112. Поняття про собівартість страхової послуги


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 

Загрузка...

Витрати страховика утворюють собівартість страхових послуг. Вони мають таку структуру:

•          витрати на виплату страхових сум та страхових відшкодувань;

•          відрахування в централізовані страхові резервні фонди;

•          відрахування в технічні резерви, відмінні від резервів незаро-блених премій, у випадках і на умовах, передбачених актами чинного законодавства;

•          Модуль витрати на проведення страхування;

•          інші витрати. Собівартість у страховій справі – явище особливе. Страховик, бе-ручи на себе страхову відповідальність за певним видом договору, тіль-ки приблизно знає, в яку суму йому обійдеться надання тієї чи іншої страхової послуги. Вона може коштувати страховику тільки суми ви-трат на ведення справи за цим договором, а може, крім того, включати виплату річного відшкодування. Саме тому в страховій практиці яви-ще собівартості розглядають у вузькому та широкому її розумінні.

У широкому розумінні собівартість – сукупність усіх витрат страховика з надання послуг як безпосередніх, спрямованих на здійснення виплат з відшкодування збитків або страхових сум та на ведення страхової справи, так і опосередкованих, тобто витрат, пов'язаних із забезпеченням фінансової стійкості страхової компа-нії (формування запасних та резервних фондів).

У вузькому розумінні собівартість – це витрати страховика на ведення страхової справи.

Головна стаття витрат страховика – виплата страхових сум і страхового відшкодування.

Зіставляючи доходи та витрати страхової організації, визна-чають її фінансові результати. Найбільш загальним показником результативності діяльності страховика є його валовий дохід. Він визначається як сума доходу від страхової діяльності, прибутку від страхування життя, прибутку від позареалізаційних операцій та іншої реалізації, зменшених на виплати страхового відшкодування та страхових сум, відрахувань у централізовані страхові резервні фонди та в технічні резерви, інші, ніж резерв незароблених пре-мій.