108. Особливості становлення ринку перестрахування в Україні


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 

Загрузка...

Незалежно від обсягів зібраних страхових премій страховик зобов’язаний мати в розпорядженні кошти, достатні для задоволення вимог страхувальників по страхових виплатах. Тому перше питання для страховика – реальна оцінка власних можливостей за прийнятими ризиками на страхування, тобто розмір власного утримання за догово-ром страхування. При недостатніх розмірах власних коштів українських страховиків таке обмеження потребує використання перестрахування.

На сьогодні умовами чинного страхового законодавства вста-новлено максимальний розмір власного утримання, недостатній рі-вень якого зобов’язує страховика перестрахувати ризик виконання прийнятих зобов’язань у перестраховиків резидентів або нерезиден-тів (ст.30 Закону України «Про страхування»).

При цьому державна політика регулювання страхового ринку та інтереси кожного окремого страховика мають збігатися в питаннях підвищення капіталізації, фінансової стабільності і платоспоможності.

Вплив умов перестрахування як на фінансовий результат діяль-ності страховиків, так і на економіку держави в цілому достатньо відчутний і має тим більше значення, чим більша частина ризиків пе-редається на перестрахування, особливо за участю перестраховиків-нерезидентів.

На сьогодні ринок перестрахування має тенденції до зростання обсягів перестрахування частини відповідальності за договорами

Страхування в запитаннях та відповідях

страхування як в Україні, так і за кордоном. Як правило, за догово-рами перестрахування передається близько половини всіх прийня-тих на страхування зобов’язань.

Звичайно, через різні причини вже сталою тенденцією прева-лювання здійснення операцій перестрахування за межами України. Водночас відплив валюти за кордон посилює тиск на гривню. Але останніми роками ці процеси поступово уповільнюються. Тобто, якщо в 2000 році темпи приросту перестрахування в нерезидентів були 86,3%, то вже в 2001 – 52,28%.

Це суттєві позитивні зрушення, які зумовлюють перспективу використання потенціалу українського ринку перестрахування. А також сприяють збільшенню інвестиційного капіталу в Україні.

Нині всі розуміють, що повністю розмістити великі ризики на внутрішньому ринку неможливо і не враховувати географії страху-вання недоцільно. Разом з тим необхідно знайти оптимальне спів-відношення між частками ризиків, які передаються на перестраху-вання за кордон, і тими, які залишаються в Україні. На жаль, не всі українські страховики, які традиційно утримують певну частку рин-ку, працюють за такими принципами.

Отже, зважаючи на стан страхового ринку України, можна на-звати плюси та мінуси страхової діяльності. Серед позитивних мо-ментів – стійка тенденція до зростання капіталу, обсягів активів, зобов‘язань страховиків, що є необхідною умовою їхнього стабіль-ного функціонування та розвитку. Однак актуальними залишають-ся проблеми підвищення рівнів капіталізації та ліквідності активів, платоспроможності, поліпшення якості страхових послуг, активів і пасивів та збільшення обсягів інвестування реального сектора еко-номіки.

З метою подальшого розвитку страхового ринку Міністерством фінансів України й надалі буде проводитися робота в напрямі реалі-зації державної політики щодо удосконалення системи державного регулювання страхової діяльності.