток від страхової діяльності не завжди є головною час-тиною прибутку страховика. Дуже часто основна діяльність стра-ховика приносить йому не прибутки, а збитки, що компенсуються прибутком від інвестиційної та фінансової діяльності, а також при-бутком від іншої звичайної діяльності та надзвичайних операцій. Ці види прибутку страховика визначаються як різниця між відповід-ними доходами і витратами.

Прибуток страховика розподіляється за спільними для всіх суб'єктів підприємницької діяльності принципами. Схема розпо-ділу прибутку залежить від форми організації страхової компанії (акціонерне товариство відкритого або закритого типу, командит-не, повне товариство, товариство з додатковою відповідальністю) і регулюється Законом України «Про господарські товариства» та установчими документами страховика. Особливістю розподілу при-бутку страхової компанії є те, що, згідно із Законом України «Про страхування», за рахунок нерозподіленого прибутку, тобто прибут-ку, який реінвестовано в страхову компанію, вона може створювати вільні резерви з метою зміцнення своєї платоспроможності.

Страхування в запитаннях та відповідях