100. Порівняльний аналіз методів перестрахування


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 

Загрузка...

Облігаторне перестрахування передбачає обов'язкове віддаван-ня перестрахувальником раніше узгодженої частини ризику за всі-ма покриттями. Перестраховик також обов'язково має приймати ці частини ризиків згідно з умовами договору. Модуль У договорі облігаторного перестрахування обов'язково визна-чаються ліміти відповідальності, термін дії договору, перестрахо-вувальна премія, перестраховувальна комісія, обмеження щодо по-криття, схема розрахунків тощо. Перестрахування на облігаторній основі має універсальний характер, тобто використовується в усіх видах страхування, діє на всіх страхових ринках світу. Облігаторне перестрахування дало поштовх до розвитку техніки перестрахуван-ня, що посприяло розробленню системи договорів у різних галузях і видах страхування.

У практиці перестрахування інколи використовується поєднан-ня методів перестрахування, так зване факультативно-облігаторне перестрахування і облігаторно-факультативне перестрахування.

У разі факультативно-облігаторного перестрахування ком-панія-цедент передає чи залишає в себе ризики або їхню частину. Пе-рестраховик згідно з таким методом перестрахування зобов'язаний прийняти обумовлені договором ризики. Отже, факультативність передбачається для страховика (цедента), а обліаторність – для пе-рестраховика.