TEMA 10. CTPAXOBI РЕЗЕРВИ 10.1. Теоретичні відомості


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 

Загрузка...

Найважливішою особливістю фінансово-господарської дія-льності страховика є формування резервних фондів для забезпе-чення фінансової стійкості страхових операцій і виконання своїх зобов'язань перед страхувальниками.

Страхові резерви відображують величину зобов'язань страхо-вика за укладеними договорами страхування, яки не виконані на да-ний момент часу. Потреба у формуванні страхових резервів обумов-лена тимчасовою розкладкою збитку в страхуванні. Метою форму-вання резервних фондів є забезпечення фінансової стійкості стра-хових операцій, а джерелом формування - недовикористана частина нетто-ставок по всіх платежах, що надійшли.

Відповідно до діючого законодавства Українські страховики повинні окремо формувати та використовувати два різних види страхових резервів:

-          резерви з ризикових видів страхування;

-          резерви з довгострокового страхування життя. Українські страховики формують свої резерви відповідно до

схеми (див. рис. 6 ).

 

2ZT3

Резерв збитків

Резерв

премій

(незароблених)

Страхові резерви

Резерви зі страхування життя

Рисунок 6. Схема формування страхових резервів

Резервні фонди зі страхування життя мають особливий характер, оскільки в довгостроковому страхуванні тимчасова ро-зкладка збитку виражена набагато сильніше, ніж у короткостро-ковому. Основна частина внесків накопичується протягом трива-лого періоду часу, щоб бути виплаченою по закінченні терміну дії договору. У зв'язку з цим запасні фонди по страхуванню життя прийнято називати резервами внесків (платежів). Основними джерелами формування резерву внесків є накопичувальний еле-мент нетто-ставки, а також відсоток інвестиційного прибутку, отриманого за рахунок використання засобів резервів. Крім того, у резерв внесків може направлятися частина внесків ризикового характеру, якщо ризик має тенденцію зміни в часі, а тариф розра-хований як середній.

Наприклад, при утворенні резерву внесків по змішаному страхуванню життя, в нього повинні бути перераховані цілком нетто-ставка на дожиття і частина нетто-ставки на випадок смер-ті, що перевищує потреби у виплатах по випадках смерті. 3 часом вік страхувальника збільшується, росте й імовірність смерті. 3 то-го моменту, як ця імовірність перевищить закладену в тарифі, ви-плати по випадках смерті частково будуть покриватися за раху-нок резерву внесків.

Резерви внесків по довгостроковому страхуванню життя є основним джерелом фінансування інвестиційної діяльності стра-ховика. Це обумовлено тривалими термінами їх збереження і значною величиною. Використання засобів резерву внесків у ко-мерційній діяльності дає страховику можливість значно знижува-ти страхові внески шляхом обліку майбутнього доходу при каль-куляції тарифної ставки.

Резервні фонди формуються на основі заздалегідь передба-ченого в тарифній ставці фонду виплат, тобто нетто-ставки. Фак-тичний обсяг виплат порівнюється з фондом виплат, сформова-ним на основі платежів, що надійшли; у тому випадку, якщо фонд виплат більший, ніж фактична сума виплат, різниця надходить у запасний фонд. Якщо ж фактичні виплати перевищили фонд ви-плат, частина засобів надходить із запасних фондів.

За таким принципом утворюється і резерв платежів зі стра-хування життя, однак у зв'язку з особливим характером договір-них відносин по цьому виду страхування, норматив фонду виплат являє собою сукупність двох нормативів:

-          нормативу поточних виплат;

-          нормативу відкладених виплат (резерву платежів). Обсяг нормативного фонду виплат (у тому числі і резерву

платежів) визначається по закінченні звітного періоду на підставі суми платежів, що надійшли. Якщо нормативна сума фонду ви-плат більша, ніж фактична, різниця перераховується в резерв

платежів. Крім того, щокварталу сума нормативного фонду ви-плат по резерву платежів перераховується на спеціальний раху-нок. Через кожні 5 років суми резерву платежів, що числяться на балансі, уточнюються за даними інвентаризації особових рахун-ків застрахованих осіб.

Страхові компанії, що займаються ризиковими видами стра-хування, формують технічні резерви. Відповідно до статті 31 За-кону України “Про страхування”, всі українські страховики зобо-в'язані формувати і вести облік таких видів резервів по ризикових видах страхування:

-          резерву премій (резерву незароблених премій) по догово-рах страхування, термін яких не минув на поточну дату;

-          резерву збитків (зарезервовані невиплачені суми страхо-вих відшкодувань по заявлених вимогах страхувальників).

Страховики формують технічні резерви окремо за кожним видом ризикового страхування.

Страховики Європейського Союзу формують технічні резе-рви в такому складі:

-          резерв незароблених премій;

-          резерв катастроф;

-          резерв коливань збитковості.

-          резерв збитків заявлених, але неурегульованих;

-          резерв збитків що відбулися, але не заявлені.

Схема формування технічних резервів страховиками ЄС представлена на рисунку (див. рис.7).

 

                                                                                             

 

                                   1         

 

                                                          

           

 

            Резерв премій                       Резерв збитків          

            /                                  ч                                 S          ' ч       

Резерв

незароблених

премій                                    Резерв катастроф                  Резерв збитків, що відбулися, але не заявлені            Резерв збитків за-явлених, але не-урегульованих

 

           

                                                          

           

 

                        Резерв коливань збитковості                                                                    

Рисунок 7. Схема формування технічних резервів страховиками ЄС

Резерв збитків - це частина технічних резервів, що форму-ється страховиком, виходячи з того, що на практиці збитки по за-страхованих ризиках найчастіше оплачуються не відразу після настання страхового випадку, а протягом деякого часу.

Процес одержання страхової виплати можна розбити на такі етапи:

1.         Настання страхового випадку. Розмір збитків не відомий, заява не отримана.

2.         Отримано заяву страхувальника. У журналі реєстрації фі-ксується страхова сума за даним договором.

3.         Експертами визначаються обставини здійснення страхо-вого випадку і розмір збитку.

4.         Розрахунок зі страхувальником відповідно до суми поне-сеного збитку.

Таким чином, на практиці між настанням страхового випад-ку і страховою виплатою проходить визначений час.

Резерв збитків у світовій практиці поділяється на резерв зая-влених, але неурегульованих збитків і резерв збитків гцо відбули-ся, але не заявлені.

Резерв премій формується ВИХОДЯЧИ 3 двох можливих типів коливання поточної збитковості щодо планового значення, пе-редбаченого нетто-ставкою:

-          щорічні коливання в межах нормального статистичного відхилення;

-          піки збитковості катастрофічного характеру при досить стійкому середньому рівні збитковості.

Виходячи з цього можливе формування двох додаткових видів резервів: резерву коливань збитковості і резерву катаст-роф.

Резерв незароблених премій по своїй суті є не резервом у буквальному значенні слова, а статтею обліку і розподілу отри-маних страхових премій між суміжними звітними періодами.

Це зв'язано з тим, що страхові премії по договорах, як пра-вило, сплачуються авансом за весь період дії договору, що не завжди збігається з границями звітного періоду.

Поняття незаробленої премії випливає з зіставлення звітного періоду діяльності страховика і дії конкретного договору страху-вання. Під незаробленою премією розуміють частину страхової премії, що надійшла за діючим у звітному періоді договором

страхування, яка відноситься на частину договору, що виходить за рамки звітного періоду.

Існують різні методики розрахунку величини резерву неза-роблених премій:

-          метод “1/365”;

-          метод “1/24”,“1/12”,“1/8”;

-          метод “ плаваючих кварталів” (“1/4”);

-          метод “40%”.

Застосування тієї або іншої методики залежить від структу-ри страхового портфеля.

Найбільш точно визначає величину необхідного резерву не-зароблених премій метод “1/365”. Відповідно до методу базова ставка премії по договорах групується по даті виникнення відпо-відальності страховика, періодичності сплати страхових премій і терміну дії договору. Даний метод застосовується у випадку, як-що терміни сплати премії розподіляються в часі довільно і не збі-гаються з початком місяця, року, кварталу.

Незароблена премія обчислюється по кожному і-му догово-

ру відповідно до формули:

\(Мі-М)*Пі]

НПі=~ г          -,

де Пі _ страхова премія за і-м договором страхування;

Мі - термін дії і-го договору страхування у днях;

Ni - кількість днів, що минули з моменту початку договору, до звітної дати.

Таким чином, сумарна величина резерву незароблених пре-мій може визначатися страховиком на будь-яку звітну дату як сума незароблених премій за кожним окремим договором.

Приклад: У звітному періоді діють три договори страхуван-ня. Дія першого договору - з 1 січня по 31 грудня. Страхова пре-мія надійшла 1 січня і склала 300 грн. Термін дії другого догово-ру - з 31 березня по 31 грудня. Страхова премія надійшла 31 бе-резня і склала 600 грн. Термін дії третього договору - з 30 квітня по 1 вересня. Страхова премія надійшла 30 квітня і склала 400 грн. Розрахувати резерв незароблених премій і суму премій, яку можна вважати заробленою на 1 липня методом «1/365».

1) Загальний термін дії договорів у днях:

Мі = 365 (кількість днів з 1 січн. до 31 груд.); М2 = 275 (кількість днів з 31 березня до 31 груд.);

M3 = 123 (кількість днів з 30 квіт. до 1 верес);

2)         Число днів з моменту вступу в дію договорів до звітної

дати:

Ni = 181 ( кількість днів з 1 січн. до 1 липня); N2 = 91 (кількість днів з 31 березня до 1 липня); N3 = 61 (кількість днів з 30 квіт. до 1 липня);

3)         Незароблена премія по договорах на звітну дату:

НПі = 300*(365 - 181) / 365 = 151,23;

НП2 = 600*(275 - 91) / 275 = 401,46; НП3 = 400*(123 - 61) / 123 = 201,63;

4)         Загальна величина резерву незароблених премій по трьох

договорах на звітну дату (1 липня):

РНП = 151,23 + 401, 46 + 201,63 = 754,32 (грн.);

5)         Сума премій, яку можна вважати заробленою:

ЗП = (300 + 600 +400) - 754,32 = 545,68 (грн.).

У страхових компаніях, де щомісячний доход від премій не однаковий, роз”ахунок резерву незароблених премій проводиться методом “1/24. Відповідно до методу робиться припущення, що по всіх договорах, укладених протягом даного місяця, страхова премія надходить у середині місяця.

Отримана премія поділяється на 24 частини (2 половини кожного місяця) і розподіляється на термін дії поліса. Тоді зароб-лена премія в середині поточного місяця складе 1/24 суми премії, а на кінець місяця вона складе 1/12.Таким чином, можна устано-вити суму незароблених премій за кожним договором на середи-ну або кінець кожного місяця (а не на будь-яку дату, як у попере-дньому методі).

Приклад: У звітному періоді діють два договори страхуван-ня, укладені терміном на 1 рік. Дія першого договору - з 1 січня, страхова премія надійшла 1 січня і склала 240 грн. Термін дії дру-гого договору - з 20 березня, страхова премія надійшла 20 берез-ня і склала 480 грн. Розрахувати резерв незароблених премій і суму премій, яку можна вважати заробленою на 31 грудня мето-дом «1/24».

Розподіл премії за першим договором на кінець кожного по-точного місяця матиме вигляд (див. табл. 24).

Таблиця 24

 

Місяць            Незароблена премія  Зароблена премія

Січень 23/24 * 240 = 230      1/24 * 240 = 10

Лютий            21/24 * 240 = 210      3/24 * 240 = 30

Березень         19/24 * 240 = 190      5/24 * 240 = 50

Квітень           17/24 * 240 = 170      7/24 * 240 = 70

                                                          

Листопад       3/24 * 240 = 30          21/24 * 240 = 210

Грудень          1/24 * 240 = 10          23/24 * 240 = 230

Таким чином, на 1 січня резерв незароблених премій за 1-м договором буде дорівнювати 0, оскільки термін його дії закін-читься; всю премію, що надійшла, на 31 грудня можна буде вва-жати заробленою.

Розподіл премії за другим договором на кінець кожного по-точного місяця матиме вигляд (див табл. 25):

Таблиця25

 

Місяць            Незароблена премія  Зароблена премія

Березень         23/24 * 480 = 460      1/24 * 480 = 20

Квітень           21/24 * 480 = 420      3/24 * 480 = 60

Травень          19/24 * 480 = 380      5/24 * 480 = 100

                                                          

Листопад       7/24 * 480 = 140        17/24 * 480 = 340

Грудень          5/24 * 480 = 100        19/24 * 480 = 380

Таким чином, на 31 грудня резерв незароблених премій за 2-м договором дорівнює 100грн, оскільки термін дії договору ще не закінчився. Заробленою на звітну дату можна вважати суму премії 380 грн.

Резерв незароблених премій по двох договорах на звітну дату складе 100 грн. Зароблені премії складуть: ЗП = 380 + 240 = 620 грн.

Наведені приклади є схемою, що ілюструють процес перет-ворення отриманої страхової премії в зароблену. Справа в тім, що на практиці страхова компанія обслуговує одночасно десятки або сотні договорів, терміни висновку яких не збігаються між собою. У цих умовах визначення заробленої і незаробленої премії, вихо-дячи з дати висновку кожного договору, буде супроводжуватися великою кількістю розрахунків. Тому на практиці страховики час-то використовують менш точні спеціальні методи, такі як «1/4» або «40%», «36%» і т.п.

При застосуванні методу «1/4» (або методу « плаваючих кварталів») по всіх договорах, укладених на 1 рік, страхові премії групують поквартально. Таким чином, датою надходження премії вважається початок кварталу незалежно від реальної дати її над-ходження.

Оскільки рік складається з чотирьох кварталів, то для дого-ворів, укладених у першому кварталі, на кінець року вся премія, що надійшла, буде заробленою. Для договорів, укладених у дру-гому кварталі, на кінець року заробленою буде % премії, що на-дійшла, а незаробленою - Ул. Для договорів, укладених у третьому кварталі, на кінець року буде заробленою - Уг частина премії, не-заробленою - теж Уг. Для договорів, укладених у четвертому квар-талі, на кінець року буде заробленою - Ул частина премії, незароб-леною - % .

Даний метод, відповідно до Закону України “ Про страху-вання", застосовується вітчизняними страховиками для розрахун-ку резерву незароблених премій. При цьому величина РНП на зві-тну дату визначається в такому порядку:

1)         сума премій, які надійшли у першому кварталі з трьох, що передують звітній даті, збільшується на Ул,

2)         сума премій, які надійшли у другому кварталі з трьох, що передують звітній даті, збільшується на Уг,

3)         сума премій, які надійшли у третьому кварталі з трьох, що передують звітній даті, збільшується на %;

4)         отримані добутки додаються; премії, отримані за перший квартал звітного періоду, вважаються заробленими.

РНП = 1/4 П} + 1/2 П2 + 3/4П3..

Приклад: У звітному періоді діють чотири договори страху-вання, укладені на 1 рік. Дія першого договору - з 1 лютого. Страхова премія - 300 грн. Термін дії другого договору - з 20 травня. Страхова премія склала 400 грн. Термін дії третього дого-вору - з 3 жовтня. Страхова премія склала 500 грн. Термін дії че-твертого договору - з 20 листопада. Страхова премія склала 700 грн. Розрахувати резерв незароблених премій і суму премій, яку можна вважати заробленою на 31 грудня методом «1/4».

Відповідно до методу «1/4» премії, що надійшли в першому кварталі, на 31 грудня можна вважати заробленими:

П0 = 300 грн.; НПі = 0 грн.

Премії, що надійшли в другому кварталі, на 31 грудня зароб-лені на %, тобто незароблених премій - Ул\

НПІ = УА* 400 = 100 грн.

Премії, що надійшли в третьому кварталі, на 31 грудня заро-блені на /4 , тобто незароблених премій - Уг. Однак у третьому кварталі не надходило премій по укладених договорах. Отже:

НП2 = 0 грн.

Премії, що надійшли в четвертому кварталі, на 31 грудня за-роблені на Ул, тобто незароблених премій - %:

НП3 = % * (500 + 700) = 900 грн.

Таким чином, по всіх діючих у звітному періоді договорах на 31 грудня:

РНП = 100 + 0 + 900 = 1000 грн.

Зароблені премії:

ЗП = (300 + 400 + 500 + 700) - РНП = 1900 - 1000 = 900 грн.

Якщо страховий портфель компанії містить уніфіковані до-говори страхування з невизначеними датами закінчення терміну дії, договори укладені приблизно на той самий термін і премії по них надходять регулярно, для розрахунку резерву незароблених премій можуть бути використані методи «40%», «36%» і т.п.

Ці методики засновані на тім, що дата укладання договору і надходження премії не має значення. Передбачається, що всі до-говори укладені терміном на 1 рік у середині звітного періоду. Та-ким чином, резерв незароблених премій на кінець звітного періо-ду складе половину нетто-премії. При цьому береться до уваги, що навантаження (витрати на ведення справи) складають, примі-ром, 20% страхового тарифу. Отже, нетто-премія складе 80% отриманої суми премії. У цьому випадку величина РНП на кінець року визначається за кожним договором у розмірі 40% від базової премії на звітну дату (половина нетто-премії).

За умовами попереднього прикладу:

Загальна сума премій на 31 грудня:

П = 300 + 400 + 500 + 700 = 1900 грн.

РНП = 1900 * 0,4 = 760 грн.

Зароблені премії: ЗП = 1900 * 0,6 = 1140 грн.

Якщо припустити, що навантаження складає 28% тарифної ставки, то на нетто-ставку залишиться 72%. Половина нетто-премій на кінець року тоді складе 36% премій, що надійшли, і т.п.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про страхування», страховики мають право з метою забезпечення додаткової плато-спроможності за рахунок нерозподіленого прибутку створювати ві-льні резерви, величина яких не пов'язана з зобов'язаннями по конк-ретних договорах страхування. Кошти вільних резервів та нерозпо-діленого прибутку складають гарантійний фонд страховика.

Для забезпечення виконання зобов'язань по деяких видах обов'язкового страхування страховики мають право створювати централізовані резервні фонди і засновувати органи, що здійс-нюють керування даними фондами. Джерелами створення таких фондів можуть бути відрахування з надходжень страхових пре-мій, власні засоби страховика, а також доходи від розміщення за-собів централізованих резервних фондів.

Необхідний обсяг резервних фондів обумовлений об'єктивни-ми вимогами забезпечення фінансової стійкості страхових операцій. У зв'язку з тим, що перестрахування дозволяє вирівнювати ризики і підвищувати фінансову стійкість страхового портфеля, його викори-стання дозволяє значно зменшити обсяг запасних фондів.