106. Умови використання непропорційного перестраховування


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 

Загрузка...

Непропорційне перестрахування застосовується в різних видах стра хування, але найчастіше – за договорами страхування цивільної відповідаль ності власників транспортних засобів за збитки, спричи-нені третім осо бам у результаті ДТП. Непропорційне перестраху-вання поділяється на до говір ексцедента збитку і договір ексцедента збитковості.

За договором ексцедента збитку механізм перестрахування вступає в дію тоді, коли остаточна сума збитку за застрахованим ризиком переви щує обумовлену в договорі суму (пріоритет, фран-шизу) в разі настання страхового випадку. Перестрахування на базі ексцедента збитку полягає в тому, що страховик бере участь у ком-пенсації частини страхової виплати, яка здійснюється страховиком тільки тоді, коли такий збиток у разі настання одного страхового ви-падку перевищить обумовлену договором страхуван ня суму. Зазви-чай такий договір укладається відносно всіх договорів одно го виду страхування, укладених прямим страховиком.

За договором ексцедента збитковості покриваються не окремі ризики (збитки), а збитковість за всім портфелем договорів, які має цедент зада ним видом страхування. Перестраховик бере участь у від-шкодуванні збитків у тих випадках, коли збитковість за певний строк перевищує обу мовлений договором перестрахування відсоток.

Практика страхового підприємництва свідчить, що депо створю-ється переважно при укладанні пропорційних договорів перестраху-вання. Це зу мовлюється тим, що при проведенні перестрахування на базі договору екс цедента збитку та календарного року немає резерву премій, а це не дає еко номічних підстав для створення й утримання

Страхування в запитаннях та відповідях

депо незароблених премій. У свою чергу, премія за договором ексце-дента збитку розраховується відпові дно до страхового покриття і не враховує депо. Щодо перестрахування ве ликих страхових ризиків, то кожен з них у випадку реалізації покривається перестраховиком, згідно з договором, відразу після надання відповідних документів і не потребує попереднього створення запасів коштів у цедента.

Розрахунки між сторонами договору охоплюють підсумкові фінан-сові результати цедента (або лише відшкодування за виключно вели-кими збит ками), а не лише окремі договори страхування і збитки, як це буває під час укладання договорів пропорційного перестрахування.

Одним із варіантів непропорційного перестрахування є пере-страхувальне перевищення збитків, коли страховик намагається не вирівнювати окремі ризики певного виду, а переслідує мету забез-печити фінансову рівновагу страхових операцій в цілому, яка може бути порушена припи ненням збитку в особливо великих розмірах з деяких ризиків страхового портфеля.

За зазначеними умовами договору, перестраховик бере зобов'язання покрити ту частину збитку, яка вища від встановленої суми власної участі цедента, але нижча від зафіксованої в договорі суми, що дорівнює верхній межі відповідальності перестраховика. Взяті таким чином зобов'язання стосу ються всіх збитків, які були зумовлені одним стихійним лихом, що складає страховим ризиком.

Якщо в результаті настання страхового випадку буде завданий збиток багатьом страхувальникам, то він розглядатиметься виключ-но як групо вий збиток. Зобов'язання страховика встановлюються відносно групового збитку.

Власна участь цедента у покритті збитку називається пріорите-том, або франшизою, а верхня максимальна межа відповідальності перестраховика за наслідки одного стихійного лиха, яке спричини-ло збиток, —лімітом перестрахувального покриття.